04 червня 2025 року справа №320/6054/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши матеріали справи та позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними рішення, визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням ухвали про повернення позовної заяви в частині позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправним рішення відповідача, викладене у формі листа від 27.07.2018 № 303/О-01-01, яким позивачу відмовлено у нарахуванні та виплаті пенсії на підставі судового рішення від 31.08.2010 в адміністративній справі № 2-а-357/2009 у розмірі, визначеному статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що виявилась у невиконанні з 13.05.2018 судового рішення від 31.08.2010 в адміністративній справі № 2-а-357/2009 в частині здійснення позивачу перерахунку пенсії як інваліду ІІ групи, інвалідність якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановлених на момент виплати, відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 № 796-XII;
- зобов'язати відповідача виконати судове рішення від 31.08.2010 в адміністративній справі № 2-а-357/2009 шляхом перерахунку з 13.05.2018 позивачу пенсії як інваліду ІІ групи, інвалідність якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановлених на момент виплати, відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він, як особа з інвалідністю ІІ групи, потерпілий внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, має право на обчислення та призначення державної та додаткової пенсії в розмірах, визначених статтями 39, 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв'язку з чим звернувся до пенсійного органу з відповідною заявою, однак останній відмовив йому у цьому, чим позбавив передбачених законодавством гарантій.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_2 ) від 03.01.2019 відкрито провадження у справі в частині позовних вимог.
Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_2 у відставку, справу №320/6054/18 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_3 .
Ухвалою суду (суддя Балаклицький А.І.) від 08.04.2024 прийнято справу до провадження суддею ОСОБА_3 .
У зв'язку зі звільненням судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицького А.І. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №320/6054/18 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 прийнято справу до розгляду та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, заміно первісного відповідача Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Київській області на Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав, що у спірних правовідносинах діяв відповідно до вимог чинного законодавства.
Позивач скористався своїм процесуальним правом на надав до суду відповідь на відзив, в якій додатково аргументував доводи, викладені в позовній заяві.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 30.04.2003 та вкладкою до нього № НОМЕР_2 .
Відповідно до довідки до посвідчення серії НОМЕР_3 від 26.06.2013 позивач є інвалідом другої групи.
В липні 2018 року позивач звернувся до пенсійного органу з заявою, в якій просив призначити та обчислювати йому державну пенсію виходячи з 8 мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію, з урахуванням 75% мінімальної пенсії за віком та доплати за проживання на території радіоактивного забруднення території в розмірі 2 мінімальних заробітних плат згідно ст. 39, 50, 54, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Розглянувши звернення позивача, пенсійний орган, листом від 27.07.2018 №303/О-01-01, відмовив йому у призначенні та обчисленні державної пенсії, додаткової пенсії та доплати за проживання на території радіоактивного забруднення території відповідно до ст. 39, 50, 54, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", повідомивши, зокрема, про те, що порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, відповідно до якого мінімальний розмір пенсії для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою, становить 125% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у розмірі, зокрема особам що належать до 1 категорії з числа інвалідів щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, інвалідам ІІ групи - 227,76 грн.
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії) визначено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. Карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії) особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії) громадянам, які працюють у зоні відчуження, встановлюється доплата у порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 1210 від 23.11.2011 року затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 1 вищезазначеного Порядку встановлено, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Згідно п.п. 11, 12 даного Порядку мінімальний розмір пенсії становить: для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою - 125 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 липня 2012 року. У разі зміни прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, проводиться перерахунок зазначеної допомоги виходячи з розміру встановленого прожиткового мінімуму.
Пунктом 13 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у розмірі, зокрема, особам, що належать до категорії І з числа інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, інвалідам ІІ групи - 227,76 грн.
Відповідно до п. 15, 151 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи підвищення пенсій непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, передбачене статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", здійснюється в таких розмірах, зокрема, особам, що проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, - 5,2 грн.
Особам, які одночасно мають право на отримання надбавки, додаткової пенсії, підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Законів України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", «Про жертви нацистських переслідувань" і «Про соціальний захист дітей війни", таке підвищення провадиться за їх вибором за однією з підстав.
Таким чином, Кабінету Міністрів делеговано повноваження щодо встановлення розміру мінімальної пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Розміри соціальних виплат залежать від економічних чинників, на що вказав і Конституційний Суд України, зокрема, у рішенні від 19 червня 2001 року N 9-рп/2001, зазначивши, що право на пенсію, її розмір та суми виплат можна пов'язувати з фінансовими можливостями держави, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами у той чи інший період її розвитку, а також з часом ухвалення відповідних нормативно-правових актів.
Згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року.
На підставі викладеного, враховуючи те, що ні ст. 39, 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії), ні Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 1210 від 23.11.2011, не передбачено виплати пенсії по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком та доплати в розмірі двох мінімальних заробітних плат, як особі що проживає на радіоактивно забрудненій території, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених обставин у сукупності, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними рішення, визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
ішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.