про залишення позовної заяви без руху
03 червня 2025 року Київ № 320/18150/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву Приватного підприємства "Альянс Новобуд" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та Державної податкової служби України про скасування рішень і зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "Альянс Новобуд" із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та Державної податкової служби України, в якому просить:
- скасувати рішення від 06.03.2025 № 12592433/34591922 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.12.2024 № 28 на загальну суму 233 250,00 грн із урахуванням ПДВ;
- скасувати рішення від 06.03.2025 № 12592432/34591922 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.12.2024 № 29 на загальну суму 230 278,00 грн із урахуванням ПДВ;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 11.12.2024 № 28 на загальну суму 233 250,00 грн із урахуванням ПДВ;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 11.12.2024 № 29 на загальну суму 230 278,00 грн із урахуванням ПДВ.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
З аналізу матеріалів справи суд установив, що позовна заява підписана представником позивача - адвокатом Ракітовим Олексієм Вікторовичем. На підтвердження повноважень адвоката до суду додано ордер від 21.03.2025 АА № 0051701.
Суд зазначає, що з 01.01.2022 в Україні діє єдиний вид адвокатських ордерів - згенерованих автоматично через особистий кабінет адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 "Про затвердження Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції" адвокатам України дозволено використовувати Типову форму ордера, виготовлену друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону в строк до 01.01.2022.
Суд установив, що позовна заява надійшла до суду 21.03.2025 через підсистему "Електронний суд". Проте ордер на посвідчення повноважень адвоката не згенеровано автоматично через особистий кабінет адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України, а надано електронну версію паперової форми ордера, яка з 01.01.2022 не використовується в Україні, окрім випадків закінчення повноважень адвоката у конкретній справі (провадженні), розпочатій до 01.01.2022.
Таким чином, у порядку усунення зазначених недоліків, представнику позивача необхідно надати до суду належні докази на підтвердження повноважень адвоката представляти інтереси позивача в суді.
Окрім цього, відповідно до частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина четверта статті 161 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 73 КАС України).
Відповідно до частин першої і другої статті 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Дослідивши матеріали справи, суд установив, що позивач надав до суду окремі копії документів неналежної (нечіткої) якості. Також позивач не надав до суду усіх документів, що підтверджують обставини, що мають значення для вирішення справи, зокрема документи щодо адміністративного оскарження рішень контролюючого органу та пояснень щодо зупинення реєстрації податкових накладних.
Отже, у порядку усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати суду належним чином засвідчені належної якості копії усіх документів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги з наданням відповідних копій для відповідача.
Також відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позову майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", з 01.01.2025 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - у сумі 3 028 гривень).
Частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що за подання до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI).
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Зі змісту позовної заяви випливає, що в ній одночасно заявлено чотири вимоги немайнового характеру. Сума судового збору за звернення позивача з вимогами немайнового характеру становить 9 689,60 грн ((4 х 3 028,00 грн) х 0,8). Однак позивач надав до суду докази сплати судового збору на суму 6 952,92.
Таким чином, вказаний недолік позовної заяви позивач має усунути шляхом подання до суду документа про доплату судового збору.
Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з частинами першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.
При цьому необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залишити без руху позовну заяву Приватного підприємства "Альянс Новобуд" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та Державної податкової служби України про скасування рішень і зобов'язання вчинити певні дії.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати (вручити) позивачу (представнику).
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Басай О.В.