про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
03 червня 2025 року Справа 320/27480/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., отримавши та розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом № 98 від 27.05.2025 року, згідно з Повідомленням № 161 від 27.05.2025 року про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 20 травня 2025 року та додані до неї документи.
- допустити до негайного виконання судове рішення.
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до суду звіт про виконання судового рішення в місячний термін.
- постановити окрему ухвалу щодо притягнення до відповідальності посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення виклику сторін.
Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову в якій просить суд:
- заборонити будь-якому територіальному центру комплектування та соціальної підтримки здійснювати будь-які заходи з проведення призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період на військову службу під час мобілізації (направлення на проходження військово-лікарської комісії, видання мобілізаційних розпоряджень, направлення для проходження служби до військових частин тощо).
Дослідивши отриману заяву про забезпечення позову, та документи додані до неї, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Частиною 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами ч. 1, ч. 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема й шляхом зупинення дії індивідуального акта.
Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 29 січня 2020 року у справі № 640/9167/19, від 20 травня 2021 року у справі № 640/29749/20.
В обґрунтування поданої заяви позивач вказує, що є очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, оскільки відповідач спірним рішенням відмовив позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, та повідомив позивача, що він підлягає призову на військову службу на загальних підставах. Таким чином, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення порушених прав позивача.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та наведені в ній обґрунтування для вжиття відповідних заходів, підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов висновків та вказує наступне.
Перевірка наявності обставин порушених прав та законних інтересів позивача діями чи бездіяльністю відповідача з підстав зазначених та заявлених позивачем у позові та заяві про забезпечення позову, перевірка порушення відповідачем положень діючого законодавства під час розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу та винесення спірного рішення, є обов'язком суду під час вирішення справи по суті, та на час розгляду заяви про забезпечення позову, такі дії є фактично надання судом правової оцінки спірним діям чи бездіяльності відповідача до ухвалення рішення по суті.
Також, суд зазначає, що вказані обґрунтування застосування заходів забезпечення позову з підстав того, що відповідач може вчинити дії мобілізаційного характеру щодо призову на військову службу, не є належним доводом та обґрунтуванням підстав подання заяви про забезпечення позову враховуючи положення діючого законодавства щодо дій чи бездіяльності ТЦК під час оголошеного в країні воєнного стану, які відповідно підлягають перевірці судом в межах поданого позивачем адміністративного позову до суду.
Зокрема, суд вказує на те, що заява не містить належного та достатнього обґрунтування з приводу необхідності забезпечення позову, та не містить доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, та порушення у зв'язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.
З урахуванням вказаного суд зазначає, що лише сама незгода позивача з рішенням про відмову у наданні відстрочки не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову лише через потенційну можливість призову позивача.
Посилання заявника на випадок можливого настання негативних наслідків чи порушення прав в майбутньому не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову.
Таким чином, під час розгляду заяви про забезпечення позову судом не виявлено обставин щодо неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь заявника.
З огляду на викладене, суд робить висновок про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому відмовляє у задоволенні такої заяви.
Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Войтович І. І.