про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
04 червня 2025 року м. Київ справа № 320/2122/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Діска А. Б., перевіривши матеріали позовної заяви Заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державного агенства лісових ресурсів України, Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, Заступник керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області, звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області щодо неналежного розгляду подання Центрального мікрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 22.12.2023 № 04-17/1312.
2. Зобов'язати Білогородську сільську раду Бучанського району Київської області розглянути на сесії ради подання Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 22.12.2023 № 04-17/1312 та вжити заходів у порядку, визначеному ч. ч. 2, 3, 4 ст. 57-1 Земельного кодексу України, щодо віднесення земельних ділянок орієнтовною площею 595,7057 га в адміністративних межах Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області до самозалісених.
Ухвалою суду вказаний позов було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Позивачем усунено недоліки позовної заяви у визначений судом строк.
Адміністративний позов відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України. З огляду на зазначене, перешкоди для прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі Київським окружним адміністративним судом відсутні.
Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи наведене, а також те, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (ч. 4 ст. 12 КАС України), суд дійшов висновку розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
При цьому, суд зазначає, що питання дотримання позивачем строків звернення до суду буде вирішено в ході розгляду справи судом.
Крім того, в позовній заяві позивачем заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява №8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
Суд зазначає, що в даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.
У своєму клопотанні позивач не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд на даний час не вбачає необхідності у наданні пояснень сторонами у зазначеній справі, а тому дійшов висновку, що підстави для її розгляду за участю сторін відсутні. У зв'язку з чим відсутні і підстави для задоволення клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Враховуючи наведене, а також те, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (ч. 4 ст. 12 КАС України), суд дійшов висновку розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Крім того, відповідно до вимог ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
З метою забезпечення повного, об'єктивного та всебічного дослідження обставин справи суд дійшов висновку про необхідність витребування у Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області та Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства додаткових доказів по справі.
Керуючись ст.ст. 171, 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.
2. У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи з викликом сторін - відмовити.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
3. Витребувати:
- у Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області письмові пояснення з наданням відповідних доказів, коли саме Києво-Святошинською окружною прокуратурою з'ясовано, що в порядку, визначеному ст. 57-1 Земельного кодексу України, та на підставі даних Геоінформаційної системи лісових ресурсів України "Геопортал Ліси України" Центральне УЛМГ 22.12.2023 звернулось до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області з поданням №04-17/1312 щодо ухвалення рішення про віднесення залісених земельних ділянок загальною площею 595,7057 га до самозалісених земель. Однак, вказане подання Білогородською сільською радою Бучанського району Київської області, в порушення визначеного законом порядку, не розглянуто та рішення не прийнято;
- у Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства письмові пояснення з наданням відповідних доказів, чи зверталась Києво-Святошинська окружна прокуратура Київської області із запитами та чи повідомлялась остання щодо обставин звернення Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області з поданням №04-17/1312 щодо ухвалення рішення про віднесення залісених земельних ділянок загальною площею 595,7057 га до самозалісених земель;
4. Копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надіслати учасникам справи.
5. Згідно з ч. 1 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України встановити відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позов, доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, та 5-денний строк для подання заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, з дня вручення йому копії ухвали.
6. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
7. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, з наданням документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
8. Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, які повинні відповідати вимогам ст. 162 КАС, з наданням документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до них доказів іншим учасникам справи.
9. Розгляд справи здійснюється суддею одноособово.
10. Роз'яснити сторонам, що інформацію у справі, що розглядається, можна отримати в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України на веб-сторінці Київського окружного адміністративного суду за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070.
11. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Діска А.Б.