про залишення позовної заяви без руху
03 червня 2025 року м. Київ Справа № 320/25519/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І. І., отримавши та розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Браво» до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області , Головного управління Державної податкової служби у м. Києві , Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Браво» з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області , Головного управління Державної податкової служби у м. Києві , Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві , в якому просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві та Головного управління ДПС у Київській області щодо не відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Браво» бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1 990 440,00 (один мільйон дев?ятсот дев?яносто тисяч чотириста сорок) грн.
2. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Браво» (код ЄДРПОУ: 32259588, 04116, місто Київ, вул. Шулявська, буд. 7) суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1 990 440,00 (один мільйон дев?ятсот дев?яносто тисяч чотириста сорок) грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В позовній заяві позивач просить звільнити позивача від сплати судового збору, у зв'язку з тим, що позивача визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру і, як наслідок, має важке матеріальне становище та відсутні кошти для виконання позивачем зобов'язань перед кредиторами. Розглянувши таке клопотання позивача, суд зазначає таке.
Відповідно до позовної заяви позивачем не додано квитанції про сплату судового збору за подання вказаного позову до суду, просить суд звільнити від сплати судового збору.
Суддя зазначає, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позову), а тому є платником судового збору на загальних підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Стаття 8 Закону України Про удовий збір визначає умови, за яких суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Відповідно до цієї статті, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, жодна з наведених умов не передбачає розстрочення сплати судового збору юридичній особі у разі відкриття стосовно визнання її банкротом та відкриття ліквідаційної процедури стосовно неї.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 наведений висновок про те, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору. При цьому, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Предметом поданого позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому підстав для звільнення від сплати судового збору юридичній особі не має.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність встановлених законом підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Відтак, на виконання вимог ч. 3 ст. 161 КАС України, позивачу необхідно надати до суду документ про сплату судового збору у розмірі 23 885,28 грн.
Як наслідок, перевіривши матеріали позовної заяви суддя зазначає, що позов не відповідає вимогам ч.3 ст. 161 Кодексу, яка передбачає, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно ст. 1 Закону № 3674-VI - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною першою статті 4 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зокрема, Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 3 028,00 грн.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позовна заява надійшла через систему "Електронний суд" та позивач просить суд стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1 990 440,00 грн.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону №3674-VI).
Твердження позивача про визнання його банкрутом саме по собі не може слугувати підставою для звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до пункту 3 частини першої статті 8 Закону № 3674-VI, а тому у задоволенні клопотанні про звільнення від сплати судового збору необхідно відмовити.
Таким чином, суд встановив, що в адміністративній справі, що розглядається, судовий збір не сплачено. Зазначений недолік позивач має усунути шляхом подання до суду доказів сплати судового збору. Отже, за заявлену до суду вимогу майнового характеру, з урахуванням коефіцієнту пониження, позивачеві необхідно сплатити судовий збір у розмірі 23 885,28 грн.
Суддя звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.
Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у сумі 23 885,28 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Відмовити в задоволенні заяви позивача про звільнення від сплати судового збору.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Браво» до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області , Головного управління Державної податкової служби у м. Києві , Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Войтович І. І.