04 червня 2025 року м.Київ справа №320/63025/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Предметом даної справи є вимога позивача здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі 86% від грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром.
Станом на 04.06.2025 року від відповідача відзиву не надходило. Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши обставини справи судом було встановлено наступне.
Позивач звернувся до ГУ ПФУ у м. Києві з письмовою заявою про перерахунок та виплату основного розміру пенсії в розмірі 86% від суми з грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром.
Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ у м. Києві відмовило у здійсненні перерахунку пенсії позивачу з посиланням на відсутність правових підстав, оскільки рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 року в справі 320/22372/23 не зобов'язано проводити перерахунок пенсії виходячи з 86% сум грошового забезпечення.
Правова позиція суду. У преамбулі Закону 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"зазначено: "Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист".
08.07.2011 року прийнято Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності 01.10.2011 року, підпунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-XII, зокрема у ч. 2 ст. 13 цифри "90" змінено цифрами "80".
27.03.2014 року прийнято Закон України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності 01.04.2014 року, крім деяких положень, п. 23 Розділу II якого внесено зміни до Закону №2262-XII: у ч. 2 ст. 13 цифри "80" змінено цифрами "70". Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014 року.
Таким чином, сьогодні ч. 2 ст. 13 Закону №2262-XII має наступний зміст: "Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів."
Також, пунктом 2 Розділу ІІ Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Більш того, ст. 13 Закону №2262-XII регулює саме призначення пенсій та не стосується перерахунку вже призначених пенсій. Призначення та перерахунок пенсій є різними за змістом та механізмом їх проведення процедурами. Отже, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення такої пенсії.
За встановленими судом обставинами, пенсія позивачу була призначена в розмірі 86 % від відповідних сум грошового забезпечення.
Отже, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення такої пенсії. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом від 16 жовтня 2019 року по справі № 240/5401/18.
Щодо права позивача на виплату пенсії без обмеження максимальним розміром. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Закону № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Разом з тим, відповідно до ст. 46 Закону України "Про Держаний бюджет України на 2025 року" вирішено установити, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання ст. 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" Кабінетом Міністів України прийнято Постанову від 03.01.2025 року № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
Відповідно до вищевказаної постанови у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Законів України, зокрема, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.
Пунктом 2 Постанови № 1 від 03.01.2025 року встановлено, що у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім'ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб.
Позивачем не надано документів, які підтверджували б його належність до групи осіб визначеної в п. 2 вищевказаної поставнови. А отже відсутні підстави для виплати пенсії без обмеження максимальним розміром позивачу починаючи з 01.01.2025 року.
Водночас, відповідно до ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Відтак обмеження ГУ ПФУ максимального розміру пенсії позивача в період до 31.12.2024, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Відповідно до ч.1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково. Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України до судових витрат належить судовий збір. Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується відповідною квитанцією. Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368) щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 86% до 70% сум грошового забезпечення при перерахунку пенсії та обмеження максимального розміру виплачуваної пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368) ЗДІЙСНИТИ ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимального розміру виплачуваної пенсії виходячи з основного розміру пенсії 86 відсотків від грошового забезпечення, починаючи з 01 вересня 2024 року з урахуванням фактично проведених виплат та без обмеження максимальни розміром з урахуванням Постанови № 1 від 03.01.2025 року починаючи з 01.01.2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Терлецька О.О.