03 червня 2025 року Справа № 280/4404/25 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Мінаєва К.В., перевіривши матеріали адміністративного позову
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр.Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 44118663)
про зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
1) зобов'язати відповідача визнати безнадійним податковим боргом податкові зобов'язання померлого ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) за податковими повідомленнями-рішеннями «Ш» №0000000006 у розмірі 1 079 232,24 грн та №0000000005 від 22.11.2019 у розмірі 339 781,29 грн на загальну суму 1419013,53 грн;
2) зобов'язати відповідача списати безнадійний податковий борг померлого ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) на загальну суму 1419013,53 грн.
Позовна заява та додатки до неї сформовані в підсистемі «Електронний суд» та подані у формі електронного документа представником позивача адвокатом Безухом А.М., який діє на підставі ордеру серії АР №1216295 від 10.05.2025.
Спір виник із публічно-правових відносин, відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належить до юрисдикції адміністративних судів та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України. Підстави, визначені статтями 169, 170 Кодексу, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви та відмови у відкритті провадження у справі, відсутні.
Щодо клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження слід зазначити наступне.
Частинами першою-третьою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з частиною четвертою статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
За частинами першою, другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Як передбачено частиною четвертою статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Отже, КАС України визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження. При цьому законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у частині четвертій статті 12 КАС України та у частині четвертій статті 257 КАС України.
Відповідно до положень КАС України кожен з учасників справи має право ознайомлюватися з матеріалами справи, зокрема, і з аргументами іншої сторони та реагувати на них відповідно до вимог КАС України, надавати пояснення, наводити свої доводи та міркування. Водночас заявлене представником позивача клопотання не містить будь-якої інформації стосовно предмета спору, яка може бути надана сторонами лише у судовому засіданні за участі їх представників та не може бути надана із заявами по суті справи. Слід звернути увагу, що законодавець не пов'язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.
З огляду на викладене, за відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суду дозволено розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС України). Аналогічна правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №140/15761/20, від 01.02.2024 у справі № 320/9343/20, від 21.09.2023 у справі №380/25627/21.
Дослідивши матеріали позовної заяви, виходячи з встановленого статтею 9 КАС України принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, суд вважає за необхідне зобов'язати позивача надати до суду докази, яких для з'ясування всіх обставин у справі.
Керуючись статтями 12, 77, 171, 243, 248, 257-262 КАС України, суддя
У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовити.
Відкрити провадження в адміністративній справі №280/4404/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про зобов'язання вчинити певні дії.
Призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
Справа розглядатиметься одноособово суддею Мінаєвою Катериною Володимирівною.
Зобов'язати ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали надати до суду письмові пояснення з підтверджуючими доказами щодо вимог, які висуваються органом податкової служби до ОСОБА_1 як спадкоємця по податковому боргу за податковими повідомленнями-рішеннями «Ш» №0000000006 у розмірі 1 079 232,24 грн та №0000000005 від 22.11.2019 у розмірі 339 781,29 грн на загальну суму 1419013,53 грн з урахуванням тверджень представника позивача про непереведення на рахунок позивача таких податкових зобов'язань.
Запропонувати:
відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву та документи на його обґрунтування протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами;
позивачу у строк протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив;
відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів у строк протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
Роз'яснити учасникам справи, що до заяв по суті справи мають бути додані документи, що підтверджують надіслання таких заяв та доданих до них доказів іншим учасникам справи.
Повідомити учасників справи, що відповідно до частини першої статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Копію цієї ухвали направити учасникам справи.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі Судова влада України, за якою учасники справи можуть отримати інформацію: http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя К.В.Мінаєва