03 червня 2025 року Справа № 280/2404/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати позивачу разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2024 році в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, передбаченої ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту в повному обсязі»;
стягнути з відповідача на користь позивача згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту в повному обсязі» недоплачену суму разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2024 році у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої разової грошової виплати в розмрі, а саме 10805,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені Законом України від 22.10.1993 року №3551-XII Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту. Відповідач листом від 10.02.2025 на звернення позивача, повідомив, що виплата щорічної разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2024 році здійснена відповідно до приписів постанови КМУ від 02.04.2024 №369, у порядку та розмірі встановленому нормами права. Позивач вказує, що відповідачем безпідставно не виплачено разову грошову виплату до Дня Незалежності України за 2024 рік як учаснику бойових дій відповідно до приписів ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у урахуванням Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008). На підставі вищезазначеного позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду від 07 квітня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач у поданому до суду письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що розмір грошової допомоги визначено не Головним управлінням, а Постановою № 369; дії Головного управління щодо виплати грошової допомоги у 2024 році полягають в одноразовому включенні суми грошової допомоги у визначеному Постановою № 754 розмірі до відомості (списку) на виплату пенсій; головним розпорядником коштів на виплату грошової допомоги та відповідальним виконавцем такої бюджетної програми є Мінсоцполітики, на рахунок якого Пенсійним фондом України повертаються невиплачені суми грошової допомоги (незалежно від причин такої невиплати); повноважень на вчинення дій, не передбачених Постановою № 754, органам Пенсійного фонду України не надано. Постанова № 754 вичерпно врегульовує порядок дій державних органів у процедурі виплати грошової допомоги. Постанова № 369 є чинною, у встановленому законом порядку протиправною не визнавалася. Окрім того, на виконання вказаної постанови Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області нараховано та виплачено суму 2900 грн. З огляду на вищевикладене відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, установив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.
Судом установлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 відповідно до посвідчення від 15.07.1996 серії НОМЕР_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.
З матеріалів справи судом встановлено, що у серпні 2024 року позивачу виплачено разову грошову допомогу до Дня Незалежності України, в розмірі 1000,00 грн.
На відповідне звернення позивача, відповідач листом від 10.02.2025 повідомив, що постановою КМУ від 02.04.2024 №369 встановлено, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2024 року, учасникам бойових дій - у розмірі 1000 гривень. Таким чином, згідно з Постановою №369 виплату разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у 2024 році позивачу проведено у сумі 1000 грн, яка виплачена у серпні 2024 року. Враховуючи вищезазначене, розмір грошової допомоги визначено не Головним управлінням, а Постановою №369. Повноважень на вчинення інших дій, не передбачених Постановою №369 органам ПФУ не надано.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2024 році в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, передбаченої ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в повному обсязі, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовий статус ветеранів війни визначає та створення належних умов для їх життєзабезпечення забезпечує Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-XII).
Статтею 12 Закону №3551-XII передбачено, що щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
06.04.2024 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2024 року №369 «Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», у 2024 році», якою визначено, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2024 року у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень.
Під час розгляду справи судом установлено та не заперечувалось учасниками справи, що позивачу разова грошова виплата до Дня Незалежності України за 2024 рік виплачена саме в розмірі 1000,00 грн.
Посилання позивача на те, що він має право на отримання разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2024 році у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, суд відхиляє, оскільки станом на 2024 рік положення Закону №3551-XII відповідних положень не містить.
Під час ухвалення рішення суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 14.05.2025 по справі №440/14216/23.
Так, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що:
«…94. На виконання конституційного обов'язку, приписів частини п'ятої статті 17 Конституції України Верховна Рада України в Законі №3551-ХІІ визначила правовий статус ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян, обсяг їх соціального захисту та гарантій, зокрема передбачила пільги особам з інвалідністю внаслідок війни (стаття 13).
95. 20 березня 2023 року Верховна Рада України прийняла Закон №2983-IX (набрав чинності 15 квітня 2023 року), яким частину п'яту статті 13 Закону №3551- XII викладено в такій редакції: «Щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
104. Водночас Велика Палата Верховного Суду зазначає, що тимчасове обмеження окремих соціальних пільг (допомог) особам, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність та набули статусу ветеранів війни, а також членам їх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог пункту 5 частини першої статті 6 Закону № 389-VIII, може відбуватися за умови внесення змін до спеціального Закону № 3551-ХІІ, який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць.
115. Отже, з 15 квітня 2023 року по-іншому врегульована процедура здійснення виплати особам з інвалідністю внаслідок війни, передбаченої статтею 13 Закону № 3551-ХІІ, шляхом внесення змін до спеціального законодавства, яке регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Кабінетом Міністрів України рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій.
33. У межах повноважень Верховна Рада України 20 березня 2023 року прийняла Закон України № 2983-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань», який набрав чинності 15 квітня 2023 року, яким частину п'яту статті 13 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції такого змісту:
«Щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
134. Отже, встановлюючи порядок призначення разової грошової виплати особам з інвалідністю внаслідок війни, Верховна Рада України діяла в межах її власних дискреційних повноважень.
135. Верховна Рада України делегувала Кабінету Міністрів України право встановлювати порядок та визначати розмір разової грошової виплати особам з інвалідністю внаслідок війни, яка здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з повноваженнями уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
143. За таких обставин зменшення розміру одноразової грошової виплати, передбаченої частиною п'ятою статті 13 Закону № 3551-XII, викликане об'єктивними причинами, а саме: прагненням збалансувати державний бюджет з метою належного фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які своїми безпосередніми діями здійснюють захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України.
144. З урахуванням наведеного бракує підстав вважати, що держава не дотримала справедливого балансу між суспільними та індивідуальними інтересами в контексті обмеження праві позивача на мирне володіння своїм майном.
161. Отже, Кабінет Міністрів України може регулювати порядок та розміри соціальних виплат та допомоги на підставі наданого йому Верховною Радою України права встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги…».
При цьому, суд зазначає, що висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 14.05.2025 по справі №440/14216/23, є застосованим до даної справи, оскільки стосуються тієї виплати - разової грошової виплати Дня Незалежності України.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що Кабінет Міністрів України може регулювати порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, як у даному випадку розмір грошової виплати Дня Незалежності України для всіх категорій осіб які мають право на її отримання, а відповідно здійснюючи виплату позивачу разової допомоги у розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2024 року №369 «Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», у 2024 році», відповідач діяв правомірно.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною ч.2 ст.77 КАС України, визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова