04 червня 2025 рокум. Ужгород№ 260/182/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить: 1) Визнати протиправними та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України №071950004013 від 17.02.2023 року, №071950004013 від 27.02.2023 року, №071950004013 від 17.07.2023 року; №071950004013 від 16.11.2023 року, якими відмовлено ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у зарахуванні до її стажу роботи на посадах державної служби періоду роботи на посаді бухгалтера централізованої бухгалтерії Торунської сільської ради народних депутатів Міжгірського району Закарпатської області з 18 грудня 1980 року по 05 лютого 1983 року; 2) Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 періоди роботи з 18 грудня 1980 року по 05 лютого 1983 року на посаді бухгалтера централізованої бухгалтерії Торунської сільської ради народних депутатів Міжгірського району Закарпатської області до її стажу роботи на посадах державної служби та провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу", з 08 січня 2023 року.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року залишено без змін рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року.
Постановою Верховного Суду від 03 лютого 2025 року скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року, та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року прийнято до провадження дану адміністративну справу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок протиправних рішень відповідача, спеціальний стаж позивача на посадах, що дає право на пенсію за віком державним службовцям було зменшено з 20 років 1 місяця 4 днів до 17 років 11 місяців 16 днів, у зв'язку із неврахуванням до такого стажу періоду роботи на посаді бухгалтера в Торунській сільській раді народних депутатів Міжгірського району Закарпатської області з 18.12.1980 року по 05.02.1983 року (2 роки 1 місяць 18 днів). Позивач вважає протиправними оскаржувані рішення про відмову у зарахуванні до стажу роботи на державній службі періоду роботи на посаді бухгалтера в Торунській сільській раді та відповідно неправомірними дії відповідача щодо неврахування цього стажу при обчисленні розміру пенсії.
У наданому до суду відзиві на позов представник Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Зазначає, що до стажу державної служби не зараховано період роботи позивача з 18.12.1980 по 05.02.1983 на посаді бухгалтера централізованої бухгалтерії Торунської сільської ради народних депутатів Міжгірського району Закарпатської області, оскільки відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (чинним на той час), робота в центральній бухгалтерії при сільський, селищних, міських радах не зараховується до стажу державної служби.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що 09.02.2023 року позивач звернулася до відповідача із заявою встановленого зразка за призначенням пенсії за віком, надавши пакет документів для призначення такої пенсії.
Згідно рішення від 17.02.2023 року № 071950004013 здійснено призначення пенсії за віком з врахуванням 41 року 3 місяців та 21 дня страхового стажу. Розмір пенсії після призначення склав 8501,26 грн.
20.02.2023 року позивач подала заяву про перехід на пенсію за Законом України «Про державну службу».
Рішенням від 27.02.2023 року № 071950004013 ОСОБА_1 було перераховано пенсію за віком, згідно Закону України «Про державну службу». У подальшому після проведених декількох перерахунків, у зв'язку з подачею додаткових документів страховий стаж позивача склав: 41 рік 9 місяців 6 днів, в тому числі страховий стаж до 01.01.2004 року - 22 роки 8 місяців 6 днів, страховий стаж після 01.01.2004 року - 19 років 1 місяць 0 днів, стаж на посадах державної служби - 20 років 1 місяць 4 дні. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії склав 15 016,56 грн. Розмір пенсії з надбавками було визначено у розмірі 10 811,93 грн.
З матеріалів справи встановлено, що перерахунок пенсії позивача неодноразово проводився за її зверненнями. Згідно рішення від 17.07.2023 року № 071950004013 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії за віком на підставі Закону України «Про державну службу» та розмір пенсії з надбавками було визначено у розмірі 10 811,93 грн.
До стажу державної служби не було враховано період роботи з 18.12.1980 по 05.02.1983 на посаді бухгалтера централізованої бухгалтерії Торунської сільської ради народних депутатів Міжгірського району Закарпатської області.
На звернення позивача щодо зарахування до стажу державної служби при призначенні пенсії, згідно Закону України «Про державну службу» періоду роботи на посаді бухгалтера в сільській раді, відповідачем надано лист-відповідь від 14.11.2023 року № 0700-0306-8/64044, в якому вказано на відсутність підстав для зарахування періоду роботи на посаді бухгалтера з 01.12.1980 по 05.02.1983 до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII).
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу [підпункт 1 пункту 2 розділу XI визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII, згідно з Рішенням Конституційного Суду № 3-р/2022 від 23.12.2022. Підпункт 1 пункту 2 розділу XI втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами].
Пунктами 10 та 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою цієї ж статті та розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічний правовий висновок сформульовано в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18.
Згідно з пунктом 8 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 (до моменту набрання чинності Закону № 889-VII) здійснюється відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок № 283).
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 встановлено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.
Додатком до Порядку № 283 затверджений Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби. До стажу державної служби зараховується, зокрема, робота на посадах у виконавчих комітетах місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управліннях, самостійних відділах, інших структурних підрозділах.
Так, судом встановлено, що відповідачем не зараховано до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, період роботи ОСОБА_1 з 18.12.1980 по 05.02.1983 на посаді бухгалтера централізованої бухгалтерії Торунської сільської ради народних депутатів Міжгірського району Закарпатської області.
Відповідач зазначає, що згідно з Положенням про централізовані бухгалтерії при виконавчих комітетах сільських, селищних і міських (міст районного підпорядкування) Рад народних депутатів, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 22.12.1980 № 655 (далі - Положення №655), централізовані бухгалтерії при виконкомах сільських, селищних і міських (міст районного підпорядкування) Рад народних депутатів створювалися як самостійні структурні підрозділи за рішеннями виконкомів районних (міських) Рад народних депутатів за рахунок загальної чисельності працівників апарату управління, фонду заробітної плати цього апарату усіх установ, які перебувають на бюджеті району (міста), для ведення обліку виконання бюджету і кошторисів видатків установ, що перебувають на сільських, селищних і міських бюджетах.
Таким чином, відповідач вважає, що вказані централізовані бухгалтерії були самостійними бюджетними установами, які обслуговували школи, дитячі садки, бібліотеки, лікарні і до органів державної влади та місцевого самоврядування не належали.
Однак, суд вважає такий висновок відповідача помилковим, з огляду на таке.
Так, пунктом 2 Положення № 655 визначено, що централізовані бухгалтерії при виконкомах сільських, селищних і міських (міст районного підпорядкування) Рад народних депутатів створюються як самостійні структурні підрозділи за рішеннями виконкомів районних (міських) Рад народних депутатів за рахунок загальної чисельності працівників апарату управління і фонду заробітної плати цього апарату всіх установ, які перебувають на бюджеті району (міста).
Централізовані бухгалтерії за вказівкою голови виконкому сільської, селищної, міської (міста районного підпорядкування) Ради народних депутатів звітують перед виконкомом відповідної Ради про свою роботу, а також подають виконкому періодичні і річні звіти для розгляду ходу виконання бюджету і затвердження Радою народних депутатів річного звіту про його виконання (пункт 5 Положення № 655).
Тобто, централізовані бухгалтерії є структурними підрозділами відповідних виконкомів Рад народних депутатів, а тому період роботи у таких бухгалтеріях повинен бути зарахований до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач має право на зарахування періоду роботи з 18.12.1980 по 05.02.1983 на посаді бухгалтера централізованої бухгалтерії Торунської сільської ради народних депутатів Міжгірського району Закарпатської області до стажу державної служби.
Разом з тим, як вбачається з позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення відповідача № 071950004013 від 17.02.2023 року, № 071950004013 від 27.02.2023 року, № 071950004013 від 17.07.2023 року та № 071950004013 від 16.11.2023 року про відмову у зарахуванні до стажу роботи на посадах державної служби періоду роботи з 18 грудня 1980 року по 05 лютого 1983 року.
Однак, суд зазначає, що вказаними рішеннями відповідачем були здійсненні лише відповідні перерахунки пенсії позивача, та такими фактично не відмовлялось у зарахуванні до стажу державної служби спірного періоду, відтак відсутні підстави для визнання протиправними та скасування зазначених рішень.
При цьому, як встановлено судом, на звернення позивача щодо зарахування до стажу державної служби відповідного періоду роботи, відповідачем було надано лист-відповідь від 14.11.2023 року № 0700-0306-8/64044, в якому вказано на відсутність підстав для зарахування такого періоду роботи.
Таким чином, вбачається саме протиправність дій відповідача щодо відмови у зарахуванні позивачу до стажу роботи на посадах державної служби періоду роботи з 18 грудня 1980 року по 05 лютого 1983 року.
Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Відтак, визначаючись щодо способу поновлення порушеного права позивача, враховуючи встановлені по справі обставини, виходячи з повноважень, визначених ст. 245 КАС України, обираючи належний спосіб захисту порушеного права, суд приходить до переконання, що ефективним способом поновлення порушеного права позивача буде визнання протиправними дій відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу роботи на посадах державної служби періоду роботи на посаді бухгалтера централізованої бухгалтерії Торунської сільської ради народних депутатів Міжгірського району Закарпатської області з 18 грудня 1980 року по 05 лютого 1983 року, та зобов'язання зарахувати період роботи з 18 грудня 1980 року по 05 лютого 1983 року до стажу роботи на посадах державної служби.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» з 08 січня 2023 року, то суд зазначає, що із заявою про перехід на пенсію за Законом України «Про державну службу» позивач звернулася 20.02.2023 року, а тому саме з цієї дати остання має право на відповідний перерахунок пенсій із врахуванням зазначеного вище стажу роботи.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Таким чином, у відповідності до ст. 139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу роботи на посадах державної служби періоду роботи на посаді бухгалтера централізованої бухгалтерії Торунської сільської ради народних депутатів Міжгірського району Закарпатської області з 18 грудня 1980 року по 05 лютого 1983 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 18 грудня 1980 року по 05 лютого 1983 року на посаді бухгалтера централізованої бухгалтерії Торунської сільської ради народних депутатів Міжгірського району Закарпатської області до стажу роботи на посадах державної служби та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу", з 20.02.2023 року.
4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяН.Д. Маєцька