Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 червня 2025 року Справа№640/4816/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Галатіної О.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « ЮГ-ЛОГІСТИК » (Січових Стрільців, буд. 21, оф. 406, Київ, 04053, код ЄДРПОУ 38727807) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, Київ, 03135, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови від 18.01.2022, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю « ЮГ-ЛОГІСТИК » (Січових Стрільців, буд. 21, оф. 406, Київ, 04053, код ЄДРПОУ 38727807) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, Київ, 03135, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови від 18.01.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11 січня 2022 року ВО Начальника відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті Гаврилюком Дмитром Васильовичем було прийнято Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №326642 від 18 січня 2022 року, якою ТОВ «ЮГ Логістик» притягнуто до адміністративної відповідальності за відсутність картки водія до цифрового тахографа на момент проведення перевірки згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та накладений адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000 грн.
Вказує на те, зі спірної постанови не вбачається час і місце вчинення правопорушення, а також не зазначено, які порушення законодавства про автомобільний транспорт було допущено Позивачем, а акт проведення перевірки складено без будь-яких додатків.
Зазначає, що жодною нормою чинного законодавства України не передбачена відповідальність (та/або обов'язок) суб'єктів господарювання за здійснення внутрішніх вантажних перевезень за відсутності картки водія до цифрового тахографа на момент проведення перевірки. Такий обов'язок опосередковано вбачається з підзаконних актів, які жодним чином не кореспондуються зі ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за якою відповідача притягнуто до відповідальності, тоді коли ст. 48 цього Закону передбачає наявність інших документів у водія лише тих, що передбачені законодавством.
У зв'язку з наведеним позивач звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що при здійсненні перевірки дотримання режиму праці і відпочинку водія, посадовою Укртрансбезпеки було виявлено відсутність картки водія до цифрового тахографу, що унеможливлює належну перевірку режиму праці і відпочинку водія. Водієм зазначено в акті № 292983 від 15.12.2021 в графі пояснення водія про причини порушення, що «я керував без картки водія...» та підтверджено його підписом. Отже, автомобільний перевізник не забезпечив належні умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства, що передбачено абз. 7 ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», що є підставою для притягнення позивача до відповідальності.
Вказує на те, що 05.01.2022 повідомленням від 29.12.2021 № 109864/19.1/24-21, яке було направлено перевізнику рекомендованим листом із штрихкодовим ідентифікатором № 0308301226939 (ТТН), було викликано його для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 18.01.2022.
Згідно із інформацією про відстеження пересилання поштових відправлень на офіційному веб-сайті АТ «Укрпошта» повідомлення було отримано 06.01.2022. Відповідно позивачу було відомо про розгляд справи, про що свідчить отримання даного повідомлення. Однак, позивач не скористався можливістю надати заперечення, пояснення та докази до моменту винесення постанови.
Відтак, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ЛОГІСТИК» (ЄДРПОУ 38727807, місцезнаходження юридичної особи: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21, оф. 406).
Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ: 39816845) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
У спірних правовідносинах виступає суб'єктом владних повноважень, який виконує функції, передбачені Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року.
15.12.2021 року інспекторами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, відповідно до направлення на перевірку № 000304 від 09.12.2021, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів..
Відповідно до п.п. З, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 20.05.2013 (далі - Порядок № 422) співробітниками Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки був зупинений транспортний засіб марки МАN, номерний знак НОМЕР_1 , який належить позивачу, водій ОСОБА_1 , що сторонами не заперечується.
За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від №292983 від 15.12.2021.
Під час перевірки «виявлено порушення вимог наказу МТЗУ від 24.06.2010 №385, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 абз. 3 част. 1 ст. 60 перевезення вантажу за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме у водія відсутня картка водія та роздруківка даних роботи цифрового тахографа за 15.12.2021 водія ОСОБА_1 ».
05.01.2022 повідомленням від 29.12.2021 № 109864/19.1/24-21, яке було направлено перевізнику рекомендованим листом із штрихкодовим ідентифікатором № 0308301226939, було викликано його для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 18.01.2022.
Згідно із інформацією про відстеження пересилання поштових відправлень на офіційному веб-сайті АТ «Укрпошта» повідомлення було отримано 06.01.2022, що підтверджується матеріалами справи.
За результатами розгляду акту №292983 від 15.12.2021 про проведення перевірки контролю транспортного засобу марки МАN, номерний знак НОМЕР_1 , було встановлено порушення абз. 3 част. 1 ст. 60 «про автомобільний транспорт» та винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №326642 від 18 січня 2022 року у розмірі 17 000 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2344-III).
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
В силу частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України.
Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з частинами першою - другою статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Статтею 49 Закону № 2344-III передбачено, що водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Згідно з пунктом 2.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24 червня 2010 року № 385 (далі - Інструкція № 385), транспортні засоби, призначені для перевезення небезпечних вантажів, обладнують тахографами з урахуванням положень пунктів 2.1 - 2.3 цього розділу та відповідно до законодавства щодо встановлення вимог до конструкцій таких транспортних засобів.
Відповідно до пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1567).
В силу пунктів 21, 22 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
Приписами пункту 25 Порядку № 1567 визначено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
В силу частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, передбачено штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З аналізу наведених норм слідує, що за відсутності документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, передбачених статтею 48 Закону № 2344-III зокрема, для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
При цьому, до переліку інших документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, передбачених законодавством віднесено, зокрема, в даному випадку, картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом (п. 3.3 Інструкції № 385).
Непред'явлення під час проведення перевірки, зазначених у статті 48 Закону №2344-III документів, на підставі яких здійснюються внутрішні перевезення вантажів, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.
Отже, законодавець прямо визначає обов'язок водія транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом, мати при собі картку водія та/або роздруківку даних роботи тахографа.
Відповідно до абзацу 3 статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що належний позивачу транспортний засіб, який був об'єктом перевірки, обладнаний працюючим та повіреним цифровим тахографом, що не заперечується сторонами.
Обов'язок позивача мати картку водія не спростовано, як і допущення ним порушень законодавства про автомобільний транспорт, з огляду на ненадання до перевірки усіх документів, визначених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
При цьому, суд звертає увагу, що в акті перевірки відсутні заперечення водія щодо встановленого порушення.
Натомість водій вказав, що він керував без картки водія.
Таким чином, матеріалами перевірки підтверджено порушення позивачем абзацу 3 статті 60 Закону № 2344-III та наявність підстав для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу згідно з абзацом третім частини першої статті 60 вказаного Закону у розмірі 17 000,00 грн.
Щодо доводів позивача стосовно того, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу не містить зазначення часу та місця вчинення правопорушення, не вказано яке порушення законодавства про автомобільний транспорт було допущено позивачем, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Суд звертає увагу, що саме в акті має бути зафіксовано час і місце правопорушення, суть та обставини його скоєння, норми закону, які порушені перевізником та відповідальність за виявлене правопорушення.
Відповідно до пункту 27 Порядку №1567 за наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Дослідивши зміст спірної постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу, суд дійшов висновку, що зміст постанови відповідає вимогам Порядку №1561 та формі згідно додатку 5 цього Порядку.
Відтак, порушень щодо складення постанови №326642 від 18 січня 2022 року, суд не вбачає.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що спірна постанова відділу державного нагляду (контролю) у м.Києві №326642 від 18 січня 2022 року, згідно якої до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000,00 грн за відсутність документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону №2344-ІІІ, відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 вказаного Закону, є правомірною та скасуванню не підлягає.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, довів суду правомірність оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.
Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає відшкодуванню.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю « ЮГ-ЛОГІСТИК » (Січових Стрільців, буд. 21, оф. 406, Київ, 04053, код ЄДРПОУ 38727807) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, Київ, 03135, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови від 18.01.2022 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інформацію щодо роботи суду можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://adm.dn.court.gov.ua.
Суддя О.О. Галатіна