Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позову без розгляду
03 червня 2025 року Справа №640/16597/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черникової А.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
30 вересня 2022 року ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі-відповідач), в якому позивач просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві щодо відмови нарахуванні та виплаті з 01.01.2014 по 02.08.2014 державної пенсії по інвалідності як особі, щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.12.1991 № 796-Х11, з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням проведених виплат з 01.01.2014 по 02.08.2014 державної пенсії по інвалідності як особі, щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 6 мінімальних пенсій і за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії' за віком відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.12.1991 № 796-Х11, з урахуванням ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 жовтня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до п. 2 розділу II Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року адміністративна справа прийнята до провадження судді та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху відповідно до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року визнані поважними причини пропуску строку звернення до суду та позивачу поновлений строк звернення до суду з позовною заявою.
При визначенні судом поважними причинами звернення позивача до суду, суд керувався правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а про те, що : «... визначаючи початок перебігу строку звернення до адміністративного суду, важливо встановити той момент, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав. У спорах, що виникають з органами ПФУ, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу ПФУ відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок».
При розгляді даної адміністративної справи по суті, суд вважає застосувати більш оновлену правову позицію Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, викладеної у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, яка була визначена судом для визначення початку перебігу строку для звернення до суду, в якій необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до відповідача із заявою 31 січня 2022 року, в якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням проведених виплат з 01.01.2014 по 02.08.2014 згідно ст.ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.12.1991 № 796-ХІІ, на що отримав відмову листом від 24 березня 2022 року.
До Окружного адміністративного суду міста Києва позивач звернувся 30 вересня 2022 року.
Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 за №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, наявність яких унеможливило своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Крім цього, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).
Отже, враховуючи сформовану Верховним Судом позицію у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, викладеної у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, суд визнає не поважними підстави пропуску строку звернення позивача з цим позовом.
Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З урахуванням наведених норм права та з огляду на те, що позивач просив провести перерахунок пенсії з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, а з даним позовом звернувся лише у вересні 2022 року, беручи до уваги періодичний характер пенсійних виплат та наведені вище висновки, враховуючи виявлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 241, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати неповажним підстави пропуску строку звернення позивача до адміністративного суду за позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова