04 червня 2025 року Справа 160/15862/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо визначення ОСОБА_1 як працюючого пенсіонера, протиправною бездіяльність щодо не врахування часу навчання в «Марійському державному університеті» та всього стажу роботи в «Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара», протиправною бездіяльність щодо не виплати компенсації втрати частини доходу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області перерахувати розмір пенсії за віком ОСОБА_1 з дати призначення - 06.06.2014 року, як непрацюючому пенсіонеру з врахуванням часу навчання в «Марійському державному університеті», стажу роботи в «Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара», підвищенням пенсії, відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- виплатити компенсацію втрати частини доходу за невиплату пенсії з 06.06.2014 року по серпень 2016 року та з серпня 2016 року за невиплату пенсії у встановленому Законом розмірі.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відтак, вивчивши подану позовну заяву ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про те, що позовну заяву подано з порушенням вимог, встановлених ст. 161 КАС України.
Суд зазначає, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При цьому, відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір», за подання, зокрема, фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 04, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, частиною 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік», з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 028,00 гривень.
В тексті позовної заяви позивач посилається на норму ст. 8 Закону України “Про судовий збір», якою визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Натомість, позивачем не було подано до суду разом з позовною заявою клопотання щодо відстрочення або розстрочення сплату судового збору.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя, та вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити судовий збір, та перелік суб'єктів, до яких таке відстрочення застосовується, установлено статтею 8 Закону, про що зазначено судом вище.
Суд, вивчивши позовні вимоги ОСОБА_1 зазначає, що такі мають немайновий характер, а тому, враховуючи приписи ст. 4 Закону України “Про судовий збір», позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання адміністративного позову немайнового характеру у розмірі 968,96 коп.
Таким чином, недоліки позовної заяви у цій частині можуть бути усунені шляхом надання документа про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за подання адміністративного позову немайнового характеру, у відповідності до Закону України “Про судовий збір» у розмірі 968,96 грн. або документа, що підтверджує право позивача на звільнення від сплати судового збору/доказів на підтвердження скрутного матеріального становища, з яких можливо встановити сукупний дохід позивача за попередній рік.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В даному випадку, підставою для звернення позивача до суду стала бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо переведення виплати пенсії через відділення поштового зв'язку, щодо не здійснення перерахунку та зменшення розміру пенсії за віком ОСОБА_1 , не виплати компенсації втрати частини доходу, протиправною бездіяльність щодо не поновлення виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок.
Як вбачається із долученого до позовної заяви листа Головного управління Пенсійного фонду України від 11.11.2024 року №60676-44220/А-01/8-0400/24, ПФ було надано відповідь представнику за довіреністю ОСОБА_2 на його звернення від 13.10.2024 р.
Тобто, про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися ще в листопаді 2024 року.
При цьому, представник позивача з даним позовом звернувся до суду через підсистему "Електронний суд" лише 29.05.2025 року, що свідчить про порушення ним встановленого законом шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду. Тобто, з дати останнього листа ПФ від 11.11.2024 року строк звернення до суду пропущено.
Отже, звернувшись до суду з цим позовом 29.05.2025 року, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду, тому має надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 подана до суду без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору та на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України позовну заяву залишити без руху із наданням позивачу п'ятиденного строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Керуючись статтями 122, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:
- документа, що підтверджує право позивача на звільнення від сплати судового збору або документа, що підтверджує право позивача на звільнення від сплати судового збору/доказів на підтвердження скрутного матеріального становища, з яких можливо встановити сукупний дохід позивача за попередній рік; у разі відсутності таких, оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн. за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру;
- обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду, а також докази поважності причин пропуску відповідного строку, оформлене відповідно до вимог статей 161, 167 Кодексу адміністративного судочинства України (з доказами направлення відповідачу).
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Лозицька