04 червня 2025 рокуСправа №160/8853/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРФОМ-ДНІПРО» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
26.03.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРФОМ-ДНІПРО» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110050/2024/000140/1 від 20.09.2024 Дніпровської митниці.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ «Інтерформ-Дніпро» з метою митного оформлення товарів подало до митниці електронну митну декларацію, в якій обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, які не містили розбіжностей та ознак підробки, а, навпаки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що, в свою чергу, виключало можливість витребування митницею у декларанта додаткових документів у розумінні приписів ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України. Однак, відповідач, не зважаючи на вищенаведене, посилаючись на формальні підстави, витребував у позивача додаткові документи. Позивач повідомив митний орган, що не має можливості надати інші витребувані документи, з огляду на їх відсутність. Проте, відповідач, не здійснивши повну перевірку відомостей, що містяться в наданих документах, що підтверджують заявлену митну вартість та правильність розрахунку, здійсненого декларантом, не упевнившись в достовірності та точності заяв, документів та розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України, прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - резервний метод, згідно з положеннями ст. 64 Митного кодексу України. При цьому, позивач зауважує, що зазначена в митній декларації митна вартість товарів у повній мірі співпадає з митною вартістю товарів, що відображена у документах, поданих відповідно до ст. 53 Митного кодексу України, які у повній мірі підтверджують розмір заявленої митної вартості товару за ціною контракту. Натомість, всі вказані у спірному рішенні зауваження митниці носять формальний характер та не свідчать про дійсну наявність розбіжностей, а надані позивачем документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості. Таким чином, не погоджуючись з висновками відповідача та винесеним ним рішенням, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду для захисту своїх порушених прав та законних інтересів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 відкрито провадження у адміністративній справі; призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
14.04.2025 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що під час здійснення Дніпровською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, однак, такі документи декларантом надані не були, у зв'язку із чим відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
14.04.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Дніпровської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, у якій просить розгляд справи призначити з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 заяву Дніпровської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у справі №160/8853/25 - залишено без задоволення.
14.04.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Дніпровської митниці про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 заяву Дніпровської митниці про залишення без розгляду позовної заяви у справі №160/8853/25 - залишено без задоволення. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРФОМ-ДНІПРО" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення залишено без руху. Надано позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня вручення позивачу копії даної ухвали, шляхом надання до суду доказів на підтвердження повноважень адвоката Максима Компанця діяти в інтересах позивача у справі в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, а саме належним чином складеного ордеру про надання правової допомоги.
22.04.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання вимог ухвали суду надано ордер серії АА №1491325 від 02.10.2024. Ордер видано на підставі Договору про надання правової допомоги №21/04 від 05.01.2021, який долучено до позову.
24.04.2025 представником відповідача подані до суду заперечення на заяву про усунення недоліків позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 продовжено розгляд справи №160/8853/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРФОМ-ДНІПРО" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерформ-Дніпро» зареєстроване 13.08.2004, про що внесено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12341020000000003; основний вид економічної діяльності за КВЕД є: 20.16 Виробництво пластмас у первинних формах.
01.12.2021 між ТОВ «Інтерфом-Дніпро» (м. Синельникове, Україна, покупець) та DOW EUROPE GmbH (Horgen, Switzerland, продавець) укладено контракт (зовнішньо-економічний договір) №Interfoam-Dnepr_PU на постачання товарів.
Відповідно до п. 1 контракту, найменування товару: VORANOL TM Polyols, VORALUX TM Polyols, VORANATE TM T-80 TDI.
Згідно п. 3 контракту кількість товару становила 25 000 МТ.
Як вказано у п. 6 контракту ціна поставлених товарів вказується в митних інвойсах, наданих продавцем, а також в специфікаціях, вказаних у додатках до договору. Загальна вартість товару по даному контракту складається з вартості товару по кожному додатку. Ціни за одиницю товару вказані в додатках до контракту. Поставка товару здійснюється у відповідності до специфікацій, які вказані у додатках до контракту. Оплата здійснюється покупцем у євро шляхом банківського переказу на рахунок продавця.
Загальна сума контракту 35000000 євро.
За змістом п. 7 контракту умовами поставки визначено FCA завод продавця, західна Європа.
Відповідно до п. 8 контракту умови платежу - 60 календарних днів з дати інвойса (датою інвойса вважається дата відвантаження).
На підставі контракту, Компанією DOW EUROPE GmbH (Horgen, Switzerland) на користь позивача було поставлено товар, а саме: сировина для виробництва пінополіуретану (поролону): VORANOL 3322: являє собою поліпропіленгліколь (простий спиртовий поліефір) з гідроксильним числом 46,6 Мг/г, виробник Dow Benelux B.V. For/on Behalf Europe GMBH загальною кількістю 24 050 кг.
На виконання зазначеного контракту у вересні 2024 року на адресу позивача продавцем DOW EUROPE GmbH (Switzerland) поставлено партію товару (сировина для виробництва пінополіуретану).
16.09.2024 з метою здійснення митного оформлення вказаного товару позивачем подано до Дніпровської митниці (відділ митного оформлення митний пост «Новомосковськ» UA 110050) вантажну митну декларацію ІМ40ДЕ, в якій митну вартість поставленого товару визначена за ціною договору. Митницею було присвоєно декларації №24UA110050004054U1.
У графі 31 декларації позивачем зазначений товар, придбаний за інвойсом (Commercial invoice) №985149496 від 09.09.2024.
Відповідно до граф 20,22, та 42 митної декларації ІМ40ДЕ № 24UA110050004054U1 від 16.09.2024 загальна вартість товару складає 32 948,50 Євро, а його поставка відбувається на умовах FCA NL Hoek (Switzerland).
Позивач здійснив перевезення товару з м. Хоек (Нідерланди) до місця ввезення на митну територію України. Витрати на транспортування (до митного кордону з Україною) - 147913,49 грн.
Таким чином, загальна митна вартість товару, визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), склала в гривневому еквіваленті станом на день подання позивачем митної декларації 1656819,70 грн (32948,50 Євро х 45,7959 грн + 147913,49 грн).
Разом з ВМД було подано до митниці товаросупровідні документи, що підтверджують митну вартість товару, включаючи транспортні витрати до митного кордону України, у тому числі:
- Сертифікат якості від 09.09.2024;
- Пакувальний лист від 09.09.2024;
- Рахунок-проформа від 27.08.2024;
- Рахунок-фактура від 09.09.2024;
- Автотранспортна накладна від 09.09.2024;
- Сертифікат про походження товару від 10.09.2024;
- Декларація про походження товару від 09.09.2024;
- Платіжний документ від 29.08.2024 №40;
- Бухгалтерський документ, що підтверджує вартість товару від 12.09.2024 №5;
- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 09.09.2024 №93;
- Висновок про вартісні характеристики товару від 12.09.2024;
- Зовнішньоекономічний договір від 01.12.2021;
- Доповнення до контракту від 27.08.2024 №21;
- Доповнення до контракту від 29.12.2023 №3;
- Договір перевезення від 02.05.2019 №020519/4;
- Декларація-інвойс від 09.09.2024;
- Копія митної декларації країни відправлення від 09.09.2024.
Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації №24UA110050004054U1 від 16.09.2024 митної вартості товару, митний орган направив позивачу електронне повідомлення, у якому, посилаючись на положення частин другої та третьої статті 53, статті 54 МК України, витребував від позивача наступні додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованих товарів: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертни ми організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
16.09.2024 позивачем на вказаний запит надану відповідачу бухгалтерську довідку та договір №020519/4 від 02.05.2019 на надання транспортних послуг.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом, 20.09.2024 Дніпровською митницею прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA110050/2024/000140/1, згідно з яким відповідач скоригував заявлену позивачем митну вартість товару в митній декларації №24UA110050004054U1 від 16.09.2024 із 36178,34 євро до 41303,47 євро.
Також, Дніпровською митницею оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110050/2024/000276 від 20.09.2024, відповідно до якої у митному оформленні (випуску) товарів відмовлено з тих причин, що на підставі рішення про коригування митної вартості скориговано митну вартість товарів, що призвело до необхідності внесення змін до митної декларації з доплатою митних платежів.
З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 55 та ч. 2 ст. 263 МК України, позивачем з урахуванням коригувань подано нову митну декларацію IМ40ДЕ №24UA110050004156U7 від 23.09.2024 та митним органом прийнято рішення про випуск товару під грошову заставу для забезпечення сплати митних платежів (фінансову гарантію) в розмірі 47531,33 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України).
Відповідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.
Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 2 ст. 55 МК України визначено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Передбачене ч. 5 ст. 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями, які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України.
З матеріалів справи встановлено, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.
Щодо доводів відповідача про відсутність договору перевезення у електронній базі митниці, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що для підтвердження розміру транспортних витрат декларантом було надано митному органу рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиторських послуг №93 від 09.09.2024.
З вказаного розрахунку встановлено, що ТОВ «Пінчук» надано ТОВ «Інтерформ-Дніпро» послуги з перевезення на загальну суму 224609,37 грн, в тому числі ПДВ 0 грн за маршрутом:
- м. Хоек, Нідерланди - м. Синельникове, Україна, а/м № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , вага 24,050 т від 09.09.2024 за межами території України (Voranol 3322);
- м. Хоек, Нідерланди - м. Синельникове, Україна, а/м № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , вага 24,050 т від 09.09.2024 за межами території України (Voranol 3322).
Зазначений рахунок містить інформацію про вартість перевезення товару за весь маршрут від постачальника до покупця.
Також, при митному оформленні митному органові надано копію договору №020519/4 від 02.05.2019 про перевезення, на підставі якого перевізником було видано зазначений рахунок.
Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 599 затверджено Правила заповнення декларації митної вартості, відповідно до яких у розділі ІІ зазначено, що Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару. Отже, визначений у вказаному вище Порядку перелік документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, не є вичерпним.
Зважаючи на те, що декларантом до митного оформлення було надано договір №020519/4 від 02.05.2019 про перевезення та рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №93 від 09.09.2024, декларантом повністю підтверджено умови надання послуг з перевезення та їх вартість.
Щодо доводів митниці про те, що вартість товару у митній декларації відправника не відповідає вартості, зазначеній у інвойсі, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 6, 8 Контракту № Interfoam-Dnepr_PU від 01.12.2021 ціна товарів, що поставляються, вказується в митних інвойсах, що надаються продавцем, а також у специфікаціях, зазначених у додатках до цього контракту.
Умови платежу - 60 календарних днів з дати інвойсу (датою інвойсу вважається дата відвантаження).
Відповідно до специфікації №21 від 27.08.2024 проформи-інвойсу №985132844 від 27.08.2024 продавець постачає покупцю товар Voranol 3322 на умовах: ціна (євро/тона) 1 370,00; вартість 32880,00 (євро); умови поставки FCA Hoek/FCA TERNEUZEN.
У рахунку-проформі для передоплати за товар, вага товару вказана відповідно до повної планової місткості автотранспортного засобу. Фактична вага вантажу, який перевозиться наливом у цистернах, визначається після завершення наливання за фактичними показниками лічильних механізмів та може відрізнятися від ваги вказаної у рахунку-проформі.
Остаточна маса відвантаженого товару вказується у рахунку-фактурі (інвойсі).
Зазначений спосіб оформлення товаросупровідних документів відповідає п. 1.5 Правил перевезення наливних вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 18.04.2003 №299, та відповідає вимогам п. 17 Правил приймання вантажів до перевезення затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644.
За вказаних обставин, безпідставними є зазначені митним органом розбіжності сум у документах, оскільки у специфікації №21 від 27.08.2024 до контракту №Interfoam-Dnepr_PU від 01.12.2021, проформі-інвойсі №985132844 від 27.08.2024, рахунку-фактурі (інвойсі) №985149496 від 09.09.2024 відображена незмінна ціна товару Voranol 3322.
Отже, специфікація, як додаток до контракту, проформа-інвойс, рахунок-фактура (інвойс), які надано в порядку ч. 8 ст. 55 МК України для підтвердження заявленої митної вартості товару не містять розбіжностей, а містять всі відомості, що підтверджують числові значення складової митної вартості товару, та містять дані щодо ціни, що була фактично сплачена, що є достатнім підтвердженням складової митної вартості товару.
Враховуючи вказане, подані декларантом до митного оформлення документи не містили розбіжностей у ціні товару, що вказує на необґрунтованість та протиправність оскарженого рішення про коригування митної вартості.
Митний орган зазначає, що висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №1727 від 12.09.2024 містить посилання на сайт Alibaba.com, plastic-price.com, у висновку не надано додатків, які підтверджують джерела використаної цінової інформації.
Згідно ч. 6 ст. 53 МК України декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.
На підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару позивач звернувся до ДП «Укрпромзовнішекспертиза» щодо проведення аналізу відповідності цінових умов контракту №Interfoam-Dnepr_PU від 01.12.2021 між ТОВ «Інтерфом-Дніпро» (Україна) та «DOW EUROPE GmbH (Швейцарія) поточній кон'юнктурі ринку.
ДП «Укрпромзовнішекспертиза» листом №1727 від 12.09.2024 надав висновок експерта, в якому вказав, що «рівень ціни на поліефір поліол VORANOL 3322 Polyol, налив, країна виробництва Нідерланди, а саме 1370,00 євро/т, на умовах FCA - Hoek, що імпортується згідно з Інвойсом №985149496 від 09.09.2024, специфікацією №21 від 27.08.2024 до контракту №Interfoam-Dnepr_PU від 01.12.2021, відповідає поточній кон'юнктурі ринку».
Вказаний висновок був долучений до документів для митного оформлення товару.
ДП «Укрпромзовнішекспертиза» використовувала під час свого дослідження джерела інформації: цінова інформація компанії DOW EUROPE GmbH (Швейцарія), Інтернет ресурси alibaba.com, plastic-price.com та інші.
Згідно з положеннями ст. 53 МК України висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, є додатковими документами, які подаються митному органу у випадку, якщо документи, зазначені в частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.
Експертний висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» у даному випадку не є тим документом, який спростовує заявлену декларантом митну вартість товарів за першим методом, оскільки повністю підтверджує числові складові ціни імпортованого товару та не містить розбіжностей з поданими до митного оформлення документами, передбаченими ч. 2 ст. 53 МК України.
Верховний Суд України у постанові від 03.02.2021 №810/4441/16 зазначив, що експертний висновок не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товару. Такі документи носять виключно інформаційний характер.
Щодо того, що декларантом в повному обсязі не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 53 МК України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2 ст. 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі №21-127а15.
Однак всупереч вказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.
Суд зазначає, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, ціна товару значно збільшилась, порівняно з ціною на придбання, у зв'язку із чим суд зазначає про додатковий тягар, покладений на позивача.
Розбіжність між рівнем заявленої Декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку Митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку Декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 у справі №815/3400/17.
З урахуванням наведеного, суд робить висновок, що митним органом оспорюване рішення прийнято без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, тому наявні підстави для їх скасування.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи видно, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №11478 від 18.03.2025.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір в сумі 3028,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРФОМ-ДНІПРО" (вул. Південна промзона, буд. 2, м. Синельникове, 52500, код ЄДРПОУ 33076092) до Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ ВП 43971371) про визнання протиправними та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110050/2024/000140/1 від 20.09.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРФОМ-ДНІПРО" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський