02 червня 2025 року Справа 160/15614/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
28.05.2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо не відкликання (скасування) довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №2794/1/3 від 09.12.2010р.;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відкликати (скасувати) довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №2794/1/3 від 09.12.2010р.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України.
Так, п.4 ч.5 ст.160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Частиною 1 статті 42 КАС України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи. Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (ч.1 ст.46 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.4 КАС України, у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
З матеріалів позову вбачається, що позовну заяву подано та підписано Доценко С.С.
Водночас, судом встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Доценко Світлана Сергіївна зареєстрована як фізична особа-підприємець (РНОКПП НОМЕР_1 про що в Єдиному державному реєстрі міститься запис від 13.01.2022 року №2010350000000109864.
Суд наголошує, що учасники адміністративного судочинства мають розрізняти правовий статус фізичної особи та фізичної особи-підприємця. Виконання цього обов'язку та правильне заявлення правового статусу позивача сприяє дотриманню процесуальних норм при вирішенні адміністративної справи.
За наведених обставин, позивачу слід подати уточнену позовну заяву, в якій чітко визначити його правовий статус, а саме - зазначити чи звертається позивач до суду в якості фізичної особи чи в якості фізичної особи-підприємця.
Крім того, відповідно до п.5 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За змістом ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Як слідує із заявлених позовних вимог, позивач просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо не відкликання (скасування) довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №2794/1/3 від 09.12.2010р.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 10.10.2007р. між ОСОБА_1 (далі - Позивач/Орендар) та Криворізькою міською радою (далі - Відповідач/Орендодавець) було укладено договір оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 26.10.2007 за№ 040710800856), (далі - Договір).
Пунктом 6 даного Договору оренди було визначено, що за користування земельною ділянкою орендар має сплачувати орендодавцю орендну плату виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки виконаного Криворізьким міським управлінням земельних ресурсів на рахунок Управління держказначейства у місті Кривому Розі.
Під час укладання договору оренди, Сторони керуючись постановою Кабінету Міністрів України №1724 від 13.12.2006 "Деякі питання оренди земель" та додатків №1, №2 до цієї постанови підписали погоджений розрахунок розміру орендної плати де узгодили, що річний розмір орендної плати становить 5040,47 грн. Така сума річної орендної плати була розрахована з урахуванням витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який згідно прикінцевих положеннях договору є його невід'ємною частиною.
14.05.2010 Криворізькою міською радою було ухвалено рішення №3884 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу», відповідно до якого базова вартість 1 кв.м. земель міста складає 240,05 грн.
На підставі даного рішення Криворізької міської ради управлінням Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області була підготовлена та видана довідка про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №2794/1/3 від 09.12.2010р щодо земельної ділянки (кадастровий номер: 1211000000:06:055:0105) по вул. Балакіна у Саксаганському районі м. Кривий Ріг, згідно якої нова нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки становить 3 658 117,50грн., площа земельної ділянки 2985кв.
Позивач вважає дії відповідача щодо формування довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №2794/1/3 від 09.12.2010р. неправомірними, вказуючи, що довідка Управління Держкомзему у м. Кривому Розі №2794/1/3 від 09.12.2010р була видана - 09.12.2010, в той час, коли положення законодавства, зокрема Закону України №5203-VІ від 06.09.2012 року «Про адміністративні послуги», постанови Кабінету Міністрів України №1051 від 17 жовтня 2012 року «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», яким врегульовано можливість видання довідок про нормативну грошову оцінку земельної ділянки були прийняті більш пізніше.
Однак суд зазначає, що позивач звернулася до суду із заявою про відкликання (скасування) довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №2794/1/3 від 09.12.2010 лише 28.05.2025, що свідчить про значний проміжок часу між видачею довідки та її оскарженням.
Таким чином, до суду за захистом свої прав, свобод чи інтересів із цим позовом позивач звернувся із значним пропуском строку, встановленого КАС України.
При цьому, в порушення ч.6 ст.161 КАС України не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).
Таким чином, позивачу слід подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із цим позовом, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Також, згідно з ч.3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом.
Суд зазначає, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України» на 2025 рік встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.
Відповідно до приписів п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлено ставку судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3028,00 грн.
Позивачем згідно прохальної частини заявлено одну вимогу немайнового характеру, за якою розмір судового збору складає 3028,00 грн.
До позовної заяви позивачем долучено квитанцію №9379-9413-4917-1674 від 27.05.2025 року по сплату судового збору в розмірі 30,28 грн., який зараховано на казначейський рахунок.
Відтак позивачу необхідно доплати судовий збір в розмірі 2997,72 грн.
За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на те, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов - залишити без руху.
Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви, в якій чітко визначити її правовий статус, а саме - зазначити чи звертається позивач до суду в якості фізичної особи чи в якості фізичної особи-підприємця;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із цим позовом, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску;
- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2997,72 грн., сплаченого на реквізити: Отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101, Код ЄДРПОУ (отримувача): 37988155, Рахунок: UA368999980313141206084004632 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Кальник