03 червня 2025 року Справа 160/15903/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Горка» до Головного управління ДПС у Дніпропетровські області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
29.05.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 29.05.2025 року через систему «Електронний суд» позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Горка» до Головного управління ДПС у Дніпропетровські області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) №42714/6/04-36-04-07-15 від 09.05.2025 року;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 9 124 181,18 грн., що підлягає поверненню з бюджету на розрахунковий рахунок у банку товариства з обмеженою відповідальністю “Горка» (04052, Україна, місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок, 17, інше, нежитлове приміщення 417, код ЄДРПОУ 31509023);
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) надати відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення надміру сплачених грошових коштів по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 9 124 181,18 грн., які обліковуються, як переплата по орендній платі з юридичних осіб по ТОВ «Горка» (код ЄДРПОУ 31509023).
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивачем через електронний кабінет платника податків подано заяву від 29.04.2025 року №53569/6 про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області розглянувши заяву від 29.04.2025 року №53569/6 про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені листом №42714/6/04-36-04-07-15 від 09.05.2025 року повідомило, що з урахуванням положень Наказу №60 та ст.43 Кодексу повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань за напрямом перерахування коштів, які виникли внаслідок самостійного уточнення показників у бік зменшення суми грошових зобов'язань, що були раніше задекларовані та сплачені, можливо після здійснення контрольно-перевірочних заходів. контролюючим органом визнається, що згідно баз даних ІКС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника за кодом бюджетної класифікації доходів бюджету 18010600 орендна плата з юридичних осіб по ТОВ «Горка» (код ЄДРПОУ 31509023) сума переплати становить 9 124 181,18 грн. Позивач стверджує, що жодних інших обставин, які могли б слугувати перешкодою у поверненні позивачу надміру сплачених податкових зобов'язань, контролюючим органом не наведено. Отже, оскільки за позивачем обліковуються надміру сплачені податкові зобов'язання з орендна плата з юридичних осіб, наявність яких визнана відповідачем та підтверджується матеріалами справи, для повернення якої позивач подав письмову заяву, вказавши напрям перерахування цих коштів, а податковий орган не підготував висновок про їх повернення та не подав його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, - то позивачем доведено те, що у спірних правовідносинах податковий орган, не виконавши покладені на нього статтею 43 ПК України обов'язки, діяв не на підставі та не у спосіб, визначений чинним законодавством України, чим, відповідно, вчинив протиправну бездіяльність, в свою чергу для належного вирішення спору необхідно зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області підготувати та подати Головному управлінні Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновку про повернення позивачу надміру сплаченого податку на додану вартість, на підставі поданої заяви від 29.04.2025 року (вх. ГУ ДПС №53569/6).
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 30.05.2025 року передана судді Пруднику С.В.
Відповідно до п. п. 3 та 6 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява подана до суду з порушенням норм ст. ст. 160, 161 КАС України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суддя приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з такого.
У відповідності до вимог ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, юридичною особою розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
У відповідності до ч.1 ст. 4 вказаного вище закону України судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Абзацом 4 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 року № 4059-IX, визначено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Ключовим у цій справі є питання характеру заявлених позовних вимог (майнові чи немайнові), як наслідок, визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання цієї позовної заяви та порядок його розрахунку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 зазначала, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
При цьому, суд зазначає, що рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи, оскільки реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи, а тому вимоги позивача є майновими.
Відповідно, оскарження таких рішень спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
За практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, у справі "Щокін проти України") реалізація податковим органом своєї функції щодо здійснення контролю за правильністю нарахування та сплати суб'єктом господарювання податків, наслідком якої є винесення рішення, що впливає на склад майна позивача, є втручанням до його майнових прав, а отже й вимога про визнання протиправними такого рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є майновою.
Позивачем заявлені позовні вимоги майнового характеру щодо зобов'язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) надати відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення надміру сплачених грошових коштів по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 9 124 181,18 грн., які обліковуються, як переплата по орендній платі з юридичних осіб по ТОВ «Горка» та вимоги немайнового характеру щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) №42714/6/04-36-04-07-15 від 09.05.2025 року та визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 9 124 181,18 грн., що підлягає поверненню з бюджету на розрахунковий рахунок у банку товариства з обмеженою відповідальністю “Горка» (04052, Україна, місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок, 17, інше, нежитлове приміщення 417, код ЄДРПОУ 31509023, за які необхідно було сплати судовий збір у розмірі 30 280,00 гривень.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, позивачу необхідно було сплатити судовий збір за подачу даного позову в сумі 24 224,00 грн. (10 788 160 грн х1,5 (з урахуванням обмеження 10 розмірами прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 0,8).
У зв'язку з чим, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 24 224,00 грн. за подачу позову майнового характеру та немайнового характеру сплаченого на реквізити:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП
код банку отримувача (МФО): 899998
рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа.
Так, згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
За приписами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
8-1) заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Так, як зазначає позивач у поданій до суду позовній заяві, ТОВ «Горка» через електронний кабінет платника податків подано заяву від 29.04.2025 року №53569/6 про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області розглянувши заяву від 29.04.2025 року №53569/6 про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені листом №42714/6/04-36-04-07-15 від 09.05.2025 року повідомило, що з урахуванням положень Наказу №60 та ст.43 Кодексу повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань за напрямом перерахування коштів, які виникли внаслідок самостійного уточнення показників у бік зменшення суми грошових зобов'язань, що були раніше задекларовані та сплачені, можливо після здійснення контрольно-перевірочних заходів.
Натомість, до означеної позовної заяви ТОВ «Горка» долучено заяву про повернення помилково та /або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені №462 від 20.01.2025 року, а не заяву від 29.04.2025 року №53569/6, як про це зазначено позивачем у позові.
При цьому, саме на заяву ТОВ «Горка» від 29.04.2025 року №53569/6, відповідачем було надано відповідь листом №42714/6/04-36-04-07-15 від 09.05.2025 року.
Окрім того, варто звернути увагу й на те, що позивач у поданій до суду зазначає про існування листа ГУ ДПС у Дніпропетровській області №56364/6/04-36-04-07-18 від 23.08.202, уточнюючі податкові декларації з плати за землю від 21.08.202 № 9312487333, № 9337123320, № 9374255317, листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 59025/6/04-36-52-16 від 04.09.202, які взагалі не долучені до позову та не містять повну та точну дату.
У зв'язку з чим, суду не можливо встановити наявність порушених прав позивача та обставини, які йому передували, які відносини виникли у зв'язку із такими порушеннями, які права були порушені та обрані позивачем способи захисту.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.
Відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Так, згідно із приписами ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до пунктів 3, 4 та 6 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема шляхом: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3); визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4); прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (пункт 6).
Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи дійсно щодо особи має місце факт порушення права, свободи чи інтересу, та це право, свобода або інтерес порушені відповідачем.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.
Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2,6 КАС України.
Тобто, судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи та інтереси позивача.
Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі №820/3327/16.
Відтак, позивачу слід подати до суду докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Крім того, згідно із приписами п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, всупереч п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем у поданій до суду позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 133, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Горка» до Головного управління ДПС у Дніпропетровські області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- оригіналу документа про доплату судового збору в розмірі 24 224,00 грн. сплаченого на наступні реквізити:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП
код банку отримувача (МФО): 899998
рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа.
- подання до суду доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та уточненої позовної заяви із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету та доказами направлення відповідачу у відповідності до вимог ст. 160 КАС України із зазначенням точних та повних дат листів ГУ ДПС у Дніпропетровській області та уточнюючих декларацій відповідно до вимог чинного законодавства виходячи із приписів ст. 5 КАС України.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник