04 червня 2025 року Справа №160/14874/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши заяву про самовідвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєвої С.О. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
22.05.2025р. через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Дніпровської міської ради та просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача з не усунення порушень земельного законодавства, щодо самовільно зайнятої земельної ділянки у районі будинків АДРЕСА_1 , 29-В, 65, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 ;
- зобов'язати відповідача вжити заходів, щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки у районі будинків АДРЕСА_1 , 29-В, АДРЕСА_10 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , 83 по провулку Широкому, Амур-Нижньодніпровського району міста Дніпра.
Дана адміністративна справа передана для розгляду судді Конєвій С.О.
Ухвалою суду від 28.05.2025р. наведена позовна заява була залишена без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано позивача у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:
- уточненого позову, в якому зазначити кадастровий номер земельної ділянки, яка є спірно; визначитися зі складом учасників справи; зазначити конкретні обставини щодо того у чому саме полягає бездіяльність відповідача та які заходи він мав вжити, за чиїм зверненням, зазначити які саме його повноваження у даному випадку, яким нормативно-правовим актом такі повноваження йому надані та за якою процедурою, встановленою законом з урахуванням вищенаведених судом недоліків позову, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів того, що позивач є членом територіальної громади м. Дніпра та зареєстрований у встановленому законом порядку за адресою: м. Дніпро, вул. Барикадна, буд.15, на виконання вимог ст.25, п.2 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161, п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України.
04.06.2025 головуючим суддею Конєвою С.О. подано заяву про самовідвід у зв'язку з тим, що позивач у додаткових поясненнях від 29.05.2025р. вдався до аналізу ухвали суду про залишення позовної заяви без руху на предмет її законності; висловив погрози стосовно неї як судді про звернення до ВРП зі скаргою про відкриття дисциплінарного провадження таким чином вчиняючи тиск неї з метою отримання потрібного йому результату при розгляді цієї справи, а тому, з метою усунення у подальшому будь-яких обставин впливу на суддю з боку позивача при розгляді даної справи, є всі підстави для заявлення самовідводу виходячи з вимог п.4 ч.1 ст.36, ч.1 ст.39 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши заяву про самовідвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєвої С.О., суд приходить до висновку про її обґрунтованість та наявність підстав для задоволення даної заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
За правилами частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
За змістом КАС України, право відводу (самовідводу) є процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної особи на розгляд її справи належним, неупередженим та компетентним судом, що включає в себе право на розгляд справи тим судом, якому довіряють усі особи, які беруть участь у справі.
Відтак, право на подання заяви про відвід (самовідвід) судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.
У світлі прецедентної практики Європейського Суду з прав людини об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечиться не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series Л. No. 154. p. 48).
У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України", заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п. 97).
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для самовідводу не обов'язково має бути доведений факт необ'єктивності чи заінтересованості судді, а зазначеними нормами також унеможливлюється участь судді у розгляді справи, коли в учасника справи могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (суддів).
Неподання суддею заяви про самовідвід може свідчити про порушення права позивача та інших учасників процесу на справедливий і відкритий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Враховуючи вищевикладене, з метою усунення будь-яких сумнівів в учасників справи щодо неупередженості судді Конєвої С.О. при розгляді справи №160/14874/25, дотримання судом принципів законності, неупередженості та об'єктивності за результатами розгляду цієї справи, суд приходить до висновку, що подана заява судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєвої С.О. про самовідвід є вмотивованою та підлягає задоволенню відповідно до вимог ст.ст.36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву про самовідвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєвої Світлани Олександрівни у адміністративній справі №160/14874/25 - задовольнити.
Відвести суддю Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєву Світлану Олександрівну від розгляду адміністративної справи №160/14874/25 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Справу передати до відділу з організаційного забезпечення суду для повторного автоматизованого розподілу згідно до вимог ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя С.О. Конєва