Номер провадження 22-ц/821/1077/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №705/507/24 Категорія: 305010900 Єщенко О.І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
03 червня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т. Л.
судді секретар Івануса А.Д Гончар Н. І., Сіренко Ю. В.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 31.03.2025 (повний текст складено 31.03.2025, суддя в суді першої інстанції Єщенко О. І.) у цивільній справі за позовом ТОВ «АВАНГАРД» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП,
у лютому 2024 року ТОВ «АВАНГАРД» звернулося до суду з позовом у цій справі з вимогами про стягнення з відповідача на свою користь матеріальної шкоди у розмірі 216800 грн, суму франшизи за страховим полісом № ЕР.212688200 від 27.12.2022 у розмірі 2600 грн, оплату послуг експерта у розмірі 4800 грн та судові витрати позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.08.2023 о 12 год. 00 хв. у місті Умань по вул. Дерев'янка відбулася ДТП, у якій водій автомобіля RENAULT MAGNUM (за кермом якого перебував відповідач), д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є відповідач, допустив зіткнення з автомобілем FORD TRANSIT, д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ТОВ «Авангард», яким на момент ДТП керував ОСОБА_2 .
За фактом вчиненого діяння 16.08.2023 поліцейським ВРПП Уманського РУП складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 313923 за яким відповідач при виїзді на нерегульоване перехрестя з автодорогою М-30 не надав переваги в русі автомобілю FORD TRANSIT, який рухався по головній дорозі, та скоїв зіткнення, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.10.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, із накладенням адміністративного стягнення у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 16.11. ПДР, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Внаслідок ДТП автобусу, що належить позивачу, завдано значних пошкоджень, тому після ДТП позивач за допомогою чат-боту у меседжері Telegram повідомило ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», у якій зареєстрована цивільно-правова відповідальність відповідача.
ТОВ «АВАНГАРД» задля визначення обсягу матеріальної шкоди також звернулося до судового експерта Музики П. М. та 06.09.2023 листом за вих. № 49 ОСОБА_1 направлено запрошення прибути за адресою: Черкаська область, Дмитрушківська ОТГ, автодорога Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка 551+800 км, для участі в проведенні незалежної експертизи пошкоджень транспортного засобу FORD TRANSIT. Відповідач отримав листа 09.09.2023, втім під час проведення експертизи був відсутній.
У висновку за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження від 20.09.2023 № 34ВД судовий експерт встановив, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автобуса в результаті його пошкодження на момент дослідження становить: 407357,74 грн.
10.10.2023 на рахунок ТОВ «АВАНГАРД» від ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» надійшла сума 107026,75 грн та після перегляду за зверненням позивача надійшла додатково сума 50373,25 грн.
Отже станом на дату подання позову до суду страховик відшкодував ТОВ «АВАНГАРД» 157400 грн із 160000 грн передбачених полісом, оскільки за умовами полісу № ЕР.212688200 від 27.12.2022 розмір франшизи складає 2600 грн, отже ця частина матеріального збитку підлягає самостійному відшкодуванню страхувальником-відповідачем.
13.10.2021 між позивачем та ТОВ «ШРБУ-48» було укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів з додатковими угодами до нього, яким узгоджено ціну за запчастини, витратні матеріали та роботи по відновленню Автобуса в сумі 374200 грн та у січні 2023 року складено Акт наданих послуг від 15.01.2024 на зазначену суму. Оскільки сума, одержана ТОВ «АВАНГАРД» від страховика є нижчою за суму, яка має бути сплачена за ремонт пошкодженого у ДТП Автобуса, позивач просить стягнути її та інші витрати, які він поніс внаслідок ДТП, з відповідача.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 31.03.2025 позов задоволено. Суд керувався тим, що матеріальні збитки, які залишились не відшкодовані за рахунок страховика, має сплатити особа, з вини якої і виникло вказане ДТП.
Відповідач засобами поштового зв'язку подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та новим рішенням відхилити позовні вимоги у справі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд послався на висновок експерта щодо оцінки розміру шкоди позивача, який не відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи. Так у ньому не встановлено обсяг та характер пошкоджень кожного елемента автомобіля. Ремонтна калькуляція лише перелічує роботи та запчастини, однак не містить опису завданих пошкоджень. Фотографії пошкоджень не можуть замінювати їх опис. Експертне дослідження не містить даних, які б підтверджували зроблені на його підставі висновки. Такий поверховий висновок експерта позбавив відповідача можливості заперечувати по суті заявлених у справі вимог. Скаржник зауважує, що висновок експерта не містить і даних щодо причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та наявними пошкодженнями транспортного засобу позивача.
Вартість ремонту транспортного засобу позивача необґрунтовано завищена, адже його здійснювала особа, яка має такого ж беніфеціарного власника, що й позивач. При цьому згідно звіту про визначення вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу, від 29.09.2023 за замовленням ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», розмір збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу FORT Transit становить з ПДВ на запасні частини та матеріали 126 402,95 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «АВАНГАРД» просило апеляційну скаргу відхилити, як безпідставну, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін, оскільки вважають його законним та належним чином обгрунтованим.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При розгляді справи встановлено, що постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.10.2023, яка набрала законної сили 07.11.2023, встановлено, що ОСОБА_1 , 16.08.2023 о 10 год. 20 хв. в м. Умань по вул. Дерев'янка, керуючи т/з Renault Magnum, д.н.з НОМЕР_1 , при виїзді на нерегульоване перехрестя з автодорогою М-30 не надав переваги в русі автомобіля Ford Transit, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, та скоїв з ним зіткнення, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 16.11 ПДР.
Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина відповідача у вчинені ДТП є встановленою та не підлягає доведенню.
Автомобіль Renault Magnum, д.н.з НОМЕР_1 , на праві власності належить ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого на момент ДТП була застрахована в ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна».
Автомобіль Ford Transit, д.н.з. НОМЕР_2 , належить позивачу ТОВ «АВАНГАРД», яким на момент ДТП керував водій ОСОБА_2 .
ТОВ «АВАНГАРД» з метою визначення обсягу матеріальної шкоди та подальшого звернення за страховим відшкодуванням до ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», у якій була застрахована цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Renault Magnum, д.н.з НОМЕР_1 , звернулося із заявою про проведення транспортно-товарознавчого дослідження пошкодженого транспортного засобу до оцінювача колісних транспортних засобів Музики Павла Володимировича.
Листом за вих. № 49 від 06.09.2023 відповідача ОСОБА_1 повідомлено про проведення транспортно-товарознавчого дослідження 13.09.2023 за адресою: Черкаська область, Дмитрушківська ОТГ, автодорога Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка 551 + 800 км, із зазначенням орієнтиру для прибуття, та запрошено для участі при його проведенні.
Зазначене запрошення було отримане відповідачем особисто 09.09.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та роздруківкою трекінгу «Укрпошта».
Проте на визначену дату ОСОБА_1 не з'явився.
Відповідно до наданого позивачем Висновку експерта № 34 ВД від 20.09.2023 за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження судовим експертом Музика П. В. встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автобуса FORD TRANSIT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження на момент проведення дослідження становить 407357,74 грн, а вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 374208,46 грн.
Між ТОВ «Авангард» та ТОВ «ШРБУ-48» 13.10.2021 укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів, тому 12.10.2023 ТОВ «АВАНГАРД» та ТОВ «ШРБУ-48» уклали Додаткову угоду № 3 про ремонт транспортного засобу, якою погодили всі необхідні умови для відновлення транспортного засобу Ford Transit, д.н.з. НОМЕР_2 , та вартості оплати послуг.
Після виконання ремонтних робіт «ШРБУ-48» та ТОВ «АВАНГАРД» підписали Акт наданих послуг від 15.01.2024, яким підтвердили, що ремонтні роботи були виконані повністю, і у ТОВ «АВАНГАРД» відсутні претензії до ТОВ «ШРБУ-48» щодо якості, обсягів та строків виконання ремонтних робіт. Загальна вартість ремонтних робіт згідно із Актом склала 374200 грн, в тому числі ПДВ.
Після отриманого Звіту про проведення незалежної оцінки по визначенню матеріального збитку, зібравши необхідні документи, ТОВ «АВАНГАРД» звернулося із заявою про страхове відшкодування до ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», тобто страхової компанії, у якій застрахована цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу RENAULT MAGNUM, д.н.з. НОМЕР_1 .
Після звернення із заявою про відшкодування страхових виплат, 10.10.2023 ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» виплатила ТОВ «АВАНГАРД» страхове відшкодування в сумі 107 026,75 грн та, після звернення із заявою про перегляд страхової суми, 07.11.2023 виплатила додатково 50 373,25 грн, а всього 157 400 грн із 160 000 грн, передбачених полісом.
Одночасно відповідачем до відзиву на позовну заяву долучено Звіт 3233.23Е SOS_-230904-266136 про визначення вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу, від 29.09.2023. Дата оцінки 16.08.2023. Замовником оцінки є ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна». Виконавець оцінки ПП «Експерт-Сервіс-Альфа».
Відповідно до зазначеного звіту вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу FORT Transit, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить з ПДВ на запасні частини та матеріали 126 402,95 грн.
10.10.2023 ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» сплачено ТОВ «АВАНГАРД» страхове відшкодування автомобілю Ford НОМЕР_2 , без ПДВ, за договором ЕР.212688200 від 27.12.2022, в розмірі 107 216,75 грн. згідно платіжної інструкції № 00103198 від 10.10.2023.
Листом ТОВ «АВАНГАРД» за вих. № 54 від 20.10.2023 повідомлено ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», що сплачена ними 10.10.2023 виплата страхового відшкодування в сумі 107 026,75 грн не відповідає матеріальному збитку, завданому ДТП, та є нижчою за страхову суму, передбачену полісом. На цій підставі позивач просив переглянути суму страхового відшкодування із врахуванням висновку експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження № 34ВД від 20.09.2023 та виплатити ТОВ «АВАНГАРД» гранично можливу за полісом № ЕР.212688200 від 27.12.2022 страхового відшкодування, враховуючи збитки, яких зазнало ТОВ «АВАНГАРД» внаслідок ДТП.
07.11.2023 ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» сплачено ТОВ «АВАНГАРД» додатково страхове відшкодування автомобілю Ford НОМЕР_2 , без ПДВ, за договором ЕР.212688200 від 27.12.2022, в розмірі 50 373,25 грн згідно платіжної інструкції № 00103198 від 10.10.2023.
З наведеного вбачається, що ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» при виплаті страхового відшкодування за договором ЕР.212688200 від 27.12.2022 взято до уваги, в тому числі, висновок експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження № 34ВД від 20.09.2023, та покрито завдану позивачу шкоду в межах відшкодування за договором страхування в розмірі 157 400 грн.
Таким чином, на даний час позивачу не відшкодована матеріальна шкода у розмірі 216 800 грн, що становить різницю між страховою виплатою та вартістю відновлювального ремонту автомобіля, а також франшиза у розмірі 2600 грн та оплата послуг експерта, який проводив транспортно-товарознавче дослідження, у розмірі 4800 грн.
Правовідносини, наявні між сторонами справи на підставі вищевикладених фактичних обставин, мають таке правове регулювання.
Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Частиною першої статті 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення речі.
Крім того, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV (тут і далі по тексту постанови у редакції на час виникнення спірних правовідносин) регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Статтею 3 вказаного закону встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону № 1961-IV).
Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (пункт 9.1 статті 9 Закону № 1961-IV).
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Слід врахувати, що відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092).
Пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 14.04.2022 у справі № 205/7747/18 принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Отже, частка відповідальності особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За обставин цієї справи цивільна відповідальність відповідача ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», яке виплатило позивачу за договором ЕР.212688200 від 27.12.2022 страхове відшкодування в розмірі загальному розмірі 157 400 грн.
Одночасно у даній справі згідно з висновком експерта № 34 ВД від 20.09.2023 матеріальні збитки у позивача визначено в сумі 374 208,46 грн.
Після виконання ремонтних робіт щодо автомобіля позивача в Акті наданих послуг від 15.01.2024 визначено їх вартість у розмірі 374200 грн, в тому числі ПДВ.
Відтак за приписами законодавства винуватець ДТП має відшкодувати потерпілій особі різницю між вартістю відновлювального ремонту та отриманим від страховика відшкодуванням з тим, щоб усунути негативні наслідки свої дій щодо заподіяння шкоди внаслідок пошкодження майна позивача.
Крім того, винуватець ДТП має відшкодувати потерпілій особі (позивачу) франшизу за договором страхування у розмірі 2600 грн та витрати по оплаті послуг експерта, який проводив транспортно-товарознавче дослідження, у розмірі 4800 грн, що при апеляційному перегляді справи під сумнів не ставиться.
При цьому апеляційний суд відхиляє аргументи скаржника у справі про те, що суд першої інстанції послався на висновок експерта щодо оцінки розміру шкоди позивача, який не відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи, оскільки відповідне експертне дослідження є належним чином аргументоване та ґрунтується на встановлених фактичних обставинах у справі, що скаржником по суті не спростовується.
Не можна погодитися з посиланнями відповідача і на те, що у експертному дослідженні не встановлено обсяг та характер пошкоджень кожного елемента автомобіля, адже відповідні пошкодження були належним чином зафіксовані та враховані при визначенні обсягу необхідних ремонтних робіт для відновлення технічного стану автомобіля позивача до рівня, що передував його пошкодженню в ДТП.
Так скаржником не доведено, що у даному конкретному випадку те чи інше пошкодження складових частин автомобіля позивача, зважаючи на його характер чи ступінь, могло бути усунено без заміни пошкоджених запчастин чи з використанням інших, менш витратних, методів.
Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Заперечення скаржника про те, що висновок експерта не містить даних щодо причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та наявними пошкодженнями транспортного засобу позивача, апеляційний суд відхиляє, адже у даному випадку відповідні пошкодження виникли саме внаслідок порушення ПДР з боку відповідача, що встановлено рішенням суду у справі про адміністративне правопорушення, яке набрало законної сили (постанова Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.10.2023).
Доказів того, що автомобіль позивача мав інші пошкодження ще до моменту ДТП з вини відповідача матеріали справи не містять.
Клопотань про призначення повторної чи додаткової експертизи для визначення розміру матеріальних збитків у позивача сторони справи ні суду першої, ні апеляційної інстанції не заявляли, як і не надавали інших висновків експерта з даного питання.
Апеляційний суд також відхиляє посилання скаржника і на те, що вартість ремонту автомобіля позивача необґрунтовано завищена, адже його здійснювала особа, яка має такого ж беніфеціарного власника, що й позивач, оскільки такі міркування доказами не підтверджено та суд першої інстанції визначив розмір матеріальних збитків у позивача на підставі відповідного експертного дослідження.
Не можна також взяти до уваги посилання скаржника і на те, що згідно звіту про визначення вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу, від 29.09.2023 за замовленням ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», розмір збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу FORT Transit становить 126 402,95 грн, оскільки такий звіт початково було покладено в основу для визначення розміру страхового відшкодування позивачу, однак, у подальшому, його було відхилено, оскільки відповідне страхове відшкодування виплачувалося у сумі, що перевищує дані зазначеного звіту.
Інші доводи відповідача стосуються з'ясування обставин, вже встановлених судом першої інстанції, та переоцінки вже оцінених ним доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом апеляційної інстанції.
Згідно ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 31.03.2025 у даній цивільній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі положень ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за скаржником.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу - відхилити.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 31.03.2025 у даній цивільній справі - залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді залишити за скаржником.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повну постанову складено 04.06. 2025.
Суддя-доповідач
Судді