Номер провадження 22-ц/821/1086/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №705/6102/24 Категорія: 304090000 Гудзенко В. Л.
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
04 червня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т. Л.
судді Гончар Н. І., Сіренко Ю. В.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.04.2025 (повний текст складено 07.04.2025, суддя в суді першої інстанції Гудзенко В. Л.) у цивільній справі за позовом ТОВ «Фінансова Компанія «Н.А.Груп» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором кредиту,
у листопаді 2024 року ТОВ «Фінансова Компанія «Н.А.Груп» звернулося до суду з позовом, яким просило стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за кредитним договором в розмірі 41574 грн, судові витрати, які складаються зі сплати судового збору та правничої допомоги у розмірі 23028 грн, мотивуючи про те, що відповідач, як позичальник, не виконала належним чином свої зобов'язання по кредитному договору,внаслідок чого у неї перед кредитором утворилася зазначена заборгованість.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.04.2025 позов у справі задоволено частково та стягнути з відповідача на користь позивача кредитну заборгованість у сумі 41574 грн, судовий збір у сумі 3028 грн та відмовлено у стягненні витрат на правничу допомогу, які наданими доказами не підтверджено.
Суд першої інстанції вказав на обґрунтованість тверджень позивача про невиконання позичальником за кредитним договором своїх зобов'язань, що призвело до виникнення заборгованості.
Відповідач подала на рішення суду першої інстанції 05.05.2025 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та новим рішенням позовні вимоги відхилити.
Зазначає, що позивач не довів перерахунок кредитних коштів позичальнику первинними бухгалтерськими документами. Надані позивачем таблиці розрахунків не підписані ні керівником ні бухгалтером позивача та не відповідають вимогам до бухгалтерських документів.
Погоджені у договорі відсоткові ставки по кредиту перевищують обмеження, встановлені ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
У відзиві на апеляційну скаргу позивач проти її вимог заперечив та вказав про законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, які підтверджуються наявними у справі доказами.
За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є вимоги про стягнення 41574 грн. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При розгляді справи встановлено, що 18.09.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Н.А.ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії «Стандарт» №3381713149-20 в електронній формі, шляхом використання останньою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п. В.1. та п. В.2. Кредитного договору кредитодавцем відкрито для позичальника невідновлювану кредитну лінію, надалі за текстом - «Кредитна лінія», на умовах визначених цим Кредитним договором. Кредитодавецем відкрито кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів, надалі за текстом - «Кредит», на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом. Тип Кредиту - кредитна лінія.
Умовами п. С.1. Кредитного договору було погоджено розмір кредитного ліміту кредитної лінії, тобто загальний розмір наданого кредиту: 6500 гривень, дата надання (видачі) кредиту 18.09.2023.
Пунктом С.4. Кредитного договору сторони погодили, що оптимальний платіжний період складає 30 календарних днів, та був визначений сторонами за ініціативою позичальника в процесі звернення щодо отримання кредиту на веб-сайті кредитодавця.
Дата повернення (виплати) кредиту 11.09.2024, що визначено умовами п. С.8 Кредитного договору.
Відповідно до п.С.6.2 Кредитного договору, стандартна процента ставка становить 2,50% за кожний день користування кредитом. Згідно п.С.6.2.1 Кредитного договору, пільгова процентна ставка становить 1,38% за кожен день користування кредитом протягом оптимального платіжного періоду, яка надається кредитодавцем виключно як знижка за користування кредитом та є заохоченням позичальника до належного виконання мов Договору.
Таким чином, сторонами було погоджено сплату відсотків у визначному договором порядку.
Відповідно до пункту В.8 Кредитного договору, при поданні позичальником інформації відповідно до В.7 цього Договору позичальником вперше, відбувається реєстрація позичальника на веб-сайті кредитодавця та формується для позичальника його особистий розділ на веб-сайті кредитодавця (особистий кабінет). Доступ до особистого кабінету здійснюється позичальником після авторизації шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), який надсилається кредитодавцем позичальнику в SMS- повідомленні або надається шляхом дзвінку на номер телефону, який вказаний позичальником відповідно до В.7 на веб-сайті кредитодавця, і який має юридичне значення ідентифікації позичальника в розумінні ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно п.В.16 Кредитного договору, сторони дійшли згоди, що кредитодавець надсилає (або на прохання позичальника повторно надсилає) позичальнику цей підписаний Договір на його електронну адресу, зазначену у п.J1 цього Договору. Крім того, підписаний Договір разом із Додатками до нього постійно зберігається та є доступним для вивчення, зберігання та друкування з Особистому кабінеті позичальника.
Згода на укладення договору саме такого змісту підтверджується підписанням договору ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором tc7tc5. Підписання договору в електронній формі визначено ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», що відповідає правилам ч. 1 ст.205 ЦК України та свідчить про добровільне укладення між сторонами вищевказаного договору та виникнення між ними на підставі цього договору цивільно-правових правовідносин.
Отже, зі змісту кредитного договору вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування.
Слід звернути увагу, що вказаний договір укладено за ініціативи відповідача, при цьому остання свідомо уклала договір на зазначених у ньому умовах, на час його укладення не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору. Таким чином, підписавши договір відповідач погодилася з усіма умовами даного правочину і взяла на себе зобов'язання щодо його виконання.
Також судом враховано, без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Згідно Витягу зі звіту щодо проведених операцій із зарахування грошових коштів на карткові рахунки фізичних осіб ТОВ «Фінансова Компанія «Н.А.Груп» на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 , 18.09.2023 було перераховано 6000 гривень на підставі Кредитного договору №3381713149-20 від 18.09.2023.
Зазначені реквізити банківської карти вказані у анкеті клієнта ОСОБА_1 співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними у Договорі № 3381713149-20.
Відтак не знайшли свого підтвердження апеляційні аргументи скаржника про те, що позивач не довів перерахунок кредитних коштів позичальнику первинними бухгалтерськими документами, а надані таблиці розрахунків не підписані ні керівником ні бухгалтером позивача та не відповідають вимогам до бухгалтерських документів, адже долучені докази дають змогу встановити таку сукупність фактів.
Безпосередньо після укладення кредитного договору позичальнику на її банківську картку, зазначену у тексті кредитного договору, було перераховано кошти в межах погодженого кредитного ліміту.
Таким чином відсутність необхідних реквізитів первинного бухгалтерського документа та підписів уповноважених осіб на долучених розрахунках позивача, на що звертає увагу скаржник, самі по собі не можуть підтверджувати, що позичальник не отримувала кредитних коштів, погоджених договором.
Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Позичальником не надано банківських виписок щодо її карткового рахунку, який фігурує у тексті кредитного договору, про відсутність зарахування кредитних коштів, твердження про що покладено в основу заявлених у справі позовних вимог.
Так згідно договору та паспорту споживчого кредиту встановлено, що кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти. Факт перерахування коштів на картковий рахунок відповідача підтверджується зі звіту щодо проведених операцій із зарахування грошових коштів на карткові рахунки фізичних осіб ТОВ «Фінансова Компанія «Н.А.Груп».
При цьому, судом першої інстанції враховано положення ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», згідно якої підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Разом з тим, позивач ТОВ «Фінансова Компанія «Н.А.Груп» не банківська (фінансова) установа, відповідно не здійснює відкриття, обслуговування банківських рахунків фізичних осіб, та не має обов'язку формувати облікові документи за кредитними зобов'язаннями позичальників згідно ЗУ «Про банки та банківську діяльність» та Інструкції затвердженої Постановою НБУ від 27.12.2007 №481. Товариство надає послуги з кредитування фізичних осіб, шляхом переказу кредитних коштів на підставі укладеного кредитного договору на банківські реквізити (банківську картку), що вказує сам позичальник в тексті анкети-заяви на отримання кредиту.
Позивач зазначає, що позичальник свої зобов'язання по договору належним чином не виконала внаслідок чого у неї виникла заборгованість, яку він просить стягнути в цій справі.
Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин щодо стягнення кредитного боргу, регламентуються такими правовими нормами.
Згідно положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Також статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
На час розгляду справи кредитний договір, за яким відповідач отримала кредит, є чинним, недійсним у судовому порядку не визнавався, сума боргу по тілу кредиту та нарахованим відсоткам за користування кредитними коштами позичальником наданими доказами не спростовується.
Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене вище правове регулювання та встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що позивач належним чином обґрунтував наявність та розмір кредитної заборгованості, яка має бути стягнута з відповідача на його користь.
Одночасно апеляційний суд не може погодитися з аргументами скаржника про те, що погоджені у договорі відсоткові ставки по кредиту перевищують обмеження, встановлені ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», з урахуванням такого.
Згідно ст. 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
При цьому відповідно до ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» у редакції, яка набрала чинності 24.12.2023, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Відповідно до ЗУ «Про споживче кредитування» Розділ 4 Прикінцеві та перехідні положення, частина 17 «Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Так відповідно до п.С.6.2 Кредитного договору, стандартна процента ставка становить 2,50% за кожний день користування кредитом. Згідно п.С.6.2.1 Кредитного договору, пільгова процентна ставка становить 1,38% за кожен день користування кредитом протягом оптимального платіжного періоду, яка надається кредитодавцем виключно як знижка за користування кредитом та є заохоченням позичальника до належного виконання мов Договору.
При цьому позивачем було обмежено розмір процентів, які нараховувались відповідно до умов Кредитного договору, а саме з 23.04.2024 щоденна процентна ставка за користування кредитом була обмежена 1,5%; з 21.08.2024 щоденна процентна ставка за користування кредитом була обмежена 1%, що підтверджуються Випискою по щоденним нарахуванням за Договором про відкриття кредитної лінії "Стандарт" №3381713149-20 від 18.09.2023, яка наявна у матеріалах справи.
Інших доводів, які б свідчили про те, що спір у справі суд першої інстанції вирішив невірно, подана апеляційна скарга не містить.
Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.04.2025 у цій справі слід залишити без змін, а подану відповідачем апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі ст. 136 ЦПК України апелянту було відстрочено сплату судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції до винесення рішення по суті, при цьому суд прийшов до висновку, враховуючи тяжкий матеріальний стан відповідачки в зв'язку з її багатодітністю, звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за розгляд даної справи судом апеляційної інстанції та віднести їх на рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу - відхилити.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.04.2025 у даній цивільній справі - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повну постанову складено 04.06. 2025.
Суддя-доповідач
Судді