Провадження № 11-сс/821/271/25 Справа № 712/6978/25 Категорія: ст.ст. 179, 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
03 червня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючоїОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря учасники справи: прокурор підозрюваний захисникОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора Черкаської окружної прокуратури на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 травня 2025 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави та обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого менеджером АНЦ «Волинь», є інвалідом 2 групи, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,
Начальник відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 .
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 травня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_7 .
Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
2) не відлучатись за межі Черкаського району без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи.
Ухвала суду мотивована тим, що прокурором не обґрунтовано, яким саме чином застава мінімізує ризики, які зазначені у клопотанні слідчого, протиправного впливу підозрюваного на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підозрюваний має місце постійного проживання, місце роботи, характеризується виключно позитивно, раніше не судимий, є інвалідом другої групи, здійснює волонтерську діяльність за що має нагороди та відзнаки, за таких обставин слідчий суддя прийшов до висновку, що до підозрюваного можна застосувати менш обтяжливий запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання із покладенням на нього обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави - скасувати з підстав невідповідності висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження.
Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 207 150 грн. з покладенням обов'язків, вказаних у клопотанні.
В апеляційній скарзі вказує, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що зазначені в п.п. 1-4 ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею залишено без належної оцінки те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні нетяжкого корупційного злочину. Санкція відповідної частини статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, що є достатнім стимулюючим фактором переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також, підозрюваний ОСОБА_7 має стійкі професійні та особисті зв'язки, які може використати для незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, шляхом підкупу, вмовлянням або застосуванням погроз, що перешкоджатиме об'єктивному розслідуванню кримінального провадження.
Сторона обвинувачення вважає за доцільне, з урахуванням ч.ч. 4,5 ст. 182 КПК України визначити підозрюваному заставу, яка буде достатнім стимулюючим засобом, до запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, відповідно призначити заставу в розмірі неправомірної вигоди, а саме 5000 дол. США (207 150 грн.), з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки застава в меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою покладених на нього обов'язків.
Таким чином, приймаючи рішення за результатами розгляду клопотання слідчого, слідчий суддя не в повній мірі врахував наявні обставини, чим допустив невідповідність висновків фактичним обставинам кримінального провадження.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_8 надав суду заперечення на апеляційну скаргу прокурора, де зазначив, що під час розгляду слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 було досліджено всі надані слідчим та прокурором докази.
Підозрюваному ОСОБА_7 інкримінується вчинення нетяжкого злочину. Сума застави визначена слідчим майже в 3,5 рази перевищує максимальний розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, а тому задоволення такого клопотання буде грубим порушенням процесуального закону і прав ОСОБА_7 .
Як слідчий у клопотанні, так і прокурор у апеляційній скарзі не довів, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, зазначеним в клопотанні слідчого, а також, що заявлені ризики в сукупності з тяжкістю кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного можуть служити виключними підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді застави надмірного розміру.
Також, не доведено конкретних фактів, які б підтверджували поведінку підозрюваного щодо змоги знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. При цьому, доводи про можливість знищення будь-яких документів повинні бути обгрунтованими, а не базуватися на припущеннях.
Слідством не доведено, що до моменту набуття ОСОБА_7 статусу підозрюваного, так і після того, він здійснював будь-які дії, направленні на перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні.
Наявність лише підозри у вчиненні злочину та його тяжкість, за недоведеності ризиків, зазначених стороною обвинувачення, не може слугувати безумовною підставою для застосування такого запобіжного заходу як застави.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми обрання запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42025252010000062 від 14.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
21.05.2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України - прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функції держави або місцевого самоврядування, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, яке передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України відносяться до категорії нетяжких злочинів, за вчинення якого санкцією статті передбачено покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
Обґрунтованість оголошеної ОСОБА_7 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Згідно з п. 9 ч. 2 ст.131 КПК України, застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 зазначеної статті.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст. 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.
Зазначені вимоги закону, слідчим суддею Соснівського районного суду м. Черкаси дотримані.
Як вбачається із матеріалів провадження, які були предметом дослідження судом першої інстанції, слідчий суддя оцінив у сукупності всі обставини, в тому числі вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри у вчиненні злочину, ступінь його тяжкості, наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, особу підозрюваного ОСОБА_7 , який має постійне місце проживання, місце роботи, характеризується виключно позитивно, є інвалідом другої групи, здійснює волонтерську діяльність.
Слідчим суддею були враховані всі обставини, з якими закон пов'язує обрання запобіжного заходу, в тому числі і ті, на які посилається сторона обвинувачення, а тому ухвала слідчого судді є обґрунтованою та законною.
Колегія судді враховує позицію органу досудового слідства та прокурора, які в клопотанні вказують на наявність ризиків, а саме що ОСОБА_7 може переховуватись від органів слідства та суду, вливати на свідка в даному кримінальному провадженні та таким чином перешкоджання кримінальному провадженню, ризик вчинення нових злочинів, проте вважає, що ні слідчий ні прокурор не обґрунтували, яким саме чином застава мінімізує наведені слідчим ризики протиправного впливу підозрюваного на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що до підозрюваного ОСОБА_7 , з огляду на характеризуючи дані та стійкість його соціальних зв'язків, можливо застосувати менш обтяжливий запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, із покладенням на нього обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Положення ст.179 КПК України регламентують, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Оскільки протягом апеляційного розгляду не було обґрунтовано прокурором наявність виняткових обставин, які дають можливість для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що забезпечити належну поведінку останнього можливо шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Такий запобіжний захід, на думку суду апеляційної інстанції, здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
За таких обставин, зазначені в апеляційній скарзі підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не знаходить.
Доказів на спростування висновків слідчого судді в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами провадження не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Підстав для скасування ухвали слідчого судді апеляційний суд не вбачає, а відмова в застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави та застосування запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, на думку колегії суддів, відповідає нормам кримінального процесуального законодавства.
Керуючись ст.ст. 179, 183, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Черкаської окружної прокуратури - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 травня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді