Справа № 530/1375/23 Номер провадження 22-ц/814/1937/25Головуючий у 1-й інстанції Должко С. Р. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
28 травня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Обідіної О.І.,
суддів: Бутенко С.Б., Карпушина Г.Л.,
за участю секретаря: Дороженка Р.Г.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гниди Федора Андрійовича на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 29 січня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Алкон-Діамант» Науково-технологічного алмазного концерну «Алкон» Національної академії наук України про стягнення заборгованості з недоотриманої заробітної плати,-
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовам.
В обґрунтування вимог зазначав, що 01 листопада 2011 року на підставі наказу №12-к від 01.11.2011 року його було прийнято юристом до штату Державного підприємства «АЛКОН-ДІАМАНТ» Науково-технологічного алмазного концерну «АЛКОН» Національної академії наук України.
01 січня 2017 року на підставі наказу №32-квід 30.12.2017 року він був переведений на посаду - Начальник юридичного відділу Державного підприємства «АЛКОН-ДІАМАНТ» Науково-технологічного алмазного концерну «АЛКОН» Національної академії наук України.
Зазначає, що роботодавець порушив його права та незаконно встановив обмеження у виплаті заробітної плати через підроблені заяви про встановлення режиму неповного робочого тижня, внаслідок чого ним недоотримано заробітної плати в розмірі 364952,61 грн.
За таких обставин просив суд визнати незаконними накази Державного підприємства «АЛКОН-ДІАМАНТ» Науково-технологічного алмазного концерну «АЛКОН» Національної академії наук України в частині переведення ОСОБА_1 на неповний робочий тиждень з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу - № 11-к від 28.04.2017 року, № 15- к від 31.07.2017 року, №15А-к від 30.08.2017 року, №19-к від 28.09.2017 року, № 22-к від 25.10.2017 року, №22-к від 25.10.2017 року, №3-к від 02.01.2018 року, № 6-к від 31.01.2018 року, №7-к від 28.02.2018 року, №8-к від 29.03.2018 року, №10-к від 26.04.2018 року, №11-к від 29.05.2018 року, № 16-к від 27.06.2018 року, № 19/1-к від 27.07.2018 року, № 23-к від 28.08.2018 року, № 27-к від 27.09.2018 року, № 32-к від 26.10.2018 року, № 35-к від 27.11.2018 року, № 37-к від 26.12.2018 року, № 1-к від 22.01.2019 року, №6-к від 26.02.2019 року, № 8-к від 25.03.2019 року, №10-к від 23.04.2019 року, №14-к від 24.05.2019 року, №21-к від 26.06.2019 року, №23-к від 25.07.2019 року, №26-к від 26.08.2019 року, № 29-к від 25.09.2019 року, №33-к від 30.11.2019 року, №35-к від 26.11.2019 року, №38-к від 20.12.2019 року, №03-к від 23.01.2020 року, № 05-к від 24.02.2020 року, № 7-к від 23.03.2020 року, № 9-к від 22.04.2020 року, 11-к від 26.05.2020 року, № 13- к від 25.06.2020 року, № 16-к від 28.07.2020 року, №19-к від 26.08.2020 року, № 21-к від 28.09.2020 року, № 22-к від 22.10.2020 року, № 23-к від 24.11.2020 року, №24-к від 23.12.2020 року, №4-к від 26.01.2021 року, №6-к від 23.02.2021року, №8-к від 24.03.2021 року, №11-к від 28.04.2021 року, №12-к від 28.05.2021 року, №14-к від 29.06.2021 року, №15-к від 26.10.2021 року, №18-к від 20.08.2021 року, №21-к від 27.09.2021 року, №27-к від 26.10.2021 року, №30-к від 26.11.2021 року, №31-к від 26.12.2021 року та скасувати їх.
Зобов'язати ДП «АЛКОН-ДІАМАНТ» Науково-технологічного алмазного концерну «АЛКОН» Національної академії наук України відновити попередні умови праці начальника юридичного відділу Кириченка Сергія Михайловича.
Зобов'язати ДП «АЛКОН-ДІАМАНТ» Науково-технологічного алмазного концерну «АЛКОН» Національної академії наук України здійснити донарахування та виплату заробітної плати за весь період незаконного переведення на неповний робочий тиждень, а саме з травня 2017 року по січень 2022 року в сумі 364 952,61 гривень.
Зобов'язати відповідача здійснити розрахунок та виплатити суми недоотриманої заробітної плати з 2017 року по липень 2023 року як різницю між 80% від розміру заробітної плати встановленої для директора Державного підприємства «АЛКОН- ДІАМАНТ» Науково-технологічного алмазного концерну «АЛКОН» Національної академії наук України та сум виплаченої заробітної плати ОСОБА_1 за період з 2017 року по липень 2023 року.
Стягнути на користь позивача моральну шкоду в розмірі 50000 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 45000 грн.
Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 29 січня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмова в позовних вимог мотивована не доведеністю позивачем обставин, якими він обґрунтовував заявлені вимоги.
Не погодившись з даним судовим рішенням, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гнида Ф.А. оскаржив його в апеляційному порядку, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповно встановлені фактичні обставини по справі, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Зазначав, що позивачем в судовому засіданні суду першої інстанції неодноразово як письмово, так і усно, наголошувалося на тому, що ОСОБА_1 подібні заяви з проханням встановити йому режим неповного робочого тижня не писав, не підписував та не подавав до Державного підприємства «Алкон-Діамант» Науково-технологічного алмазного концерну «Алкон» Національної академії наук України. Отже оплата праці позивача за неповний робочий тиждень є необґрунтованою та незаконною, а його права як працівника підприємства підлягають судовому захисту шляхом стягнення з роботодавця недоплаченої заробітної плати в розмірі, згідно штатного розкладу.
На апеляційну скаргу відповідач, в особі свого представника - адвоката Чурхаєва Н.С., подав відзив, в якому, спростовуючи доводи апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Зазначає, що під час розгляду справи відповідачем було надано копії всіх таких заяв позивача для долучення їх до матеріалів справи та оригінали таких заяв в ході розгляду справи було безпосередньо оглянуто судом. Позивачем жодного разу не було надано доказів на спростування належного йому підпису під зазначеними заявами, які він самостійно підписував разом з іншим працівниками і не висловлював при цьому своїх заперечень.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 з 01.11.2011 року прийнятий на посаду юриста в ДП «Алкон Діамант», наказ № 12-к від 01.11.2011 року.
Відповідного запису про переведення позивача на посаду Начальника юридичного відділу Державного підприємства «АЛКОН-ДІАМАНТ» Науково-технологічного алмазного концерну «АЛКОН» Національної академії наук України його трудова книжка не містить.
Як вбачається з довідки №АД00-000007 від 27.03.2023 року ОСОБА_1 працює в ДП «Алкон-Діамант» Науково технологічного алмазного концерну «АЛКОН» Національної академії наук України з 01.11.2011 року на даний момент займає посаду начальника юридичного відділу, дохід за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 склав 43393,48 грн.
Стверджуючи про порушення своїх трудових прав в частині обмеження нарахування заробітної плати позивач посилався на Витяг з наказів за № 5 від 27.03.2023 року, згідно до якого :
Наказом № 11-к від 28.04.2017 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з травня по серпень місяці 2017 року (травень-червень по 10 робочих днів, липень-серпень по 11 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 15-к від 31.07.2017 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень у серпні місяці 2017 року (10 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 15А-к від 30.08.2017 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з 01 вересня по 30 вересня 2017 року (9 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом №19-к від 28.09.2017 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з 01 жовтня по 30 жовтня 2017 року (9 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 22-к від 25.10.2017 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з 01 листопада по 30 листопада 2017 року (9 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 22-к від 25.10.2017 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з 01 грудня по 31 грудня 2017 року (9 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 3-к від 02.01.2018 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з 02 січня по 31 січня 2018 року (9 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 6-к від 31.01.2018 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з 01 лютого по 28 лютого 2018 року (11 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 7-к від 28.02.2018 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 березня по 31 березня 2018 року (11 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 8-к від 29.03.2018 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 квітня по 30 квітня 2018 року (11 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 10-к від 26.04.2018 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 травня по 31 травня 2018 року (11 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 11-к від 29.05.2018 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 червня по 30 червня 2018 року (11 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 16-к від 27.06.2018 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 липня по 31 липня 2018 року (11 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 19/1-к від 27.07.2018 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 серпня по 31 серпня 2018 року (11 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 23-к від 28.08.2018 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 вересня по 30 вересня 2018 року (11 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ; Наказом № 27-к від 27.09.2018 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 жовтня по 31 жовтня 2018 року (11 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 32-к від 26.10..2018 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 листопада по 30 листопада 2018 року (11 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 35-к від 27.11.2018 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 грудня по 31 грудня 2018 року (11 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 37-к від 26.12.2018 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 січня по 31 січня 2018 року (11 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 (Відповідачем допущена орфографічна помилка рік вірно 2019);
Наказом № 1-к від 22.01.2019 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 лютого по 28 лютого 2019 року (11 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 6-к від 26.02.2019 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 березня по 31 березня 2019 року (11 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 8-к від 25.03.2019 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 квітня по 30 квітня 2019 року (11 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 10-к від 23.04.2019 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 травня по 31 травня 2019 року (11 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 14-к від 24.05.2019 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 червня по 30 червня 2019 року (12 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 21-к від 26.06.2019 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 липня по 31 липня 2019 року (10 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 23-к від 25.07.2019 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 серпня по 31 серпня 2019 року (11 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 26-к від 26.08.2019 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 вересня по 30 вересня 2019 року (11 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 29-к від 25.09.2019 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 жовтня по 31 жовтня 2019 року (11 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 33-к від 30.11.2019 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 листопада по 30 листопада 2019 року (11 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 (Відповідачем допущена орфографічна помилка рік вірно дата наказу 30.10.2029 року);
Наказом № 35-к від 26.11.2019 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 грудня по 31 грудня 2019 року (11 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 38-к від 20.12.2019 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 січня по 31 січня 2019 року (11 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 03-к від 23.01.2020 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 лютого по 29 лютого 2020 року (6 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 05-к від 24.02.2020 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 березня по 31 березня 2020 року (4 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 7-к від 23.03.2020 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 квітня по 30 квітня 2020 року (3 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 9-к від 22.04.2020 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 травня по 31 травня 2020 року (3 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 11-к від 26.05.2020 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 червня по 30 червня 2020 року (3 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 13-к від 25.06.2020 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 липня по 31 липня 2020 року (3 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 16-к від 28.07.2020 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 серпня по 31 серпня 2020 року (3 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 19-к від 26.08.2020 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 вересня по 30 вересня 2020 року (3 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 21-к від 28.09.2020 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 жовтня по 31 жовтня 2020 року (3 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 22-к від 22.10.2020 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 листопада по 30 листопада 2020 року (3 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 23-к від 24.11.2020 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 грудня по 31 грудня 2020 року (3 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 24-к від 23.12.2020 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 січня по 31 січня 2021 року (3 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 4-к від 26.01.2021 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 лютого по 28 лютого 2021 року (3 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 6-к від 23.02.2021 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 березня по 31 березня 2021 року (3 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 8-к від 24.03.2021 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 квітня по ЗО квітня 2021 року (3 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 11-к від 28.04.2021 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 травня по 31 травня 2021 року (3 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 12-к від 28.05.2021 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 червня по 30 червня 2021 року (2 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 14-к від 29.06.2021 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 липня по 31 липня 2021 року (1 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 15-к від 29.07.2021 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 серпня по 31 серпня 2021 року (1 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 18-к від 20.08.2021 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 вересня по 30 вересня 2021 року (1 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 21-к від 27.09.2021 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 жовтня по 31 жовтня 2021 року (1 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 27-к від 26.10.2021 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 листопада по 31 листопада 2021 року (1 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 30-к від 26.11.2021 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 грудня по 31 грудня 2021 року (1 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом № 31-к від 26.12.2021 року ОСОБА_1 переведено на неповний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з 01 січня по 31 січня 2021 року (1 робочих днів) за сімейними обставинами, підстава заява ОСОБА_1 ;
Наказом №1-к від 30.01.2023 року ОСОБА_1 начальника юридичного відділу вважати таким що увільнено з роботи 11.03.2022 року у зв'язку з призовом на військову службу під час мобілізації зі збереженням місця роботи ,посади і середнього заробітку на період проходження військової служби;
Наказом №1/1-к від 30.01.2023 року ОСОБА_1 припинено нарахування та виплату середнього заробітку з 19.07.2022 року на період проходження військової служби.
В наказі про увільнення ОСОБА_1 від роботи в зв'язку з призовом на військову службу під час мобілізації від 30.01.2023 року № 1-к зі збереженням середнього заробітку виключити.
На даний час ОСОБА_1 відповідно до довідки від 16.08.2023 року з 11.03.2022 по даний час перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 .
В ході розгляду справи суду були надані довідки про розміри отриманого позивачем доходу на посаді начальника юридичного відділу.
Так, відповідно до довідки №АД00-000007 від 27.03.2023 року ОСОБА_1 на даний момент займає посаду начальника юридичного відділу, дохід за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 склав 43393,48 грн.
Відповідно до довідки №АД00-000008 від 27.03.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 працює в ДП «Алкон-Діамант» Науково технологічного алмазного концерну «АЛКОН» Національної академії наук України з 01.11.2011 року, на даний момент займає посаду начальник юридичного відділу, дохід за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 склав 51162,57 грн.
Відповідно до довідки №АД00-000009 від 27.03.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 працює в ДП «Алкон-Діамант» Науково технологічного алмазного концерну «АЛКОН» Національної академії наук України з 01.11.2011 року, на даний момент займає посаду Начальник юридичного відділу, дохід за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 склав 59353,20 грн.
Згідно довідки №АД00-000010 від 27.03.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 працює в ДП «Алкон-Діамант» Науково технологічного алмазного концерну «АЛКОН» Національної академії наук України з 01.11.2011 року на даний момент займає посаду Начальник юридичного відділу, дохід за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 склав 29572,22 грн.
Відповідно до довідки №АД00-000011 від 27.03.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 працює в ДП «Алкон-Діамант» Науково технологічного алмазного концерну «АЛКОН» Національної академії наук України з 01.11.2011 року на даний момент займає посаду Начальник юридичного відділу, дохід за період з 01.01.2021 по 31.12.2017 склав 11681,35 грн.
Згідно довідки №АД00-000012 від 27.03.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 працює в ДП «Алкон-Діамант» Науково технологічного алмазного концерну «АЛКОН» Національної академії наук України з 01.11.2011 року, на даний момент займає посаду Начальник юридичного відділу, дохід за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 склав 54592,41 грн.
Зазначені довідки були отримані стороною позивача на підставі адвокатського запиту в квітні 2023 року, як це вбачається з відповіді ДП «Алкон-Діамант» АК «Алкон» НАН України вих. №8 від 21.04.12023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 25.04.2023.
Вказана обставина стороною позивача не заперечується.
З позовними вимогами про зобов'язання відповідача здійснити донарахування та виплату заробітної плати за весь період незаконного переведення на неповний робочий тиждень, а саме за період з травня 2017 р. по січень 2022 р. в сумі 364952,61 грн., позивач звернувся до суду 13.09.2023 р.
Між тим, з заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, у позивача був тримісячний строк з дня, коли він дізнався про порушення свого права для звернення до суду.
Вірно встановивши в цій частині обставини по справі, суд першої інстанції констатував, що днем, коли позивач дізнався про своє, як він вважає, порушене право є 25.04.2023 року, тобто день коли мало місце отримання його адвокатом рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення у вигляді відповіді роботодавця про нараховані йому доходи .
Тобто, з 25.04.2023 року останній мав тримісячний строк для звернення до суду із заявою про донарахування та виплати йому як увільненому працівнику заробітної плати за весь період незаконного, як він це стверджує, переведення на неповний робочий тиждень.
Між тим, із вказаними вимогами представник ОСОБА_1 - адвокат В. Ковбаса звернувся до суду 13.09.2023 р., тобто з пропуском тримісячного строку, кінцевою датою якого є 25.07.2023 р.
В частині визнання незаконними накази роботодавця про переведення позивача на неповний робочий тиждень з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу, суд першої інстанції встановив наступне.
Згідно наданої суду інформації, ОСОБА_1 впродовж з травня 2017 р. по січень 2022 р. працював неповний робочий тиждень на підставі вищевказаних наказів відповідача, підставою яких являлись подані працівником ОСОБА_1 заяви про переведення його на неповний робочий тиждень за сімейними обставинами.
Вказані заяви виготовлені друкарським способами та містили дату та підпис позивача.
Заперечуючи написання ним таких заяв, ОСОБА_1 стверджував, що він такі заяви впродовж зазначеного часу не підписував і кому належить підпис під ними йому невідомо.
Відхиляючи такі твердження позивача, суд першої інстанції зазначив, що останнім не доведено факту підписання таких заяв не ним, а іншою особою, оскільки жодних експертиз чи експертних досліджень з цього приводу не проводилось, самим позивачем питання призначення відповідної судово почеркознавчої експертизи не зініціювалось, а відтак таке твердження позивача є не доведеним.
При цьому судом встановлено, що позивач дійсно працював з травня 2017 по січень 2022 року на умовах неповного робочого часу, у зв'язку з чим відповідно до ст. 56 КЗпП України оплата праці у вказаний період йому проводилась пропорційно відпрацьованого часу.
Згідно інформації про вхід ОСОБА_1 через прохідну, яку надано ДП «Лінатек» НТАК «АЛКОН» НАН України, в обов'язки якого входить контроль за турнікетами для доступу на територію НТАК «АЛКОН» співробітників концерну - за період 2021-2022 роки ОСОБА_1 здійснював проходження через турнікет 24 рази (з них 16.12.2021 два рази).
З наведеного судом зроблено висновок, що таке відвідування робочого місця позивачем за період 2021 по 2022 роки відбулось 23 рази, тобто ОСОБА_1 перебував на робочому місці всього 23 дні.
Також було прийнято до уваги, що при нарахуванні заробітної плати працівникам, відповідач керувався галузевою угодою та колективним договором, які встановлюють порядок оплати співробітникам.
При цьому, контрактом визначається посадовий оклад директора підприємства, на підставі якого у міжпосадовому співвідношенні розраховується посадовий оклад іншим працівникам підприємства.
Також встановлено, що твердження позивача про те, що йому мало бути встановлено посадовий оклад в розмірі 80% є припущеннями, які нічим не підтвердженні та спростовуються галузевими угодами та колективним договором підприємства, що стосується посилання позивача, щодо невнесення запису до трудової книжки щодо переведення на посаду начальника юридичного відділу, то судом взято до уваги те, що відповідний запис помилково своєчасно не був внесений начальником відділу кадрів, яка звільнилась 28.12.2021 року.
Крім цього, що стосується наказу №1-к від 30.01.2023 року «Про увільнення ОСОБА_2 з роботи у зв'язку з призовом на військову службу під час мобілізації із збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку на період проходження служби», то судом встановлено що за період з 11 березня 2022 року по 19 липня 2022 року ОСОБА_1 було нараховано середньомісячну заробітну плату в розмірі 59892,00 грн., яка перерахована йому за вказаними реквізитами в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» платіжним дорученням від 26.07.2023 року на суму 48788,48 грн. (із врахуванням податків і зборів).
Допитаний свідок ОСОБА_3 , надав пояснення, що він був директором АК «Алкон», а ОСОБА_1 працював на даному підприємстві з 2013 року на посаді юриста та проявив себе гарним спеціалістом та кваліфікованим працівником. Працював за сумісництвом на неповний робочий день, з'являвся на підприємство після обіду та працював по 4 години в день, будь які додаткові угоди не укладалися, заяв про надання йому додаткових відпусток в період з 2017 року по 2021 рік від ОСОБА_1 не надходило.
З 2022 року вхід на підприємство здійснювався за електронними перепустками та фіксувався автоматично, в інших будь-яких письмових документах вхід та вихід працівників підприємства не фіксувався. Про те, що ОСОБА_1 проходить службу в ЗСУ стало відомо лише з надісланого ОСОБА_1 на мобільний номер у додатку Viber директору підприємства ОСОБА_4 про те, що він проходить службу в ЗСУ, після чого було винесено відповідний наказ від 30.01.2023 року №1-к «Про увільнення ОСОБА_2 з роботи», у зв'язку з призовом на військову службу. На сьогоднішній день він виключений зі складу працівників даного підприємства.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що будь-яких порушень трудового законодавства в межах заявлених позовних вимог з боку відповідача не відбулося, це є лише особистим припущенням позивача та спростовується матеріалами справи.
Колегія суддів погоджується з даним судовим рішенням, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 КЗпП працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Як роз'яснено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» якщо місячний чи шестимісячний строк пропущено без поважних причин у позові може бути відмовлено з цих підстав. Оскільки при пропуску місячного і тримісячного строків у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з'ясовує не лише причини пропуску строку, а й усі обставини справи, права та обов'язки сторін.
Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №751/1198/18 (провадження №61-5845св19) вказав, що у статті 234 КЗпП України не наведено переліку поважних причин для поновлення строку звернення з заявою про вирішення спору, оскільки їх поважність має визначається в кожному випадку, залежно від конкретних обставин.
При цьому поважними причинами пропуску строку, встановленого в частині першій статті 233 КЗпП України, мають кваліфікуватися ті, які об'єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Перевірка дотримання вимог закону щодо строків звернення до суду за вирішенням трудового спору здійснюється судом за принципом ex officio, незалежно від того, чи заявляє відповідач про пропуск позивачем строку звернення до суду, на відміну від застосування позовної давності при вирішені судом цивільного спору, коли застосування позовної давності судом здійснюється тільки за заявою сторони у спорі (частина третя статті 267 ЦК України). Такий висновок Верховного Суду викладено у постанові від 02.12.2020. по справі №751/1198/18 (провадження № 61-5845св19).
В даному випадку позивач звернувся до суду з пропуском встановленого законом тримісячного строку та не заявляв про його поновлення, як пропущеного з поважних причин.
Відповідно до ст. 56 КЗпП України за угодою між працівником і роботодавцем може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Підприємство при визначенні посадових окладів керується колективним договором на 2015-2018 р.р. затверджений загальними зборами трудового колективу ДП «АЛКОН-ДІАМАНТ» НТАК «АЛКОН» НАН України від 23.12.2014 року (далі - Колективний договір) та додатками до нього, змінами та доповнення до Колективного договору та галузевими угодами.
Статтею 18 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що розміри ставок (окладів) працівників загальних (наскрізних) професій і посад встановлюються на умовах, визначених колективним договором, з дотриманням гарантій, встановлених законодавством і генеральною, галузевою, (міжгалузевою) і територіальною угодами.
Відповідно до ч. 8 ст.6 Закону України “Про оплату праці» колективним договором, а якщо договір не укладався - наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, виданим після погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників, можуть встановлюватися інші системи оплати праці.
Колективний договір укладено з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин та узгодження інтересів працівників і адміністрації (п. 1.2 Колективного договору).
Пунктами 4.1, 4.2, 4.4 Колективного договору передбачено, що посадові оклади і тарифні ставки адміністрації встановлювати по узгодженню з профсоюзним комітетом з урахуванням професійно-кваліфікаційного рівня працівника, обсягу робіт, їх складності і відповідальності з урахуванням наслідків господарської діяльності без обмеження максимального розміру. Мінімальні гарантії у оплаті праці, розміри доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів визначаються Додатками №2, №3 колективного договору. Всі доплати і надбавки до посадових окладів працівникам підприємства, проводяться відповідно до Додатку 4.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про оплату праці» договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів.
Згідно з п. 17 Контракту за виконання обов'язків, передбачених цим контрактом, Керівникові нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного підприємством у результаті господарської діяльності, виходячи з установлених Керівнику: посадового окладу в розмірі 9 997 грн. і фактично відпрацьованому часу, доплати за науковий ступінь д.т.н у розмірі 20% та вчене звання старший науковий співробітник у розмірі 25%. від посадового окладу, премії відповідно до діючого на підприємстві положення про преміювання за підсумками роботи за квартал - у розмірі до трьох місячних податкових окладів.
Таким чином, при нарахуванні заробітної плати працівникам, відповідач керувався галузевою угодою та колективним договором, де чітко прописано, яким чином встановлюється оплата співробітникам,
При цьому, контрактом визначається посадовий оклад директора підприємства, на підставі якого у міжпосадовому співвідношенні розраховується посадовий оклад іншим працівникам підприємства.
Так, твердження апелянта про те, що йому мало бути встановлено посадовий оклад в розмірі 80% є припущеннями, які нічим не підтвердженні та спростовуються змістом галузевих угод та колективного договору підприємства.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на підставі заяв працівника ОСОБА_1 в ДП «Алкон-діамант» НТАК «Алкон» НАН України була створена спеціальна комісії з перевірки викладених в його заяві обставин.
Вказаною перевіркою встановлено, що згідно табелю обліку робочого часу ОСОБА_1 з січня по грудень 2021 року відпрацьовано всього 19 робочих днів та нараховано заробітну плату пропорційно до відпрацьованого часу в розмірі 11681,35 грн.
Згідно табелю обліку робочого часу за січень 2022 року позивач був на робочому місці 1 день і йому нараховано заробітну плату за один робочий день в розмірі 618,75 грн.
Зазначені обставини щодо відвідування позивачем робочого місця також доводяться роздруківкою з електронного турнікету, яким облаштовано вхід на державне підприємство.
Відповідно до положень ст. ст. 77, 78, 79, 80 ЦПК України докази по справі повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
В свою чергу спростування таких доказів також повинно бути здійснено у встановленому законом порядку.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем було надано завірені копії заяв позивача за вказаний ним в своїй позовній заяві період, які містять його підпис під проханням про переведення на неповний робочий тиждень у зв'язку з сімейними обставинами.
Оригінали таких заяв судом було досліджено в судових засіданнях.
Заперечуючи справжність свого підпису під такими заявами, позивач стверджував, шо ним останні не підписувались і він не прохав роботодавця перевести його на неповний робочий тиждень у зв'язку з сімейними обставинами.
За змістом ст. 78 ЦПК України допустимість доказів пов'язана з тим, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В даному випадку до предмета доказування заявлених позивачем вимог відноситься обставина, яка доводить неналежність позивачу підписів на наданих відповідачам заявах про переведення його на неповний робочий тиждень.
Належним доказом такої обставини має бути відповідний висновок спеціаліста чи експерта, зроблений на підставі експертного почеркознавчого дослідження чи експертизи про виконання такого підпису не позивачем, а іншою особою.
Між тим, позивачем не було ініційовано питання про проведення такої експертизи.
В ході апеляційного розгляду, колегією суддів, з посиланням на норми ч. 5 ст. 12 ЦПК України було роз'яснено наслідки вчинення або невчинення учасниками справи процесуальних дій та запропоновано обговорити питання доцільності проведення по справі почеркознавчої експертизи, на що сторона позивача відповіла категоричною відмовою.
Окрім того, не заслуговує на увагу позиція апелянта про те, що саме на відповідача необхідно покласти обов'язок по проведенню почеркознавчої експертизи, оскільки ним зроблено заяву про відсутність доказів у вигляді висновків почеркознавчої експертизи.
Зазначене твердження не ґрунтується на законі та повністю суперечить вимогам цивільно-процесуального законодавства щодо обов'язку кожної із сторін доводити ті обставини, якими вона обґрунтовує свої вимоги та заперечення.
За вказаних обставин, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та вірно застосовано норми матеріального прав, які регулюють дані правовідносини, в тому числі і положення ст. 233 КЗпП.
Доводи апеляційної скарги вищевказаних висновків не спростовують та не містять посилань на обставин, які б свідчили про їх помилковість.
Не можуть бути прийняті до уваги твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 подібні заяви з проханням встановити йому режим неповного робочого тижня не писав, не підписував та не подавав роботодавцю.
За змістом ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
В даному випадку саме позивач мав надати суду належні та допустимі докази свого твердження про те, що ним не підписувались та не подавались відповідачу вищевказані заяви з проханням встановити режим неповного робочого тижня.
Вказана обставина є недоведеною та ґрунтується лише на голослівній позиції сторони позивача, який хоч і проходить службу у військовій частині, приймав участь в судових засіданнях, підтримував свій позов, про те не заявляв відповідного клопотання про призначення по справі судово-почеркознавчої експертизи.
Відхиляються колегією суддів доводи апеляційної скарги щодо невірного застосування в часі положень ст. 233 КЗпП України, оскільки в даному випадку необхідно було застосовувати попередню редакцію ч.2 ст. 233 КЗпП України, яка діяла до 19.07.2022 р. і нею не встановлювались обмеження в часі права працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Вказане твердження є помилковим, оскільки суд зобов'язаний застосовувати закон, чинний на час здійснення процесуальної дії, а також згідно до положень ст. 5 ЦК УКраїни акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
З наведеного слідує, шо саме в редакції Закону №2352, який набрав чинності з 19.07.2922 р. редакцію частин 1 та 2 ст. 233 КЗпП України необхідно застосовувати до спірних правовідносин та відповідно обраховувати тримісячний строк з дня, коли працівник дізнався чи повинен був дізнатись про порушення свого права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на зібраних по справі доказах, не спростовують правильність висновків суду першої інстанцій і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права або неправильно застосовано норми матеріального права, які передбачені статтею 376 ЦПК України, як підстави для скасування рішення суду.
З підстав вищевказаного, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гниди Федора Андрійовича залишити без задоволення.
Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 29 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду Верховного Суду.
Повний текст постанови суду складено 04 червня 2025 року.
Судді: О.І. Обідіна С.Б. Бутенко Г.Л. Карпушин