Житомирський апеляційний суд
Справа №279/1506/25 Головуючий у 1-й інст. Івашкевич О. Г.
Номер провадження №33/4805/559/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
04 червня 2025 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 31 березня 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 31 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 27 лютого 2025 року близько 07 год. 35 хв. по трасі Київ - Ковель на 160 км. дороги, поблизу с. Клочеве водій ОСОБА_1 керував ТЗ Renault д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різким запахом алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкіряного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, на місці зупинки ТЗ, за допомогою приладу DRAGER alcotest водій відмовився, прослідувати у найближчий медичний заклад водій також відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, вчинивши правопорушення, адміністративна відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водій від керування ТЗ відсторонений, шляхом передачі керування ТЗ тверезому водію.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на її незаконність, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що від проходження огляду він відмовився, оскільки вважав, що до нього наявне упереджене ставлення, він був втомлений, не спав всю ніч та перевозив вантаж. Крім того, було порушено його право на захист, оскільки він вимагав адвоката та хотів в присутності останнього пройти огляд на стан сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу по адміністративне правопорушення від 27.02.2025 убачається, що 27 лютого 2025 року близько 07 год. 35 хв. по трасі Київ - Ковель на 160 км. дороги, поблизу с. Клочеве водій ОСОБА_1 керував ТЗ Renault д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різким запахом алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкіряного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, на місці зупинки ТЗ, за допомогою приладу DRAGER alcotest водій відмовився, прослідувати у найближчий медичний заклад водій також відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, вчинивши правопорушення, адміністративна відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водій від керування ТЗ відсторонений, шляхом передачі керування ТЗ тверезому водію (а.с. 4).
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За таких обставин, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що останній від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився (а.с. 4); акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у ОСОБА_1 виявленні ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема, запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, зміна кольору шкіряного покриву обличчя (а.с. 7); направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння (а.с. 8); копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4158077 від 27.02.2025 (а.с. 6); рапорті заступника командира роти №3 батальйону УПП в Житомирській області ДПП капітана поліції В.Ковальова від 27.02.2025 (а.с. 9); наявним в матеріалах справи відеозаписом з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної камери поліцейського (а.с. 10).
Слід зауважити, що ОСОБА_1 ознайомлений зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення та надав пояснення «не згоден ОСОБА_2 ».
Також судом першої інстанції допитано свідків.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні повідомив, що є власником автомобіля Renault д.н.з. НОМЕР_1 . 27.02.2025 року близько 5 години 30 хвилин він був присутній під час завантаження автомобіля лісопродукцією в с.Жубровичі Коростенського району Житомирської області. ОСОБА_1 , з яким він перебуває у дружніх відносинах, також в цей час знаходився поруч, періодично то допомагав завантажувати автомобіль, то відпочивав. Хоча ОСОБА_3 і бачив, що ОСОБА_1 був втомлений, бо мало відпочивав, але запаху алкоголю від ОСОБА_1 він не чув, тому передав водію право на керування завантаженим ТЗ Renault д.н.з. НОМЕР_1 для доставки продукції до місця призначення. З с.Жубровичі ОСОБА_1 виїхав один, без пасажирів. Десь о 8 годині цього ж дня йому зателефонував ОСОБА_1 і повідомив, що відносно нього складені матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що 27.02.2025 до нього в с.Купище заїхав на автомобілі «Renault» ОСОБА_1 , з яким він знайомий та попросив проїхати з ним, щоб допомогти розвантажити лісопродукцію у місці призначення. Був присутній під час зупинки ТЗ працівниками поліції, але не підходив. Зазначив, що запаху алкоголю від ОСОБА_1 не відчував.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що від проходження огляду він відмовився, оскільки вважав, що до нього упереджено ставляться, та був втомлений, зокрема, не спав всю ніч та перевозив вантаж, не заслуговують на увагу, оскільки як убачається із відеозапису ОСОБА_1 на неодноразові пропозиції уповноваженої особи пройти освідування на місці зупинки транспортного засобу беззаперечно та без примусу з боку працівників поліції відмовився від законної вимоги про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Також, працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу, спочатку погодився до лікарні, але пізніше почав наполягати на участі адвоката та вимагав надати докази з відеозапису. Суд апеляційної інстанції зауважує, що чинним законодавством не передбачена обов'язкова участь адвоката під час проходження особою огляду на стан сп'яніння та оформлення поліцією матеріалів про адміністративне правопорушення. Відсутність захисника не перешкоджала ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан сп'яніння, що є його обов'язком відповідно до п. 2.5. ПДР, та не є обставиною, яка може бути підставою для визнання огляду недійсним.
Тобто, дії ОСОБА_1 спрямовані на ухилення від проходження огляду на стан сп'яніння та зафіксовано на відеозапис, який є належним та допустимим доказом. Також були роз'яснені наслідки, що настануть у разі відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Крім того, ОСОБА_1 роз'ясненні права, зокрема, право на захист, так згідно з ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Статтею 279 КУпАП передбачено, що розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Розгляд справи за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на місці складення протоколу не здійснювався, а під час її розгляду в суді ОСОБА_1 скористався правовою допомогою адвоката Бугайова Д.М.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 повідомив поліціянтів, що бажає зателефонувати своєму адвокатові, на що жодних заперечень чи перешкоджань з боку працівників поліції не було.
Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не були спростовані обґрунтовані висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозаписам, як належним та допустимим доказам, та які не мають ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, які мають значення для справи.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.
Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Коростенського районного суду Житомирської області від 31 березня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь