Житомирський апеляційний суд
Справа №296/11255/23 Головуючий у 1-й інст. Анциборенко Н. М.
Категорія 44 Доповідач Коломієць О. С.
26 травня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Коломієць О.С.
суддів Талько О.Б., Григорусь Н.Й.
за участю секретаря
судового засідання Драч Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №296/11255/23 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича про стягнення матеріальної та моральної шкоди
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Хрульова Віра Борисівна
на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 07 серпня 2024 року, яка постановлена під головуванням судді Анциборенко Н.М.
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича на свою користь 28 000,00 грн. матеріальної шкоди та 100 000,00 моральної шкоди.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 07 серпня 2024 року позовну заяву відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України залишено без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що позивач в судові засідання призначені на 29.05.2024 року та 07.08.2024 року не з'явився, доказів про належне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи на вказані дати, матеріали справи не містять. При цьому проставлені відмітки працівником Укрпошти на рекомендованих повідомленнях про невручення повісток «адресат відсутній за вказаною адресою», не відповідають дійсності. Вказує, що до позовної заяви доданий паспорт (копія) із зазначенням адреси позивача: АДРЕСА_1 , це фактичне місце проживання позивача, що підтверджується довідкою від ОСББ. Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений судом першої інстанції про розгляд справи, призначений у вищевказані дати.
Вважає, що розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд, а також порушенням статей 8-12, 128-130, 372 ЦПК України, які передбачають, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду справи, врегульовують порядок повідомлення учасників справи про дату судового засідання та наслідки неявки в судове засідання. Тому залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача у судове засіданні суперечить положенням ЦПК України.
Відповідач правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався.
У судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
За приписами ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явилися в судове засідання.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах передбачених статтею 367 ЦПК України, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач повторно не з'явився у судове засідання, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, із заявою про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.
Такий висновок суду є вірним, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Судом встановлено, що у провадженні суду першої інстанцій з листопада 2023 року перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
07.11.2023 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Анциборенко Н.М. для розгляду (а.с.28).
17.01.2024 року ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира у справі відкрито провадження за правилами спрощеного провадження з викликом сторін у судове засідання на 14 березня 2024 року на 09:00 год. (а.с.32).
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_1 отримав судову повістку на судове засідання призначене на 14 березня 2024 року за адресою:АДРЕСА_1 (а.с.34).
14 березня 2024 року розгляд справи відкладено до 11 квітня 2024 року на 11:30 хв. у зв'язку з оголошенням у м. Житомирі повітряної тривоги (а.с.35).
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_1 отримав судову повістку на судове засідання призначене на 11 квітня 2024 року за адресою:АДРЕСА_1 , 26 березня 2024 року (а.с.37).
11 квітня 2024 року розгляд справи відкладено до 29 травня 2024 року 10:40 хв. у зв'язку з неявкою в судове засідання сторін (а.с.39).
29.05.2024 року у судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися, повістка суду, яка направлялася позивачу та представнику позивача відповідно до довідки відділення поштового зв'язку повернулася на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.41-42, 43-44).
07.08.2024 року у судове засідання позивач та представник позивача повторно не з'явилися, повістка суду, яка направлялася позивачу, відповідно до довідки відділення поштового зв'язку повторно повернулася на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.46-47).
Відповідно до статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилаються учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).
Відповідно до довідки голови правління ОСББ «Корольова 29а» від 09.09.2024, ОСОБА_1 дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.70).
Враховуючи вищезазначене, а також ту обставину, що позивач не повідомляв суд про зміну свого проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи, фактично проживає за адресою, зазначеною ним особисто у позові, а саме: АДРЕСА_1 , що вбачається і з довідки голови правління ОСББ «Корольова 29а» від 09.09.2024 року, таким чином, позивач вважається таким, що повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а саме двох останніх поспіль судових засідань, однак до суду він та його представник не з'явились і заяви про розгляд справи у їх відсутність не подавали.
За положеннями частини восьмої ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування.
Зазначення в позовній заяві адреси позивача поклало на нього обов'язок отримувати за цією адресою судові повістки про виклик до суду.
За таких обставин, суд першої інстанції діяв правомірно і добросовісно, оскільки комунікував з позивачем за допомогою повідомленої у його позовній заяві адресою, тому слід виходити з «презумпції обізнаності». Позивач, якому адресовано судові повістки через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинен був дізнатися про виклик, який повідомлений судовою повісткою, у якій зазначено дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).
Таким чином, встановивши, що позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з'явився у судове засідання і не скористався своїм правом подати заяву про розгляд справи за його відсутності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Крім того, залишення заяви без розгляду не порушує право позивача на судовий захист, оскільки відповідно до положень частини другої статті 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з тією ж позовною заявою.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Хрульова Віра Борисівна, залишити без задоволення, а ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 07 серпня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 03 червня 2025 року.
Головуючий Судді