Справа № 161/9114/25 Провадження №11-сс/802/285/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
04 червня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
захисника підозрюваного - ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 травня 2025 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
Старший слідчий Третього СВ (з дислокацією у м.Луцьку) ТУ ДБР, розташованого у м.Львові ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 , звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення застави щодо ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР під №62025140130000555.
Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, який відноситься до тяжкого проти встановленого порядку несення військової служби, обґрунтованість якої стверджується матеріалами кримінального провадження. Також існують підстави вважати, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Посилаючись на це, слідчий у поданому клопотанні просить застосувати до підозрюваного найсуворіший запобіжний захід у виді тримання під вартою і без визначення розміру застави, оскільки лише такий запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, так як існують обґрунтовані ризики, передбачені п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України. При цьому, слідчий вважає, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.05.2025 таке клопотання слідчого задоволено.
Підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області, громадянину України, українцю, неодруженому, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат»,обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 10.07.2025 включно, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою постановлено обчислювати з 16:36 год. 12.05.2025, тобто з моменту його фактичного затримання.
Таке своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, яке відноситься до особливо тяжкого, його особу, а також існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, що й дає обґрунтовані підстави для обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, без визначенням розміру застави.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, підозрюваний ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу,оскільки вважає його необґрунтованим та незаконним, у зв'язку з чим просить змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який. Вважає, що він цілком незаконно утримується під вартою.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, думку підозрюваного та його захисника, які апеляційну скаргу підтримали і просили задовольнити, прокурора, який її заперечив та просив залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення,- без змін, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
За положеннями ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч.2 ст.177 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ст.178 КПК України.
Згідно із ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 8 ст.176 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст.402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений п.5 ч.1 цієї статті, тобто тримання під вартою.
Відповідно до положень ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.177 та ст.178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених ст.109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 КК України.
Судом вірно встановлено, і це повністю відповідає матеріалам кримінального провадження, що Третім СВ (з дислокацією у м.Луцьку) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №62025140130000555, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , якому 12 травня 2025 року повідомлено про підозру у його вчиненні. Обґрунтованість підозри стверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, яким, як вбачається із судового рішення, слідчий суддя дав належну правову оцінку.
На думку апеляційного суду, слідчий суддя у відповідності з вимогами вищенаведеного кримінального процесуального законодавства, врахувавши майновий та сімейний стан підозрюваного ОСОБА_7 , його вік та стан здоров'я, інших даних про його особу, наявність доведених ризиків, передбачених п.1, 3, 4, 5, ч.1 ст.177 КПК України, практики Європейського суду з прав людини, згідно якої рішення суду повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, обґрунтовано обрав йому запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Судом встановлено, що підозрюваний ОСОБА_7 має постійне місце проживання, однак за межами Волинської області, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та не судимий.
В даний час ОСОБА_7 являється військовослужбовцем та обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини) - ч.5 ст.407 КК України, який є тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд погоджується із висновком слідчого судді місцевого суду про наявність ризиків того, що підозрюваний перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, або ж продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тобто передбачених п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
З огляду на вищенаведене, а також враховуючи положення ч.8 ст.176, ч.4 ст.183 КПК України, апеляційний суд вважає, що лише такий винятковий запобіжний захід як тримання під вартою і без визначення розміру застави, зможе дієво запобігти ризикам, доведеним слідчим та прокурором під час судового розгляду клопотання.
При цьому, слід зазначити, що цілком обґрунтованими і доведеними є ризики, передбачені п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які зазначені у клопотанні та рішенні слідчого судді, а тому апеляційні доводи сторони захисту про незаконність утримання підозрюваного під вартою, апеляційний судом до уваги, не приймаються.
На переконання апеляційного суду слідчий суддя обираючи щодо підозрюваного такий запобіжний захід як тримання під вартою без визначення розміру застави врахував усі обставини, що враховуються у відповідності до положень ст.178 КПК України.
Таким чином, усі апеляційні доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі та наведені в ході апеляційного розгляду фактично були належним чином враховані слідчим суддею, і з урахуванням наведених вище мотивів, не зменшують наявності доведених ризиків, передбачених п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України та не дають жодних підстав для зміни запобіжного заходу, як про це просить підозрюваний.
Будь-яких порушень норм кримінального процесуального законодавства, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, апеляційну скаргу підозрюваного слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення, - без змін.
Керуючись ст.376, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 травня 2025 року про застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, - без змін.
Ухвала остаточна й оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді