Справа № 161/9563/25 Провадження №11-сс/802/297/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
02 червня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 травня 2025 року про накладення арешту на майно (ЄРДР № 72024031050000009),
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 травня 2025 року задоволено клопотання детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Волинській області ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, яке було вилучене 13.05.2025 під час проведення санкціонованого обшуку офісних приміщень, за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_8 , із забороною відчуження, розпорядження та користування даним майном, в рамках досудового розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 72024031050000009, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.
В поданій апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 вважає ухвалу слідчого судді незаконною. Вказує на те, що вилучення майна відбулося з порушенням ухвали про обшук, оскільки вилучене майно не зазначено в цій ухвалі. Посилається на те, що детективом не надано жодних доказів того, що вилучене майно є речовими доказами у кримінальному провадженні. Також зазначає, що на вилученому мобільному телефоні зберігається конфіденційна інформація. Просить ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, представника власника майна, який підтримував подану апеляційну скаргу і просив скасувати арешт майна, прокурора, яка заперечила апеляційну скаргу та просила ухвалу слідчого судді залишити без змін, пояснення детектива, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
За змістом п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Арештом майна відповідно до ч.1 ст.170 КПК України є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч.ч.2-6 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів . У цьому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу; 2) спеціальної конфіскації . У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи . У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
З аналізу положень вищевказаних процесуальних норм закону випливає, що слідчий та/або прокурор повинні довести, що майно, яке на їх думку підлягає арешту повинно відповідати критеріям, визначеним у ст.98 КПК України.
Доведеними повинні бути і ризики щодо такого майна, передбачені ст.170 КПК України, зокрема, - щодо збереження речових доказів.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
На думку апеляційного суду, зазначені вимоги закону при розгляді клопотання детектива про накладення арешту на майно слідчим суддею дотримані.
З матеріалів клопотання вбачається, що Територіальним управлінням БЕБ у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024031050000009 від 20.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.
Встановлено і те, що в рамках досудового розслідування вказаного кримінального провадження 13.05.2025 під час проведення санкціонованого обшуку офісних приміщень, за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_8 , виявлено та вилучено, а саме: документи - видаткові накладні ТОВ «Сікрейт», ТОВ «Техноторг-Трейд», рахунки на оплату, рахунки-фактури за період 2024-2025 років на 14-и арк., мобільний телефон марки: «iPhone», модель: «15 Pro Max» (MU683LL/A), серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , у якому використовується SIM-карта (електронна) з номером: НОМЕР_4 мобільного оператора «Киїстар» в кількості 1 шт. мобільний телефон, який знаходиться у силіконовому чохлі сірого кольору; папку-швидкозшивач жовтого кольору, в якій знаходяться документи фінансово-господарської діяльності, установчі та інші ТОВ «Горинь Авто», ТОВ «ЮСК Україна», ТОВ «Сікрейт», ТОВ «ТБД», ТОВ «СК», ТОВ «ЛС Трейд» та інших СГД на 95-и арк., блокнот червоного кольору, у якому містяться рукописні записи, виконані ручками чорного та синього кольорів, в тому числі щодо сум грошових коштів, назв СГД та прізвищами і іменами осіб, в кількості 1 шт. блокнот; печатку ФОП ОСОБА_10 (код: НОМЕР_5 ) в кількості 1 шт., печатку ТОВ «НОКУ» (код: 43100849) в кількості 1 шт., документи фінансово-господарської діяльності, установчі та реєстраційні ТОВ «Техноторг-Трейд», ТОВ «НОКУ», ТОВ «Сікрейт», ТОВ «ТБД «СК» та інші на 37-и арк., документи фінансово-господарської діяльності, установчі, реєстраційні та інші: ФОП ОСОБА_11 , ТОВ «ТД «Грантінвест», ТОВ «Горинь Авто», ТОВ «Сікрейт», ТОВ «ТБД «СК» та інших СГД на 77-и арк., печатку ТОВ «ЛС «Трейд» (код: 42339816) в кількості 1 шт., яка знаходиться у чохлі чорного кольору, в кількості 1 шт., блокнот чорного кольору, у якому містяться рукописні записи, виконані ручками чорного і синього кольорів з назвами СГД, прізвищами та іменами осіб, сумами грошових коштів та іншими відомостями, в кількості 1 шт. блокнот.
Виявлене та вилучене під час проведення обшуку майно постановою детектива відділу детективів Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Волинській області ОСОБА_9 визнано речовими доказами, оскільки вказане майно може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки являється предметом кримінального правопорушення.
Доводячи підставність поданого клопотання, детектив вказував і про те, що накладення арешту потрібно з метою подальшого забезпечення цивільного позову, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, просив накласти арешт на це майно.
Проаналізувавши вищевикладене та дослідивши матеріали провадження апеляційний суд вважає, що майно, на яке накладено арешт, дійсно може бути доказом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, оскільки відповідає критеріям, визначеним у ст.98 та ч.2 ст.167 КПК України, а тому відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України підлягають арешту - з метою збереження речових доказів.
Крім того, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що стороною кримінального провадження доведено наявність підстав для накладення арешту на вищезазначене майно, крім того, з метою збереження рухомого та нерухомого майна, з метою подальшого забезпечення цивільного позову, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, тому клопотання слід задовольнити та накласти арешт на майно
На підставі викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно, прийнята з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування та постановлення нової про відмову в задоволенні клопотання слідчого, як того просить апелянт - немає.
Не вбачає апеляційний суд й істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які могли б стати безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 травня 2025 року про накладення арешту на майно - без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: