Справа № 761/17283/24
Провадження № 1-кс/761/259/2025
28 травня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 13.05.2020 про закриття кримінального провадження № 62019100000000553 від 13.05.2019 року,
У провадження слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 13.05.2020 про закриття кримінального провадження № 62019100000000553 від 13.05.2019 року.
В обґрунтування скарги ОСОБА_3 зазначає, що 01.05.2024 він отримав копію постанови слідчого від 13.05.2020 про закриття кримінального провадження №62019100000000553 від 13.05.2019 року. При цьому, вказана постанова є необґрунтованою, передчасною, проведене досудове розслідування є неповним та без належної перевірки обставин вчиненого кримінального правопорушення, без здійснення необхідних слідчих і процесуальних дій. З урахуванням наведеного, ОСОБА_3 просив скасувати постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 13.05.2020 про закриття кримінального провадження № 62019100000000553 від 13.05.2019 року.
В судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав з підстав, наведених у ній. Зазначив, що оскаржувану постанову зміг отримати лише 01.05.2024 та у строк визначений ст. 304 КПК України звернувся до слідчого судді зі скаргою. Так, суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 у відсутності його захисників 31.12.2015 продовжила йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, чим було порушено вимоги КПК України, та, на його думку, вчинено кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 374, ч. 1 ст. 375 КК України. При цьому, слідчий в ході проведення досудового розслідування не провела всіх необхідних слідчих (процесуальних) дій, в тому числі, про проведення яких він звертався до слідчого, внаслідок чого було винесено незаконну постанову про закриття кримінального провадження
В судове засідання слідчий Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_4 неодноразово не з'явилася. При цьому, на адресу суду надіслала матеріали кримінального провадження №62019100000000553 від 13.05.2019 та письмові заперечення на скаргу ОСОБА_3 , зі змісту яких вбачається, що під час проведення досудового розслідування кримінального провадження №62019100000000553 від 13.05.2019 не встановлено підстав для повідомлення про підозру судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 374, ч. 1 ст. 375 КК України. Крім того, слідчий зазначила, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62019100000000553 від 13.05.2019 закінчився 13.05.2020. Таким чином, враховуючи зазначене, було винесено постанову про закриття кримінального провадження. У задоволенні скарги ОСОБА_3 слідчий ОСОБА_7 просила відмовити.
Дослідивши скаргу, долучені до неї документи, матеріали кримінального провадження №6201900000000553 від 13.05.2019, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, як установлено в ході судового розгляду, за заявою ОСОБА_3 Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №6201900000000553 від 13.05.2019, щодо постановлення суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 завідомо неправосудного рішення за результатом розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу - тримання під вартою, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України.
Крім того, Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019100000000554 від 13.05.2019 за заявою ОСОБА_3 щодо порушення суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 права на захист при розгляді клопотання про продовження строку запобіжного заходу - тримання під вартою, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 374 КК України.
20.05.2019 вказані кримінальні провадженні у відповідності до постанови прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 об'єднані в одне провадження № 62019100000000553.
Постановою слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 13.05.2020 кримінальне провадження № 62019100000000553 від 13.05.2019, закрито на підставі п. 10 (абз. 14) ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, та не повідомленням жодній особі про підозру.
Відповідно до вимог ч.1, 3 ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Згідно положень п.4 ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч.2 ст.93 Кримінального процесуального кодексу України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України покладається на слідчого, прокурора, та у встановлених цим Кодексом випадках - потерпілого.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст. 2, ст. 284 КПК України).
У відповідності до вимог ст.110 КПК України постанова про закриття кримінального провадження повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Тобто таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Аналіз наявних у слідчого судді матеріалів скарги з матеріалами кримінального провадження №62019100000000553 від 13.05.2019 свідчить про те, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону були дотримані слідчим при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження.
Так, з матеріалів скарги та матеріалів кримінального провадження №62019100000000553 від 13.05.2019 вбачається, що слідчим під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні не встановлено підстав для повідомлення про підозру судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 374, ч. 1 ст. 375 КК України, а також встановлено, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62019100000000553 від 13.05.2019 закінчився 13.05.2020.
Так, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 28.05.2019 було проведено допит ОСОБА_3 , який повідомив зокрема, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31.12.2015 під головуванням судді ОСОБА_5 у справі № 757/21026/15-к, йому було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 29.02.2016 включно. При цьому, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою було розглянуто без участі захисника ОСОБА_3 , у зв'язку з чим останній вважає порушення його права на захист та постановлення завідомо неправосудного судового рішення.
14.06.2019 було проведено допит судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9 , яка зокрема повідомила, що 31.12.2025 нею під час розгляду кримінального провадження №757/21026/15-к за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 15, п.п. 5,6,11,12 ч. 2 ст. 115 КК України, в порядку ст. 331 КПК України було прийнято рішення про продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 29.02.2016 та відмовлено останньому у зміні запобіжного заходу на домашній арешт. Зазначене судове рішення проводилось нею одноособово, при секретарі, за участю прокурора, представника потерпілого, захисника та обвинувачених. Детальний зміст та обставин вказаного судового розгляду не пам'ятає, за спливом значного періоду часу та значним навантаженням з розгляду кримінальних проваджень в цей період. Підстави та прийняття нею рішення щодо розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 без участі захисника детально викладено в змісті ухвали від 31.12.2015.
Так, як вбачається зі змісту мотивувальної частини ухвали суду від 31.12.2015, долученої до матеріалів кримінального провадження, захисники ОСОБА_3 - адвокати ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про місце, день і час проведення судового розгляду повідомлялись, не з'явились, суд, з огляду також на те, що захистом було допущено зловживання правом на відвід, яке виразилось заявлені «по колу» відводу всім суддям Печерського районного суду м.Києва, до яких за авторозподілом потрапляло вказане кримінальне провадження, що потягло затягування судового розгляду у вказаному питанні аж до 31.12.2015, хоча строк закінчення тримання під вартою обвинувачених припадає на 03.01.2016, що є вихідним днем, - суд дійшов висновку, що вирішення вказаного питання можливо за відсутності вказаних захисників обвинуваченого ОСОБА_3 .
Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження №62019100000000553 від 13.05.2019, відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 374, ч. 1 ст. 375 КК України внесені до ЄРДР 13.05.2019.
При цьому враховуючи, що вказані кримінальні правопорушення, віднесені до категорії невеликої та середньої тяжкості, з урахуванням положень ст. 219 КПК України /в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017/, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62019100000000553 від 13.05.2019 закінчився 13.05.2020.
Таким чином, слідчим при винесенні оскаржуваної постанови встановлено фактичні обставини та вжито необхідних заходів для їх належного встановлення, та дотримано вимоги ст.9 КПК України.
Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, протягом строку досудового розслідування, визначеного ч. 1 ст. 219 КПК України /в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017/, у кримінальному провадженні №62019100000000553 від 13.05.2019 жодній особі не було повідомлено про підозру.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КПК України /в редакції Закону № 187-IX від 04.10.2019/, слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язаний закрити кримінальне провадження у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.
Вказана норма кримінального процесуального закону носить імперативний характер, а тому за наявності умов зазначених у ній, слідчий, дізнавач чи прокурор зобов'язані закрити кримінальне провадження.
Згідно ст.294 КПК України строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
З огляду на вищевикладене, слідчий при винесенні постанови про закриття кримінального провадження №62019100000000553 від 13.05.2019 дійшла до обґрунтованого висновку про закриття кримінального провадження, у зв'язку із закінченням також строку досудового розслідування.
Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що виключається можливість проведення будь-яких процесуальних чи слідчих дій, оскільки проведення таких дій поза межами строку досудового розслідування є неприпустимим та таким, що може призвести до визнання недопустимими доказів, зібраних поза строками досудового розслідування.
Також, при розгляді скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження №62019100000000553 від 13.05.2019, слідчий суддя враховує, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 7 липня 1989 року дійшов висновку, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Так, як встановлено з досліджених слідчим суддею документів, адвокати ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які здійснювали захист прав обвинуваченого ОСОБА_3 про місце, день і час проведення судового розгляду повідомлялись, при цьому, останніми було допущено зловживання правом на відвід, яке виразилось заявлені «по колу» відводу всім суддям Печерського районного суду м.Києва, до яких за авторозподілом потрапляло кримінальне провадження, що потягло затягування судового розгляду у вказаному питанні аж до 31.12.2015, хоча строк закінчення тримання під вартою обвинувачених припадає на 03.01.2016, що є вихідним днем.
Таким чином, суддею ОСОБА_6 було прийнято рішення про продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за відсутності захисників обвинуваченого, оскільки вона перебувала в ситуації, яка вказувала, що інше її рішення або неприйняття нею такого рішення може завдати більшої шкоди правоохоронюваним інтересам.
Враховуючи зазначене, дослідивши матеріали скарги та додатки до неї, матеріали кримінального провадження №62019100000000553, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим було вжито можливих передбачених законом заходів для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин, надання їм належної правової оцінки та забезпечення прийняття законного процесуального рішення.
Враховуючи наведене, слідчий суддя, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на його розгляд сторонами кримінального провадження 62019100000000553, дійшов висновку, що скарга ОСОБА_3 є необґрунтованою та у її задоволенні необхідно відмовити.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 9, 26, 91, 92, 93, 110, 284, 303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 13.05.2020 про закриття кримінального провадження № 62019100000000553 від 13.05.2019 року.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя