СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/3197/25
ун. № 759/11304/25
03 червня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника потерпілого ТОВ НВФ «Водполімер» - ОСОБА_3 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42017111100000173 від 03.07.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч.1 ст. 190 та ч. 1 ст. 357 КК України, -
До Святошинського районного суду міста Києва надійшло клопотання представника потерпілого ТОВ НВФ «Водполімер» - ОСОБА_3 , про скасування арешту майна.
В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що у рамках кримінального провадження №42017111100000173 від 03.07.2017 на підставі ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.09.2021 у справі ун. №359/9343/21 накладено арешт на два об'єкти нерухомого майна, зокрема - на Адміністративно-виробничий корпус з підсобно-господарськими спорудами, розташований за адресою: м. Бориспіль, вул. Запорізька, 14-а.
Так, ТОВ НВФ «Водполімер», відповідно до рішення Бориспільського міськрайонного суду від 10.02.2025, є законним власником даного Адміністративно-виробничого корпусу, який було протиправно виведено з його правомірного володіння у результаті рейдерства.
Однак, належне виконання рішення суду та проведення державної реєстрації права власності на дане нерухоме майно, чим юридично буде анульовано запис про право власності злочинців на зазначену нерухомість не є можливим, оскільки дії державних реєстраторів обмежені арештом. За таких обставин, у подальшому застосуванні такого заходу, як арешт майна, відпала потреба.
Представник потерпілого і прокурор у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Представник потерпілого надіслав до суду клопотання, у якому просив проводити розгляд без його участі, на підставі наявних матеріалів. Прокурор надіслав клопотання, у якому зазначив, що проти задоволення клопотання не заперечує і також просив проводити розгляд за його відсутності.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Слідчим суддею встановлено, що у рамках кримінального провадження №42017111100000173 від 03.07.2017 на підставі ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.09.2021 у справі ун. №359/9343/21 накладено арешт на два об'єкти нерухомого майна, зокрема - на Адміністративно-виробничий корпус з підсобно-господарськими спорудами, розташований за адресою: м. Бориспіль, вул. Запорізька, 14-а.
Зі змісту вказаної ухвали слідчого судді вбачається, що арешт на вказане майно накладався з метою збереження речових доказів, а саме унеможливлення відчуження майна або подальшого незаконного поділу з метою приховування злочинної діяльності.
Задовольняючи клопотання прокурора про накладення арешту, слідчий суддя обґрунтовано врахував наявність правових підстав, передбачених ч. 1-3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на таке майно.
Крім того, матеріали провадження, на підставі яких вирішувалося питання про накладення арешту свідчать, що на тому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, також те, що у подальшому застосуванні такого заходу відпала потреба, продовження дії арешту не є співрозмірним завданням даного кримінального провадження і створює значні перешкоди у здійсненні права власності ТОВ НВФ «Водполімер», а при розгляді клопотання про скасування арешту прокурором не надано фактичних даних (доказів), відповідно до яких є необхідність у збереженні накладеного арешту, клопотання про скасування арешту підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170-174, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання представника потерпілого ТОВ НВФ «Водполімер» - ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42017111100000173 від 03.07.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч.1 ст. 190 та ч. 1 ст. 357 КК України - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.09.2021 у справі ун. №359/9343/21 на адміністративно-виробничий корпус з підсобно-господарськими спорудами, розташований за адресою: м. Бориспіль, вул. Запорізька, 14-а та скасувати заборону користування, розпорядження і відчуження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1