Ухвала від 08.05.2025 по справі 757/13407/25-к

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/13407/25-к

пр. 1-кс-13491/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 62025100130000883 від 17.02.2025,

ВСТАНОВИВ:

У провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 62025100130000883 від 17.02.2025.

В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що 13.03.2025 в ході проведення обшуку офісного приміщення АДРЕСА_1, слідчим було вилучено:

1)Принтер «Ксерокс Work Center 3025, №3360780537»;

2)Блокнот синього кольору із надписом «Київська міська митниця» із чорновими записами, вилучений із шухляди робочого місця ОСОБА_5 ;

3)Договір про надання правничої допомоги №23/07 від 11.05.2023 АБ «ОСОБА_12» ОСОБА_6 ;

4)Ксерокопія (аркуш паперу формату А-4) на якому міститься наступний зміст «Полунець ТОВ «Глобал Грінфуд» м. Одеса, Приморський район, с. Куликове Поле, 1, буд. 127» на 1 арк.;

5)Паспорт на культ. управління та ідентифікації КП1-1ОМ №8079А із підписами та печатками;

6)Паспорт на культ. управління та ідентифікації КП1-1ОМ №8038А із підписами та печатками;

7)Інвойс від 22.09.2023 із іноземною печаткою червоного кольору;

8)Пакувальний лист від 18.09.2023 із відтиском печаток іноземного підприємства червоного кольору;

9)Блокнот синього кольору з чорновими записами із написом 2017, вилучений на робочому місці ОСОБА_7

10)Печатка із відтиском іноземної держави «Loxberg SoLes Limited Corporate HO №0 KO №6 SEAL», яке виявлено в столі ОСОБА_7

11)Печатка ТОВ «Агрорось Захід», код ЄДРПОУ 44351751 на робочому місці ОСОБА_8 ;

12)Печатка ТОВ «Авіа Експерт», код ЄДРПОУ 4225349 (код ЄДРПОУ 42258219);

13)Системний блок «HP» із номером 0852502114, із робочого столу з правої сторони при вході до кабінеті;

14)Системний блок «HP» із номером STOCC42, вилучений із шафи при вході до кабінету;

15)Системний блок «HP» №МАС 98SBB8322E82;

16)Флешнакопичувач чорного кольору, вилучений із робочого місця ОСОБА_7 ;

17)Моб. тел. «Нокіа», модель 2710 із сім-карткою Київстар № НОМЕР_1 , imei тел. НОМЕР_2 ;

18)Моб. тел. «Samsung» без сім картки, imei НОМЕР_3 ;

19)Скретч-карта ПрАТ «Київстар» із номером тел. НОМЕР_4

20)Блокнот синього кольору із надписом «СБУ Департамент контррозвідки» із чорновими записами вилучений із робочого місця ОСОБА_9 ;

21)Ноутбук «Lenovo», s/n AB 20306348 із зарядним пристроєм;

22)22) Купюри в іноземній валюті, ззовні схожі на долари США, а саме:

23)Пачка №1, в якій міститься 72 купюри, кожна номіналом 100 доларів США;

24)Пачка №2, в якій міститься 33 купюри, кожна номіналом 100 доларів США;

25)Пачка №3, в якій міститься 96 купюри, кожна номіналом 100 доларів США;

26)Пачка №4, в якій міститься 52 купюри, кожна номіналом 100 доларів США;

27)Пачка №5, в якій міститься 100 купюр, кожна номіналом 100 доларів США;

28)23) Чотири купюри номіналом 50 доларів США, а також три купюри номіналом 50 Євро.

Скаржник зазначає, що майно, яке було вилучено в ході обшуку належать ОСОБА_4 .

Крім того, скаржником було долучено ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_10 від 27.03.2025 у справі № 757/13363/25-к, якою клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про арешт майна у кримінальному провадженні № 62025100130000883 від 17.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України було задоволено частково, а саме накладено арешт на все вилучене майно, окрім грошових коштів.

Незважаючи на це та на вимоги ч. 3 ст. 173 КПК України, вилучене майно, в арешті якого відмовлено, ОСОБА_4 не повернуто. Скаржник просить визнати бездіяльність протиправною та зобов'язати повернути тимчасово вилучене майно, на яке не накладено арешт.

Особа, яка звернулась зі скаргою, в судове засідання не з'явилась. На адресу суду надійшло клопотання представника власника майна, відповідно до змісту якого останній просить розглянути скаргу за його відсутності, вимоги скарги підтримує в повному обсязі, скаргу просить задовольнити.

У судове засідання представник органу досудового розслідування не з'явився, про дату, час та місце проведення розгляду повідомлений належним чином.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.

Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.

Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить наступного висновку.

За своїм змістом подана скарга направлена на повернення майна, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.

Судовим розглядом встановлено, що 13.03.2025 в ході проведення обшуку офісного приміщення АДРЕСА_1, було вилучено майно:

1)Принтер «Ксерокс Work Center 3025, №3360780537»;

2)Блокнот синього кольору із надписом «Київська міська митниця» із чорновими записами, вилучений із шухляди робочого місця ОСОБА_5 ;

3)Договір про надання правничої допомоги №23/07 від 11.05.2023 АБ «ОСОБА_12» ОСОБА_6 ;

4)Ксерокопія (аркуш паперу формату А-4) на якому міститься наступний зміст «Полунець ТОВ «Глобал Грінфуд» м. Одеса, Приморський район, с. Куликове Поле, 1, буд. 127» на 1 арк.;

5)Паспорт на культ. управління та ідентифікації КП1-1ОМ №8079А із підписами та печатками;

6)Паспорт на культ. управління та ідентифікації КП1-1ОМ №8038А із підписами та печатками;

7)Інвойс від 22.09.2023 із іноземною печаткою червоного кольору;

8)Пакувальний лист від 18.09.2023 із відтиском печаток іноземного підприємства червоного кольору;

9)Блокнот синього кольору з чорновими записами із написом 2017, вилучений на робочому місці ОСОБА_7

10)Печатка із відтиском іноземної держави «Loxberg SoLes Limited Corporate HO №0 KO №6 SEAL», яке виявлено в столі ОСОБА_7

11)Печатка ТОВ «Агрорось Захід», код ЄДРПОУ 44351751 на робочому місці ОСОБА_8 ;

12)Печатка ТОВ «Авіа Експерт», код ЄДРПОУ 4225349 (код ЄДРПОУ 42258219);

13)Системний блок «HP» із номером 0852502114, із робочого столу з правої сторони при вході до кабінеті;

14)Системний блок «HP» із номером STOCC42, вилучений із шафи при вході до кабінету;

15)Системний блок «HP» №МАС 98SBB8322E82;

16)Флешнакопичувач чорного кольору, вилучений із робочого місця ОСОБА_7 ;

17)Моб. тел. «Нокіа», модель 2710 із сім-карткою Київстар № НОМЕР_1 , imei тел. НОМЕР_2 ;

18)Моб. тел. «Samsung» без сім картки, imei НОМЕР_3 ;

19)Скретч-карта ПрАТ «Київстар» із номером тел. НОМЕР_4

20)Блокнот синього кольору із надписом «СБУ Департамент контррозвідки» із чорновими записами вилучений із робочого місця ОСОБА_9 ;

21)Ноутбук «Lenovo», s/n AB 20306348 із зарядним пристроєм;

22)Купюри в іноземній валюті, ззовні схожі на долари США, а саме:

23)Пачка №1, в якій міститься 72 купюри, кожна номіналом 100 доларів США;

24)Пачка №2, в якій міститься 33 купюри, кожна номіналом 100 доларів США;

25)Пачка №3, в якій міститься 96 купюри, кожна номіналом 100 доларів США;

26)Пачка №4, в якій міститься 52 купюри, кожна номіналом 100 доларів США;

27)Пачка №5, в якій міститься 100 купюр, кожна номіналом 100 доларів США;

28)23) Чотири купюри номіналом 50 доларів США, а також три купюри номіналом 50 Євро.

Ухвалою слідчого судді ОСОБА_10 від 27.03.2025 у справі № 757/13363/25-к клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про арешт майна у кримінальному провадженні № 62025100130000883 від 17.02.2025, було задоволено частково, а саме задоволенні клопотання в арешті зазначених грошових коштів було відмовлено, при цьому накладено арешт на інше майно, вилучене під час цього ж обшуку.

Частиною 3 статті 173 КПК України передбачено, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

Враховуючи, що ухвалою слідчого судді від 27.03.2025 в арешті грошових коштів ОСОБА_4 , вилучених 13.03.2025 в офісі ТОВ "АВІА ЕКСПЕРТ", відмовлено, вони підлягають негайному поверненню. Щодо іншого майна, вилученого під час цього обшуку та переліченого у скарзі, ухвалою судді ОСОБА_10 від 27.03.2025 накладено арешт, тому підстави для його повернення в рамках даної скарги відсутні.

При цьому, Європейський Суд з прав людини у справі «Ушаков та Ушакова проти України» вказує на те, що Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою. Крім того, слід зазначити, що відповідно до Конвенції про захист прав та основоположних свобод під час провадження неухильно застосовується принцип «той, хто стверджує щось, повинен це довести».

З огляду на вказане, саме на орган досудового розслідування покладається обов'язок довести відповідність вилученого майна вимогам, визначеним в ст. 98 КПК України.

Водночас, як вказано вище, слідчий, прокурор на знайшов відомостей, щодо вилученого майна на наявність доказів його відповідності ознакам ст. 98 КПК України.

Таким чином, вилучене майно не є речовим доказом у Кримінальному провадженні, не відповідає ознакам, визначеним у ст. 98 КПК України, протилежних доказів стороною обвинувачення надано не було, а відтак має бути негайно повернуте його законному володільцю.

При здійсненні кримінального провадження органом досудового розслідування має бути неухильно дотримано загальні засади кримінального провадження, встановлені ст. ст. 7, 8 КПК України, в тому числі верховенство права, законність та недоторканість права власності.

Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ісмаїлов проти Росії" від 06.11.2008 р., де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Iatridis v. Greece», заява №31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22.09.94 р., Series А №296-А, п. 42, та «Kushoglu v. Bulgaria», заява №48191/99, п. п. 49 - 62, від 10.05.2007 р.). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Sporrong and Lonnroth v. Sweden», п. п. 69 і 73, Series A N 52). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Оскільки другий абзац статті 1 Першого протоколу до Конвенції повинен тлумачитися у контексті загального принципу, закріпленого в першому реченні цієї статті, має існувати розумна пропорційність між застосованими засобами та переслідуваною метою: Суд повинен визначити, чи був забезпечений справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу щодо цього та інтересами відповідної окремої компанії (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі "Г.І.Е.М.С.Р.Л. та інші проти Італії" [ВП] (G.I.E.M.S.R.L. and Others v. Italy) [GC], заява N 1828/06 та 2 інші заяви, пункт 293, від 28.06.2018 р.).

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право, зокрема, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

В силу вимог ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України).

Вищезазначені норми вказують на те, що статус тимчасово вилученого майна набуває усе майно, вилучене під час обшуку, незалежно від того чи надавався слідчим суддею дозвіл на його відшукання, оскільки фактично відбувається обмеження права особи щодо можливості володіти, користуватися та розпоряджатися усім майном, яке вилучається. Крім того, задля запобігання непомірного втручання у право власності особи законодавцем передбачено строк, протягом якого слідчий чи прокурор має звернутися із клопотанням про застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна відносно тимчасово вилученого під час обшуку майна, інакше таке майно негайно повертається особі, в якої воно вилучалося.

Дозвіл на відшукання певних речей, який надається слідчим суддею, не створює умов для їх автоматичного арешту.

Натомість, вилучення речей, щодо яких надано дозвіл на відшукання, та як наслідок набуття такими речами статусу тимчасово вилученого майна, відбувається виключно за наявності достатніх підстав вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено (ч. 2 ст. 167 КПК України).

Таким чином відсутні підстави вважати, що вилучене майно таким містить інформацію про факти підготовки, координування спланованих дій та вчинення кримінальних правопорушень, тобто, що є предметом кваліфікації у кримінальному провадженні - воно має бути повернуто власнику.

Дотримання умов, за яких майно набуває статусу тимчасово вилученого, відповідає вимогам ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до яких будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який створює таке обмеження, повинен мати належні правові підстави для його здійснення.

Набуття вилученими речами статусу тимчасово вилученого майна створює правові підстави задля перевірки наявності відповідних фактичних обставин для його вилучення та утримання у сторони обвинувачення.

Крім того, вимогами ч. 1 ст. 100 КПК України закріплено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Разом з тим, вимоги передбачені ч. 1 ст. 100 КПК України виконані стороною обвинувачення не були, тобто речовий доказ не повернутий його володільцю.

Таким чином, все майно, вилучене під час обшуку, має статус тимчасово вилученого майна безвідносно того чи надавався слідчим суддею дозвіл на його відшукання. З метою ж недопущення необґрунтованого обмеження права власності особи під час кримінального провадження законодавцем визначений строк, у межах якого слідчий/прокурор зобов'язані звернутись із клопотанням про його арешт. Або ж у іншому випадку якнайшвидше повернути таке майно власнику.

У подальшому у свою чергу, через арешт майна на підставі судового рішення правовий режим вилученого майна із режиму "тимчасово вилучене майно" трансформується у "арештоване майно" із відповідною правовою підставою, визначеною ч. 2 ст. 170 КПК України (як речовий доказ, предмет спеціальної конфіскації, конфіскації або майно, що може бути предметом відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення).

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

В іншому випадку орган слідчий, прокурор зобов'язаний його повернути таке майно на підставі ст. 169 КПК України. Так, згідно з указаною нормою, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

Разом з цим, відсутні докази того, що вилучене майно, зберегло на собі сліди вчинення злочину, або містить інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та охоплюється ухвалою про надання дозволу на проведення обшуку та не містить індивідуальних ознак визначених у ній.

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Таким чином, слідчий суддя висновку про обґрунтованість поданої скарги щодо бездіяльності, яка полягає у неповерненні майна, оскільки, вбачається порушення права власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За таких обставин, виходячи з встановлених обставин та вимог КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення вимог скарги.

Керуючись ст. 169, 171, 173, 236, 303, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, та/або прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_11 , що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 62025100130000883 від 17.02.2025- задовольнити частково.

Зобов'язати уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, та/або уповноважених осіб Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону повернути ОСОБА_4 тимчасово вилучене 13.03.2025 під час обшуку офісного приміщення АДРЕСА_1, у кримінальному провадженні № 62025100130000883, майно, а саме купюри в іноземній валюті, ззовні схожі на долари США, а саме:

?Пачка №1, в якій міститься 72 купюри, кожна номіналом 100 доларів США;

?Пачка №2, в якій міститься 33 купюри, кожна номіналом 100 доларів США;

?Пачка №3, в якій міститься 96 купюри, кожна номіналом 100 доларів США;

?Пачка №4, в якій міститься 52 купюри, кожна номіналом 100 доларів США;

?Пачка №5, в якій міститься 100 купюр, кожна номіналом 100 доларів США;

?Чотири купюри номіналом 50 доларів США, а також три купюри номіналом 50 Євро.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
127873590
Наступний документ
127873592
Інформація про рішення:
№ рішення: 127873591
№ справи: 757/13407/25-к
Дата рішення: 08.05.2025
Дата публікації: 09.06.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Печерський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (08.05.2025)
Дата надходження: 19.03.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
23.04.2025 09:40 Печерський районний суд міста Києва
08.05.2025 11:50 Печерський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГОЛОВКО ЮЛІЯ ГРИГОРІВНА
суддя-доповідач:
ГОЛОВКО ЮЛІЯ ГРИГОРІВНА