печерський районний суд міста києва
Справа № 757/9138/25-к
23 травня 2025 року м. Київ
Печерський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
кримінальне провадження № 12025000000000140 відомості про яке 05.03.2020 внесено до ЄРДР за обвинуваченням,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, -
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3
У судовому засіданні в підготовчому провадженні прокурор ОСОБА_4 клопотала про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки вважає, що існують ризики такі як: переховуватися від суду через обвинувачення у вчиненні, в тому числі особливо тяжкого злочину; незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Застосування до ОСОБА_3 іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою не зможе запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належне виконання останньою процесуальних обов'язків.
Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора заперечувала, посилаючись на наявність міцних соціальних зв'язків та постійного місця проживання клопотала про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або зменшення розміру застави.
Обвинувачений ОСОБА_3 висловив аналогічні заперечення щодо задоволення клопотання.
Вислухавши позиції учасників судового провадження, оцінивши ступінь обґрунтованості заявленого клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, що стосуються клопотання яке вирішується, суд дійшов наступного висновку.
Вирішуючи питання щодо застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує, що це може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»).
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, суд зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Підставою для продовження строку тримання обвинуваченого під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, а також наявність ризиків, що зазначені в п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підставою вважати ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України реальним є та обставина, що обвинувачений ОСОБА_3 може ухилятися від суду оскільки найтяжчий із інкримінованих останньому злочинів передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років із конфіскацією майна, тому будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкриміновані злочини для уникнення покарання може переховуватися від суду.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що отримавши доступ до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 володіє інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних даних свідків та потерпілих, тому перебуваючи на волі матиме можливість безперешкодно на них впливати з метою зміни або відмови їх від показань.
Так, враховуючи встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ст. 23, ст. 224 КПК України).
Таким чином, ризик впливу на свідків та потерпілих існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від останніх.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виражається в тому, що обвинувачений ОСОБА_3 не маючи постійного джерела доходу, будучи звільненим 17.05.2024 з Державної установи «Дрогобицька виправна колонія № 40» відбувши покарання за корисливий злочин, вчинив новий теж корисливий злочин, тому ризик вчинити інше кримінальне правопорушення є реальним та вагомим.
Таким чином, з метою запобігання вказаним ризикам, об'єктивно необхідним є застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Будь-яких вагомих доказів щодо неможливості перебування обвинуваченого під вартою не надано.
За вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків.
За такого, беручи до уваги вагомі обставини, що доводять вищевстановлені судом ризики, характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , розмір матеріальної шкоди, а також майновий та сімейний стан обвинуваченого, суд доходить висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 50 (п'ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень. Даний розмір застави буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Крім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, яку може бути ним внесено у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_3 прибувати до суду за першою вимогою, а також виконувати строком до 21.07.2025 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися із м. Ужгорода без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з приводу обставин інкримінованих злочинів з потерпілими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ; здати на зберігання до Головного управління ДМС у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Покладення даних обов'язків в разі внесення застави є застереженням від настання наслідків, що супроводжуються вище встановленими судом ризиками, передбаченими п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК.
Обвинувачений у відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою.
Виходячи з наведеного вище, суд вважає клопотання прокурора задовольнити та застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою із правом внесення застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 49, 54, 176-178, 183, 193-194, 196-197, 314-317, 331, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21.07.2025.
Визначити ОСОБА_3 заставу у межах 50 (п'ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:
отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
банк: Державна казначейська служба України, м. Київ
р/р UA128201720355259002001012089.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_3 прибувати до суду за першою вимогою, а також строком до 21.07.2025 виконувати наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- не відлучатися із м. Ужгорода без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з приводу обставин інкримінованих злочинів з потерпілими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ;
-здати на зберігання до Головного управління ДМС у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-носити електронний засіб контролю.
З моменту внесення застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В решті вимог клопотання прокурора відмовити.
Строк дії ухвали визначити до 21.07.2025.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів.
Суддя ОСОБА_1