печерський районний суд міста києва
757/23767/25-к
1-кс-21401/25
27 травня 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , перевіривши матеріали клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту та повернення вилученого майна,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду міста Києва надійшло вказане клопотання, у якому ОСОБА_2 просить зобов'язати уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України у кримінальному провадженні № 12023000000001808 від 27.09.2023 повернути ОСОБА_2 майно, яке було вилучено під час проведення обшуку 11.06.2024, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.05.2025 у справі № 757/23486/24-к, за місцем проживання ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , та скасувати арешт з даного майна, а саме:
- дві флеш карти пам'яті «SIYOTEAM на 23 Gb»;
- планшет SAMSUNG Galaksi ТАВ А6 S/n 353316/09/504/04/6, модель SМ-Т585 № 2 КАІЕК, чорного кольору;
-ноутбук Lenovo G560, S/N 2664с13900539 NIVЕ 2320АКО;
-мобільний телефон SAMSUNG GALAXY А/З НОМЕР_1 , чорного кольору.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Подане провадження заявник іменує «клопотання», з якого дійсно вбачаються вимоги про скасування арешту, накладеного на майно, тобто вимоги в порядку статті 174 КПК України, проте без зазначення судового рішення, на підставі якого такий арешт був накладений.
Також заявник одночасно описує обставини вилучення майна під час проведення обшуку та, як наслідок, ставить вимоги щодо його повернення. Це свідчить про наявність у провадженні елементів скарги, поданої в порядку статті 303 КПК України, а саме на бездіяльність сторони обвинувачення щодо невчинення процесуальних дій, які полягають у неповерненні тимчасового вилученого майна.
Варто зазначити, що заявник не додає до матеріалів поданого клопотання ні ухвали про надання дозволу на проведення обшуку, яка б дозволила встановити статус вилученого майна, ні протоколу обшуку, що підтвердив би факт вилучення, ні ухвали про арешт майна, оскільки з поданого клопотання не вбачається факт накладення арешту на зазначене майно.
Частиною першою статті 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано
Крім того варто зазначити, що порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною першою статті 303 КПК України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Такі суттєві суперечності допущені у тексті клопотання щодо предмету оскарження перешкоджають відкриттю провадженню, а також не дають суб'єкту оскарження підготуватись до розгляду даного клопотання по суті.
Ураховуючи зазначене, слідчий суддя вважає за необхідне повернути дане клопотання особі, яка його подала, що відповідно до частини сьомої статті 304 КПК України не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом, після визначення конкретного предмету оскарження.
Відповідно до частини першої статті 9 КПК України під час кримінального провадження слідчий суддя, суд зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства
Згідно з частиною третьою статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, що є принципом диспозитивності розгляду.
Частиною шостою статті 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Ураховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слід повернути особі, яка його подала.
Керуючись статтями 7, 9, 26, 174, 303, 304, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту та повернення вилученого майна повернути особі, яка його подала.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1