03.06.2025 Справа № 756/14399/24
Справа№756/14399/24
Провадження №2/756/1276/25
Іменем України
03 червня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Діденка Є.В.,
за участю секретаря судового засідання - Павлишина О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження у цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації Всеукраїнської громадської організації «Стоп Корупції», про захист честі, гідності та ділової репутації,
13 листопада 2024 року ОСОБА_1 через свого представника звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із позовом до Громадської організації Всеукраїнської громадської організації «Стоп Корупції», де він просить: 1) визнати недостовірною та такою, що порушує права Позивача на повагу до його честі і гідності, та недоторканість ділової репутації, наступну інформацію, розповсюджену ІНФОРМАЦІЯ_1 в акаунті «Стоп Корупції» (який є верефікованим) на сервіси Youtube, відео під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_2»; 2) заборонити Відповідачу поширювати будь-якій особі у будь-який спосіб, в тому числі, але не виключно, по телебаченню, в мережі Інтернет, публічних виступах недостовірну інформацію щодо Позивача та підприємства ТОВ «Ковлар Груп», яке він очолює, що міститься у висловлюваннях, що мали місце ІНФОРМАЦІЯ_1 в в акаунті «Стоп Корупції» (який є верефікованим) на сервіси Youtube, відео під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_2» та видалити усю недостовірну інформацію щодо Позивача та підприємства ТОВ «Ковлар Груп», яке він очолює з акаунта «Стоп Корупції» в сервісі Youtube та на сайті «Стоп Корупції»; 3) зобов'язати Відповідача спростувати недостовірну інформацію щодо Позивача, шляхом розміщення повного тексту рішення суду на сайті «Стоп Корупції» (https://www.stopcor.org) не пізніше одного місяця з часу набрання рішенням законної сили.
Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 22 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
28.11.2024 року представником позивача усунено недоліки згідно з ухвалою суду.
Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 02 грудня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін на 30 січня 2025 року.
30 січня 2025 року судове засідання відкладено за клопотанням представника відповідача на 10 квітня 2025 року.
У судове засідання, призначене на 10 квітня 2025 року, Позивач та його представник не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись засобами електронного зв'язку, а саме шляхом отримання смс-повідомлень за номерами телефонів, вказаних учасниками справи та шляхом отримання судових документів в електронний кабінет представника позивача. Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення або розгляд справи за відсутності Позивача на адресу суду не надходило. У зв'язку із цим, суд відклав судове засідання на 03 червня 2025 року, для повторного виклику Позивача.
У судове засідання, призначене на 03 червня 2025 року, Позивач та його представник повторно не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись засобами електронного зв'язку, про що в матеріалах справи наявна довідка про успішну доставку смс-повідомлення Позивачу та отримання судових документів в електронний кабінет представника позивача. Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення або розгляд справи за відсутності Позивача на адресу суду не надходило.
Відповідач - Громадська організація Всеукраїнська громадська організація «Стоп Корупції» у судове засідання свого представника не направив, повідомлений про дату, час і місце розгляду справи належним чином, про що в матеріалах справи наявна довідка про успішну доставку в електронний кабінет Відповідача. Будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду з таких підстав.
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Пунктом 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є: день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Згідно з ч. 5 ст. 130 ЦПК України, вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша, друга, п'ята статті 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22.
Суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, провадження № 61-17220св18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, провадження № 61-9020св21, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц, провадження № 61-2876св20).
Отже, Позивач двічі поспіль не з'явився у судові засідання, та заяву про розгляд справи за його відсутності також не подав, хоча обізнаний про хід справи, доказів поважності причин неявки суду не надав, справою не цікавиться. При цьому, суд звертає увагу, що саме Позивач має бути зацікавленим у розгляді справи, як особа, яка ініціювала судову процедуру.
У зв'язку з цим, суд приходить до переконання про наявність законних підстав для залишення позову без розгляду у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 131, ч. 5 ст. 223, п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Громадської організації Всеукраїнської громадської організації «Стоп Корупції», про захист честі, гідності та ділової репутації - залишити без розгляду.
Роз'яснити Позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Копію даної ухвали невідкладно направити сторонам для відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Є.В. Діденко