Справа №:755/20339/24
Провадження №: 2/755/82/25
"03" червня 2025 р. м.Київ
Дніпровський районний суд м. Києва, в складі: головуючого судді - Коваленко І.В., розглянувши заяву представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРКПРОМ» - Цирулевського Романа Олександровича, що подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Старкпром», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Джуринська Людмила Володимирівна, про скасування рішення державного реєстратора та витребування майна з чужого незаконного володіння, -
У провадженні судді Дніпровського районного суду м. Києва Коваленко І.В. перебуває вказана цивільна справа.
02.06.2025 року до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРКПРОМ» - Цирулевського Романа Олександровича про відвід судді, яка подана з підстав грубого порушення суддею процесуального права щодо порядку розгляду справи судом, позбавлення сторони Відповідача встановленого права на дотримання порядку подання заперечень, позбавлення права на заявлення клопотань про витребування доказів, можливого заявлення відповідних експертиз, тощо, які можуть заявлятися та розглядатися судом виключно на стадії підготовчого провадження, усвідомлюючи, що завдання підготовчого провадження не виконані, пішла на свідоме порушення норм ЦПК України та закрила підготовче провадження, чим проявила свою явну зацікавленість у розгляді даної справи та проявила не об'єктивне та упереджене ставлення до даної справи, з метою унеможливлення процесуальних прав Відповідача, та явного сприяння позиції Позивача, можливо навіть заздалегідь погодженої суддею з Позивачем, або пов'язаними з ним особами.
Заява обґрунтована тим, що позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовними вимогами до ТОВ «СТАРКПРОМ», ОСОБА_3 , третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Джуринська Людмила Володимирівна про скасування рішення державного реєстратора та витребування майна з чужого незаконного володіння. Справу розподілена на суддю Коваленко Інну Вікторівну. Про існування даної справи ТОВ «СТАРКПРОМ» стало відомо з сайту судової влади, після чого представником в підсистемі електронного суду подано заяву про надання можливості ознайомитися з електронним примірником справи. Однак, в підсистемі електронного суду суддею Коваленко І.В. не було забезпечено можливості ознайомитися, у зв'язку з чим дане право було реалізовано шляхом фізичного ознайомлення зі справою. 27.03.2025 року, з дотримання встановлених строків та порядку подання відзиву, ТОВ «СТАРКПРОМ» подало відзив на позовну заяву. 29.04.2025 року було призначено фактично перше підготовче судове засідання за участі ТОВ «СТАРКПРОМ» та 29.04.2025 року суддею Коваленко І.В. долучено відзив до матеріалів справи. 29.04.2025 року, зі слів судді, безпосередньо в судовому засіданні стало відомо, що сторона Позивача подала відповідь на відзив, про існування, подання та реєстрацію якого, не було зафіксовано системою електронного суду. Також в систему електронного суду суддею Коваленко І.В. не було прикріплено сканований примірник такої відповіді на відзив, з метою позбавлення Відповідача можливості своєчасного ознайомлення та подання заперечень. 29.04.2025 року, отримавши інформацію про наявність відповіді на відзив та ряду нових доказів, які подав Позивач, враховуючи, що це було фактично перше повноцінне підготовче судове засідання, однак у зв'язку з поданням нових доказів, неможливо було вирішити всі питання, покладені на підготовче провадження, з мето недопущення стороною Відповідача судового процесу та прав учасників, було заявлено клопотання про відкладення підготовчого судового засідання на іншу дату, з метою надання можливості подання заперечень та заявлення відповідних клопотань, у тому числі про витребування доказів. Однак суддя Коваленко І.В., почувши таке усне клопотання про відкладення підготовчого засідання з метою реалізації наданих прав та не допущення порушення процесу, враховуючи його вмотивоване обґрунтування, відмовила в його задоволенні. Відмовляючи в задоволенні клопотання про відкладення підготовчого засідання з метою не порушення порядку розгляду справ та надання можливості реалізації права наданого ЦПК України, суддя не змогла обґрунтувати підстав такої відмови, в момент відмови явно нервувала, оскільки не могла обґрунтувати безпідставної відмови та одразу постановила ухвалу про закриття підготовчого провадження. Тобто суддя свідомо пішла на грубе порушення процесуального права щодо порядку розгляду справи судом, позбавила сторону Відповідача встановленого права на дотримання порядку подання заперечень, позбавила права на заявлення клопотань про витребування доказів, можливо заявлення відповідних експертиз, тощо, які можуть заявлятися та розглядатися судом виключно на стадії підготовчого провадження, усвідомлюючи, що завдання підготовчого провадження не виконані, пішла на свідоме порушення норм ЦПК України та закрила підготовче провадження чим проявила свою явну зацікавленість у розгляді даної справи та проявила не об'єктивне та упереджене ставлення до даної справи, з метою унеможливлення процесуальних прав Відповідача, та явного сприяння позиції Позивача, можливо навіть заздалегідь погодженої суддею з Позивачем, або пов'язаними з ним особами. Таким чином, на думку заявника, обставини, щодо грубого та свідомого порушення суддею процесуального права, з метою позбавлення Відповідача його процесуальних прав та унеможливлення подальшої їх реалізації в рамках справи, викликають обґрунтований сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, що є підставою для її відводу в рамках справи № 755/20339/24.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 7, 8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд не вбачає підстав для повідомлення учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши доводи заявленого відводу приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 ЦПК України, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Статтею 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За змістом статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Отже, за умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (ч. 5 ст. 36 ЦПК України).
Підстави для відводу судді можуть мати об'єктивний чи суб'єктивний характер.
Пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер. Юридична заінтересованість судді має місце, якщо від результату вирішення спору у нього виникнуть, зміняться або припиняться певні права або обов'язки. Побутова або фактична заінтересованість полягає в тому, що рішення суду може мати вплив на особисті стосунки судді з оточуючими.
Якщо заяву про відвід з цих підстав подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказування.
Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Крім того, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» «кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом».
Неупереджений та об'єктивний розгляд справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя суддею. Проте учасники справи наділені правом спростування цієї «процесуальної теореми» шляхом заявлення відводу судді, тим самим, забезпечуючи його незалежність в кожному окремому провадженні.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».
Європейський суд з прав людини в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п.1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі». Аналогічна правова позиція закріплена також в п.п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 р. (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 р. (заява № 16695/04).
Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 р. «об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».
Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб'єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об'єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справах П'єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства). Суб'єктивний критерій полягає у з'ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб'єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презюмується.
Щодо об'єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об'єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).
Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 (справа №800/592/17) та від 01.10.2018 (справа №9901/673/18).
Окрім того, згідно роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 Постанови «Про незалежність судової влади» №8 від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Європейський суд з прав людини за результатами розгляду справ «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України» зазначив, що при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.
Разом з тим, відповідно до ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
Положенням статті 126 Конституції України дано офіційне тлумачення у Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. N 19-рп/2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу).
Згідно зі ст. 14 Закону України «Про судоустрій України» судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону. Органи та посадові особи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, громадяни та їх об'єднання, а також юридичні особи зобов'язані поважати незалежність суддів і не посягати на неї. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на неупередженість суду забороняється і тягне передбачену законом відповідальність. Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що ґрунтується на вимогах закону.
Оцінивши наведені представником заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРКПРОМ» - Цирулевським Романом Олександровичем підстави для відводу головуючого у справі судді Коваленко І.В., суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді за відсутності доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи.
Викладена представником заявника незгода з ухвалою суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не може бути підставою для відводу, що прямо визначено ч. 4 ст.36 ЦПК України.
Окрім того, суд звертає увагу представника позивача на положення ч. 1 ст.222 ЦПК України, відповідно до якої головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
Викладені в заяві про відвід доводи та міркування позивача є суб'єктивними судженнями, не підтвердженими відповідними доказами.
Інших підстав для відводу судді, передбачених статтями 36 та 37 Цивільного процесуального кодексу України, судом не встановлено.
За вказаних обставин, перевіривши наведені представником заявника підстави для відводу головуючого у справі, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв'язку з чим у задоволенні заяви про відвід судді слід відмовити.
Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 36, 38-40, 182, 260, 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Визнати заяву представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРКПРОМ» - Цирулевського Романа Олександровича про відвід головуючого у справі судді Коваленко І.В., - необґрунтованою.
У задоволенні заяви позивача представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРКПРОМ» - Цирулевського Романа Олександровича про відвід головуючого у справі судді Коваленко І.В., поданої в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Старкпром», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Джуринська Людмила Володимирівна, про скасування рішення державного реєстратора та витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Відповідно до положень ч.2 ст.353 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. (п.4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України)
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет http://dn.ki.court.gov.ua