Справа № 755/6734/25
Провадження №: 3/755/3119/25
"26" травня 2025 р. місто Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Вовк О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Дніпровського УП ГУНП у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною четвертою статті 51 Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП),-
07 березня 2025 року о 17-20 год. в магазині «Фора», за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 9, ОСОБА_1 , вчинив дрібне викрадення товару, а саме віскі «Джеймсон» на суму 745 грн 83 коп без ПДВ.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною четвертою статті 51 КУпАП.
Правом на участь в судовому засіданні ОСОБА_1 не скористався. В судові засідання призначені на 12 травня 2025 року та 26 травня 2025 року не з'явився, повідомлявся судом належним чином у встановленому законом порядку, шляхом надіслання sms повісток та розміщення оголошення про виклик на сайті Дніпровського районного суду міста Києва вебпорталу «Судова влада України».
ОСОБА_1 направлялася sms повістка про дату, час та місце проведення судового засідання на номер телефону " НОМЕР_1 ", зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, який був підписаний ОСОБА_1 особисто без зауважень.
Згідно довідок АСДС «Д-3» недоставки sms ОСОБА_1 не отримував повідомлення про судові засідання, внаслідок недоступності абоненту.
Постановою суду від 12 травня 2025 року було застосовано примусовий привід ОСОБА_1 в судове засідання, який працівниками поліції не було виконано, у зв'язку з відсутністю за місцем проживання.
Зазначене може свідчити, що ОСОБА_1 ухиляється від з'явлення до суду шляхом зміни місця свого проживання та зміни номеру телефону.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Враховуючи те, що згідно частиною другою статті 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 51 КУпАП є обов'язковою, судом вжито усіх передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення заходів, як для виклику так і для доставки ОСОБА_1 у судові засідання, проте у встановлений судом час останній не з'являвся. Розгляд справи про адміністративне правопорушення неодноразово відкладався.
Відповідно до даних обставин, суд дійшов висновку, що відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи, також, враховуючи, що існує загроза спливу строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, а тому вважає за доцільне розглянути дану справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог статті 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною четвертою статті 51 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, а саме за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян; дію, передбачену частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, вчинені особою, яка три і більше разів протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна.
Як вбачається зі статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що винність ОСОБА_1 , повністю підтверджується, наданими суду матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 629894 від 14 квітня 2025 року, підписаним ОСОБА_1 без зауважень; заявою та письмовими поясненнями інспектора магазину № 119 ОСОБА_2 від 27 березня 2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 14 квітня 2025 року; рапортами, складеними уповноваженою на те особою; довідкою про вартість викраденого товару, а саме: віскі «Джеймсон» 80 г, в кількості 1 пляшка, на загальну суму 745,83 грн без ПДВ; кількістю складених протоколів про адміністративні правопорушення протягом року та їх розгляд.
При цьому, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено.
За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною четвертою статті 51 КУпАП.
Згідно положень статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 51 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 23, 33, 51, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 51 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що судовий збір має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати судового збору у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно із статтею 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення судового збору за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір судового збору, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Суддя Дніпровського районного суду
міста Києва О.І. Вовк