Справа № 558/48/25
номер провадження 3/558/115/25
02 червня 2025 року сел. Демидівка
Дубенського району
Рівненської області
Суддя Демидівського районного суду Рівненської області Олексюк А. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця, українця, громадянина України, якому в протоколі роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 213443 від 05 січня 2025 року, ОСОБА_1 05 січня 2025 року о 14 год. 22 хв. в сел. Демидівка, вул. Луцька, 10, Дубенського району Рівненської області, керував транспортним засобом - "Ауdi А6" НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора "Alcotest Drager 7510" у встановленому законом порядку, що підтверджується тестом № 716 від 05.01.2025 року. Результат огляду становить 0,30 проміле.
ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху.
Положення ч. 2 ст. 7 КУпАП вказують на те, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, оскільки перебуває на службі в ЗСУ, призваний по мобілізації. Захист інтересів ОСОБА_1 під час розгляду даного протоколу про адміністративне правопорушення здійснювала його захисник- адвокат Лопухович А. О.
В судовому засіданні захисник Лопухович А. О. вказала, що доказів факту перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння немає. Недоведеність цієї обставини виключає в діях особи склад адміністративного правопорушення, а тому просить суд закрити провадження в справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Захисник зазначила, що ОСОБА_1 вини своєї не визнає, не згідний та заперечує факт вчинення вказаного правопорушення. Він визнає, що того дня керував транспортним засобом і його було зупинено за те, що був забруднений номерний знак. Напередодні ввечері, він вживав алкогольні напої, але дуже у невеликій кількості. Коли продував прилад, йому не було запропоновано продути Драгер повторно, як цього вимагає закон. Крім того, йому ніхто не роз'яснював, що він має право проїхати у медичний заклад і пройти там повторний професійний огляд лікарем. Ніякого акту чи направлення ніхто при цьому не складав. Жодних ознак алкогольного сп'яніння у нього не було, адже він був повністю тверезий. Процедура його освідчення не дотримана і не відповідає вимогам закону, а тому визначений результат є недійсним. Не вважає зазначений показник таким, за яким наступає адміністративна відповідальність, адже навіть враховуючи показник 0,3 проміле із врахуванням похибки пристрою його показник є 0,24 проміле, що не є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності. ОСОБА_1 просить закрити провадження у справі.
Захисник також вказала, що згідно акту огляду від 05.01.2025 о 14 год. 29 хв. у ОСОБА_1 поліцейським були виявлені наступні зовнішні ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає дійсності.
В той же час, з проглянутого відеозапису вбачається, що у водія ОСОБА_1 не вбачається зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння. Відео проводилось в обідню пору доби, обличчя водія було звичайного кольору, тремтіння пальців рук не видно, мова звичайна, а запах алкоголю з порожнини рота може бути суб'єктивною думкою поліцейського.
Навпаки, з відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_1 перебуває у тверезому стані, усвідомлює свої дії, чітко вимовляє фрази, одягнений в чистий одяг та чесно повідомив, що трохи вживав, але це було вчора ввечері, напередодні. Ознаки сп'яніння поліцейський ніби-то помітив тільки через деякий час після спілкування з водієм.
Видно, як він продуває технічний прилад, результат показав 0,30 проміле, на питання поліцейського чи згідний з результатом огляду, він дійсно відповів, що згідний, бо дуже поспішає на військову службу, їде на Схід.
При цьому, йому не було роз'яснено, що уразі, якщо він не згідний з показниками приладу, то він може пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у лікаря - нарколога в найближчому медичному закладі. Так само, працівниками поліції не були виконані вимоги щодо повторного проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння повторно через 20 хв.
В той же час, в матеріалах справи наявне направлення на огляд водія ОСОБА_1 до Демидівської ЦРЛ ніби-то видане 05.01.2025 о 14:45 год., хоча згідно доданого відеозапису у вказаний час не складалось подібне направлення для цього водія, а в той час працівник поліції сидів в автомобілі телефонував і з'ясовував дані ОСОБА_1 , а останній ходив і курив на вулиці. Підпис на направленні ОСОБА_1 про те, що він відмовляється їхати у медичний заклад чи про те, що він погоджується із виявленим результатом відсутній.
Захисник також вказала, що показники газоаналізатора "Alcotest Drager 7510" знаходились в зоні дії похибки приладу. І це відповідає дійсності. Бо свідоцтвом про повірку зазначено метеорологічні характеристики приладу клас точності, похибки, діапазони вимірювання. Так, "Alcotest Drager 7510 ARND 0005" у діапазоні вимірювань від 0,00 до 0,8 проміле має похибку плюс-мінус 0,06 проміле.
Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Однак, за прямою нормою ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Так, п. 5 ст. 8 Конвенції про дорожній рух (Відень, 8 листопада 1968 року), що ратифікована Україною 25.04.1974, встановлено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю у крові, а і у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень утримання алкоголю у крові у відповідності з національним законодавством не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихується.
Отже, в даній ситуації до застосування належить не підзаконний нормативно-правовий акт, а положення міжнародно-правового договору, яке має вищу юридичну силу і встановлює рівень, до якого стан алкогольного сп'яніння не констатується.
Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю в повітрі, що видихається, для визначення стану алкогольного сп'яніння згідно норм міжнародного права та національного законодавства (п. 5 ст. 8 Конвенції про дорожній рух, ст. 9 Конституції України) повинна становити 0,25 мг на літр повітря, яке видихається, що становить згідно таблиці перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається 0,25%
Виходячи з наведеного, в організмі ОСОБА_1 за допомогою приладу Drager Alcotest було виявлено алкоголь на рівні технічної похибки приладу: 0,30 проміле +/-0,06 проміле становить діапазон 0,24%, за якою нижня межа є допустимою згідно Віденської конвенції мінімум в 0,25 % та не тягне за собою наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Лопухович А. О., дослідивши матеріали справи та відеодокази по справі, суддя дійшла до наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок та процедура оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах внутрішніх справ України передбачені Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом № 1376 від 06.11.2015 МВС України. Профільна Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння (п. п. 3-4 Розділу II) передбачає, що поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, а огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу.
Протокол про адміністративне правопорушення серії серія ЕПР1 № 213443 від 05.01.2025 суддя не бере до уваги, як доказ вини ОСОБА_1 , оскільки викладені в ньому обставини про керування останнім транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння не підтверджені належними доказами. Сам факт керування транспортним засобом саме 05.01.2025 року о 14.22 год не заперечується водієм ОСОБА_1 , дані обставини зафіксовано і на відеозаписі.
До протоколу про адміністративне правопорушення додано результат проведеного тесту за допомогою приладу Alkotest Drager 7510 від 05.01.2025, результат огляду 0,30 проміле.
Судом за клопотанням сторони захисту витребувано в поліції інформацію щодо приладу, яким проведено огляд.
Згідно відповіді на запит управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції від 05.03.2025 № 5018/41/30/02-2015 суду надано копії свідоцтва про повірку від 16.07.2024 і дійсного до 16.07.2025, а також сервісну гарантійну книжку, сертифікат перевірки типу, декларації про відповідність вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, декларації про відповідність вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки та сертифікат відповідності, газоаналізатора Drager Аlcotest 7510 АRСD 0004, що дійсний до 07.06.2023. При цьому, командир батальйону вказує, що згідно п. 1 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, які вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» визначено в наказі Міністерства економіки розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 №1747 і становить 1 рік.
Для проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння працівники ДПП використовують газоаналізатори Drager Аlcotest 7510 виробництва Drager Safety AG & Co. KGaA (Німеччина), за умови проходження ними процедури обов'язкової повірки раз в дванадцять місяців. Тому станом на 05.01.2025 газоаналізатор Drager Аlcotest 7510 АRСD-0004 був належним чином калібрований і сертифікований ( а.с. 22-32).
Під час розгляду справи в суді встановлено, що дійсно станом на час проведення огляду водія ОСОБА_1 конкретний газоаналізатор законно використовувався поліцією, бо пройшов відповідну повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки згідно свідоцтва № П 51 QM 1078 083 24. Разом з тим, показники вище вказаного газоаналізатора знаходились в зоні дії похибки приладу. І це відповідає дійсності. Бо за цим же свідоцтвом про повірку зазначено метрологічні характеристики приладу клас точності, похибки, діапазони вимірювання. Так, Drager Аlcotest 7510 АRND 0005 у діапазоні вимірювань від 0,00 до 0,8 проміле має похибку плюс-мінус 0,06 проміле.
Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Однак, за прямою нормою ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Так, п.5 ст. 8 Конвенції про дорожній рух (Відень, 8 листопада 1968 року), що ратифікована Україною 25.04.1974, встановлено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю у крові, а і у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень утримання алкоголю у крові у відповідності з національним законодавством не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крови або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.
Отже, в цій ситуації до застосування належить не підзаконний нормативно-правовий акт, а положення чинного міжнародно-правового договору, яке має вищу юридичну силу і встановлює рівень, до якого стан алкогольного сп'яніння не констатується.
Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю в повітрі, що видихається, для визначення стану алкогольного сп'яніння згідно норм міжнародного права та національного законодавства (п.5 ст. 8 Конвенції про дорожній рух, ст. 9 Конституції України) повинна становити 0,25 мг на літр повітря, яке видихається, що становить згідно таблиці перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається 0,25 %.
Виходячи з наведеного, в організмі ОСОБА_1 за допомогою приладу Drager Alcotest було виявлено алкоголь на рівні технічної похибки приладу: 0,30 проміле +/- 0,06 проміле і становить діапазон 0,24%, за якою нижня межа є допустимою, меншою ніж встановлений Віденською конвенцією мінімум в 0,25% та не тягне за собою наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, судом під час розгляду даного протоколу про адміністративне правопорушення було досліджено відеозапис місця події, зробленого поліцейським на бодікамеру. З переглянутого відео вбачається, що поліцейськими 05.01.2025 року о 14:23 год. було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , причиною зупинки була перевірка документів. Водій сидить в салоні автомобіля та передає поліцейському документи на перевірку. Інший поліцейський відразу ставить питання: чи вживав водій алкоголь і зазначає, що він чує запах алкоголю з порожнини рота, а також вказує, що поведінка водія не відповідає обстановці і у водія нечітка мова, хоча в той час водій знаходиться в салоні автомобіля. О 14:26 год. водій вийшов з автомобіля. По зовнішніх ознаках водій поводить себе спокійно, адекватно, зміни кольору шкіряного покриву не вбачається, мова чітка, зовні спокійний, врівноважений, толерантно спілкується з поліцейськими, надає їм всі документи та пояснення. Йому пропонують пройти огляд на визначення стану сп'яніння, на що останній погоджується. Повідомив поліцію, що напередодні вживав у невеликій кількості спиртне, бо приїхав у відпустку, зі Сходу, є військовослужбовцем. Однак, почувається добре і в стані сп'яніння не перебуває. Він самостійно вибирає запечатаний муштук і вставляє в прилад, поліцейський розповідає, як потрібно дихати. ОСОБА_1 дихає в прилад і результат показує 0,3 проміле. Поліцейські не роз'яснюють йому право в разі незгоди з таким тестом пройти його повторно, або в найближчому медичному закладі. Таких даних відеозапис не містить, що є порушенням встановленого порядку проведення огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, передбаченого ст. 266 КУпАП.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якогоє: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення.
Суддя повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту.
Досліджуючи всі наявні докази, суддя дає їм об'єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеня підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.
Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях зазначав, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно ч. 3 ст. 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а отже всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому суд немає права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд не є каральним органом. Суд потрібен для відновлення справедливості та встановлення вини особи, яка вчинила правопорушення. У разі встановлення такої вини притягнення особи до відповідальності є необхідним, з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і і ншими особами.
ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обгрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають з співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпції факту ( рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" ( рішення від 18 січня 1978 року у справі " Ірландія проти Сполученого Королівства". З огляду на те, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів, які б безсумнівно свідчили про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, суддя дійшла висновку, що його вина належними та допустимими доказами не доведена, а обставини, зазначені у протоколі, "поза розумним сумнівом" не знайшли свого підтвердження.
Аналіз відеозапису, на якому видно звичайний колір обличчя водія, як він розмовляє з поліцейськими, чітку і спокійну мову, адекватну поведінку, розуміння того, що відбувається, чіткі пояснення та нормальну координацію рухів, під час складання протоколу проставляє свої підписи, дає підстави судити судді про відсутність у нього зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння, покажчик технічного приладу 0,3 проміле з врахуванням допустимої похибки приладу 0,06 проміле алкоголю становить 0,24 %, що з точки зору Віденської Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 року, що ратифікована Україною є допустимим та не первищує встановленої Конвенцією граничної допустимої норми, а саме 0, 25 %. Запах алкоголю з порожнини рота може бути суб'єктивною думкою поліцейського, яку суд не може перевірити, тому ставиться під сумнів.
Недоведеність вини особи, відповідно до ст. 9 КУпАП свідчить про відсутність складу правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності в діях особи події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 130, п. 1 ст. 247, ст. ст. 283-285 КУпАП, суддя
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена через Демидівський районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Суддя: Алла ОЛЕКСЮК