Справа № 548/1062/25
Провадження №1-кс/548/299/25
22.05.2025 року м. Хорол
Слідчий суддя Хорольського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у залі судових засідань Хорольського районного суду Полтавської області клопотання начальника СД ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області майора поліції ОСОБА_3 про надання дозволу на проведення огляду,
Начальник СД ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області майор поліції ОСОБА_3 , звернулася до суду із клопотанням про надання дозволу на проведення огляду у кримінальному провадженні № 42025172040000039, внесеного до ЄРДР 30.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 275 КК України.
На обґрунтування клопотання начальник СД зазначила, що На території Хорольської територіальної громади Лубенського району Полтавської області під час проектування та будівництва будівель громадського призначення порушено правила, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, суб'єктами господарювання, які зобов'язані дотримувати таких правил, що створило загрозу настання інших тяжких наслідків
30.04.2025 відомості по даному факту внесено до ЄРДР за №42025172040000039 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.275 КК України
В ході досудового розслідування встановлено, що рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 30.01.2024 у справі за №548/2899/23 задоволено позовну заяву ОСОБА_4 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно, а саме: на будівлю громадського призначення - кафе, замість старого приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 29,7 кв.м.
У подальшому 16.02.2024 та 29.02.2024 Хорольським районним судом Полтавської області постановлено ухвали, якими виправлено описку в рішенні від 30.01.2024 у справі №548/2899/23.
Так, постановлено вважати правильним та читати у 2 абзаці описової частини рішення, 8 абзаці мотивувальної частини рішення, 2 абзаці резолютивної частини рішення адресу нерухомого майна позивача ОСОБА_4 будівлі громадського призначення кафе: «вул. Глибокодолинська, 27-Б,
с. Глибока Долина Хорольської територіальної громади Лубенського району Полтавської області».
За апеляційною скаргою Лубенської окружної прокуратури на вказане рішення суду Полтавським апеляційним судом 12.06.2024 постановлена ухвала, якою відкрито апеляційне провадження у цій справі.
В подальшому, постановою Полтавського апеляційного суду від 29.08.2024 у справі №548/2899/23 апеляційну скаргу Лубенської окружної прокуратури задоволено та скасовано рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 30.01.2024. У задоволенні позову ОСОБА_4 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно відмовлено.
У вказаній постанові суд вказав, що спірний об'єкт є самочинно збудованим нерухомим майном громадського призначення, будівництво якого розпочато без затвердженого проекту, за відсутності відомостей про його відповідність вимогам державних будівельних норм, на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети, у подальшому ОСОБА_4 не отримано сертифікату (декларації) про введення його до експлуатації.
Проте, незважаючи на вказане, 04.04.2024 здійснено реєстрацію права власності на нерухоме майно - будівлю, кафе у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_4 .
У подальшому 11.04.2024 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уклали договір дарування, відповідно до якого у власність останнього передано будівлю, кафе, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (двадцять сім «Б»), має наступні характеристики: загальною площею 29,7 кв.м., літ А-1, замощення, в подальшому - майно. Земельна ділянка, на якій розташоване майно, у власності Продавця не перебуває, кадастровий № 5324885400:00:001:0102.
На підставі даного договору дарування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.04.2024 проведено державну реєстрацію права власності на вказаного нерухомого майна.
Також встановлено, що 14.03.2025 між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено договір дарування, відповідно до якого у власність останній передано будівлю, кафе, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
У подальшому 17.03.2025 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладено договір дарування, відповідно до якого у власність останнього передано будівлю, кафе, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
На підставі вказаного договору дарування ОСОБА_7 зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на закінчений будівництвом об'єкт, будівлю кафе, розташованого по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2913224353040.
Крім цього, 22.07.2024, тобто після відкриття апеляційного провадження, між Хорольською міською радою та ОСОБА_5 укладено договір оренди землі, відповідно до якого останньому надано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 5324885400:00:001:0102, на якій розташована будівля кафе.
При цьому право на виконання будівельних робіт виникає у забудовника лише за наявності документів, які надають право виконувати будівельні роботи та передбачених статтями 27, 29-31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також у передбачених законом випадках отримання дозволу на виконання будівельних робіт (статті 34, 37 цього Закону).
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів належить до одного з етапів проектування та будівництва об'єктів, що здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок (пункт 5 частина п'ята стаття 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Частиною другою статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено заборону на виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Частиною восьмою статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності» передбачено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.
Аналогічна норма закріплена пунктом 12 Порядку № 461.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 461 прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I-III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Значення конституційних положень, зокрема, у сфері будівництва полягає в обов'язку суб'єктів містобудівної діяльності під час здійснення будівельних робіт неухильно дотримуватися вимог законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність», «Про благоустрій населених пунктів», вимог державних будівельних норм та стандартів, містобудівної документації на місцевому рівні з тим, щоб створення нових об'єктів будівництва (реконструкція існуючих об'єктів) здійснювалось з урахуванням прав та інтересів мешканців відповідного населеного пункту, включаючи необхідність створення (збереження) умов для відпочинку, занять фізкультурою та спортом, дитячих ігор та розваг, паркування транспортних засобів в межах прибудинкової території, тобто створення сприятливих умов для життя та здоров'я людини.
Отже, здійснення без будь-яких дозволів самочинного будівництва очевидно створює загрозу суспільним (загальним) інтересам, оскільки це може завдати шкоди інтересам значної (необмеженої) кількості осіб, які будуть позбавлені (обмежені) умов відпочинку, занять фізкультурою з метою оздоровлення, дитячих ігор та розваг в межах прибудинкової території під наглядом її мешканців, створить перешкоди у сфері паркування та, відповідно, підвищить небезпеку виникнення дорожньо-транспортних пригод та може призвести до несприятливих наслідків завдання непоправної шкоди здоров'ю та життю людини. Також, цим порушується принцип отримання права забудови лише на конкурентних засадах, через земельний аукціон.
У відповідності до ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», до «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, прийняттю в експлуатацію підлягають закінчені будівництвом об'єкти. При цьому, згідно з п. 17 вказаного Порядку, замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю один примірник декларації:
-щодо об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку;
-щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку;
-щодо самочинно збудованого об'єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду, за формою, наведеною у додатку 5 до цього Порядку.
Згідно з п.24 вказаного Порядку, для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) для об'єктів, що належать за класом наслідків до СС2 та СС3, подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта та видачу сертифіката, до якої додається акт готовності об'єкта до експлуатації та документ або інформація (реквізити платежу) про внесення плати.
При цьому, ОСОБА_4 доказів щодо звернення до органів державного архітектурно-будівельного контролю з питання прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами в ході судового розгляду справи до суду не надала.
Також відсутня інформація про наявність документа, що дає право на виконання будівельних робіт, а також відомості про клас наслідків (відповідальності) об'єкта, ідентифікатор об'єкта будівництва (закінченого будівництвом об'єкта).
Також, в порушення вимог законодавства замовником будівництва ОСОБА_4 не укладено декларацію про початок виконання будівельних робіт.
Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проєктування і будівництва об'єктів.
Разом із цим, проектування і будівництво будівель і споруд з дотриманням існуючих вимог є запорукою безпеки готових об'єктів, а з їх порушенням, створює загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проєктної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проєктна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Порядок розроблення проєктної документації на будівництво об'єктів затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 (далі ? Порядок). Цей Порядок визначає процедуру розроблення проєктної документації на будівництво об'єктів та поширюється на суб'єктів містобудування.
Положеннями п.п. 3, 4 цього Порядку визначено, що для забезпечення проєктування об'єкта будівництва замовник повинен надати генпроєктувальнику (проєктувальнику) вихідні дані на проєктування. Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проєктування.
Пунктом 4.1 Порядку визначено, що завдання на проєктування об'єктів будівництва складається з урахуванням норм ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проєктної документації на будівництво» і затверджується замовником за погодженням із генпроєктувальником (проєктувальником).
Згідно з п. 4.2 Порядку, завдання на проєктування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об'єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.
Пунктом 9 Порядку розроблення проєктної документації на будівництво об'єктів визначено, що проєктна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проєктування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Склад та зміст проєктної документації об'єктів будівництва на всіх стадіях проєктування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проєктних рішень та їх реалізації (п. 10 зазначеного Порядку). Згідно з п. 3.5 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проєктної документації на будівництво», завдання на проєктування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об'єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.
Відповідно до п. 4.8 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проєктної документації на будівництво», проєктна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво.
Згідно вимог ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність» архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані додержуватися норм і правил. Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам норм і правил.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельної ділянки з кадастровим номером 5324885400:00:001:0102 є Хорольська міська рада Лубенського району Полтавської області (код ЄДРПОУ: 22528612, адреса: вул. Соборності, 4, м. Хорол, Лубенський район, Полтавська область).
Крім цього, згідно вказаного Витягу 22.07.2024 року за ОСОБА_7 зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5324885400:00:001:0102.
У зв'язку з тим, що самочинно збудований об'єкт нерухомого майна громадського призначення (кафе), який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2913224353040, є об'єктом вчинення даного кримінального правопорушення, а також з метою встановлення факту, що вказаний об'єкт нерухомого майна громадського призначення (кафе) знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 5324885400:00:001:0102, яка перебуває у власності Хорольської міської ради, виникла необхідність у проведенні огляду вищевказаної земельної ділянки та розміщених на ній об'єктів нерухомого майна, із залученням представника Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області та інженера-геодезиста.
Начальник СД ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області майор поліції ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, у поданому клопотанні просила розглядати клопотання без участі слідчого та прокурора, вимоги клопотання підтримала у повному обсязі, просила не здійснювати фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів, у тому числі не здійснювати аудіо запис та відеозапис за допомогою технічних засобів.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи, що дізнавач та прокурор в судове засідання не з'явилися, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ч. 4 ст. 234 КПК України клопотання про обшук розглядається в суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1ст. 237 КПК України огляд проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.
При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.
При цьому, важливим є те, що докази, на підставі яких вноситься клопотання про проведення обшуку, повинні відповідати вимогам допустимості (ст.ст.86-88 КПК України); при цьому, при розгляді цих доказів слідчий суддя повинен застосувати положення ст.94 КПК України (оцінка доказів).
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких, зокрема, слідчий суддя встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ч.1 ст.84 КПК України).
Належними є докази, які прямо або непрямо підтверджують існування чи відсутність інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ст.85 КПК України).
Слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч.1 ст.94 КПК України).
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Практика Європейського суду з прав людини, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема у справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
При цьому вирішуючи дане клопотання про надання дозволу на проведення огляду, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні по справі Смирнов проти росії від 07.06.2007 року, де суд зазначив, що він повинен впевнитись в тому, що громадянам надається достатній і ефективний захист від зловживань влади, а також визначити чи було в кожному конкретному випадку втручання пропорційним поставленій меті, оцінивши обставини, в яких було винесено постанову про проведення обшуку, її зміст, спосіб проведення обшуку, присутність понятих під час його проведення, межі його можливих наслідків, загрозу репутації осіб, в житлі яких проводиться обшук. Відсутність вимоги щодо судового розгляду перевірки законності проведеного обшуку має наслідком те, що слідчі органи мають свободу дій у визначенні доцільності і меж обшуку та вилучення предметів і документів.
Слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України).
За змістом резолютивної частини поданого клопотання, дізнавач просить слідчого суддю надати дозвіл дізнавачам на проведення огляду володіння особи, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 5324885400:00:001:0102, власником якої є Хорольська міська рада Лубенського району Полтавської області (код ЄДРПОУ: 22528612, адреса: вул. Соборності, 4, м. Хорол, Лубенський район, Полтавська область), а також об'єктів нерухомого майна, які знаходяться на ній, за адресою: вул. Глибокодолинська, 27-Б, село Глибока Долина Лубенського району Полтавської області, з метою встановлення факту, що вказаний об'єкт нерухомого майна громадського призначення (кафе) знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 5324885400:00:001:0102, яка перебуває у власності Хорольської міської ради, з можливістю залучення представника Хорольської міської ради та інженера-геодезиста, для фіксації на ньому слідів кримінального правопорушення.
Однак, ставлячи вимогу про надання дозволу на проведення огляду вказаного володіння особи, дізнавач не вказує особу, у фактичному володінні якої вони знаходиться, які саме відомості він планує отримати під час огляду та їх зв'язок із вчиненим кримінальним правопорушенням. Окрім того, слідчий суддя звертає увагу, що у клопотанні слідчий не обґрунтовує того, що доступ до вказаного володіння, а саме земельної ділянки, неможливо отримати органом досудового розслідування у добровільному порядку шляхом з'ясування наявності згоди проведення огляду в особи, у володінні якої вони знаходяться.
Слідчий суддя зауважує, що при проведенні огляду дозволяється вилучення речей і документів (ч. 5 ст. 237 КПК України).
Слідчий суддя дійшов висновку про неможливість задоволення клопотання у повному обсязі, оскільки втручання у права відповідного суб'єкта правовідносин, шляхом надання дозволу на проведення огляду для отримання доказів ( яких саме не зрозуміло) для подальшого досудового розслідування не буде у достатній мірі пропорційним поставленій меті, викладеній у клопотанні слідчого.
До того ж, слідчий суддя переконаний, що надавши викладений у клопотанні дозвіл, було б недостатньо слідчим суддею обмежено можливі прояви свавілля для органів досудового розслідування, тобто слідчий суддя припускає про ймовірне недотримання принципу верховенства права (ст.ст. 7, 8 КПК України, ст.ст. 8, 129 Конституції України, п. 52 Доповіді Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія) № 512/2009, Страсбург, 4 квітня 2011 року, схвалена Венеціанською комісією на 86-му пленарному засіданні, Венеція, 25-26 березня 2011, «Верховенство права» (далі також - Доповідь).
Слідчий суддя звертає увагу на зазначений вище п. 52 Доповіді, у якому визначено зміст елемента правового принципу верховенства права - заборона свавілля, відповідно до якого хоча дискреційні повноваження є необхідними для здійснення всього діапазону владних функцій у сучасних складних суспільствах, ці повноваження не мають здійснюватись у свавільний спосіб. Їх здійснення у такий спосіб уможливлює ухвалення суттєво несправедливих, необґрунтованих, нерозумних чи деспотичних рішень, що є несумісним із поняттям верховенства права.
Отже,виходячи з вищевикладеного, з урахуванням вказаних правових позицій Європейського суду з прав людини, в даний час не вбачається підстав для задоволення клопотання про надання дозволу на проведення огляду у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025172040000039, внесеного до ЄРДР 30.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 275 КК України, в межах доводів та обґрунтувань, що викладені у клопотанні дізнавача.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 234, 237, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання начальника СД ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області майора поліції ОСОБА_3 про надання дозволу на проведення огляду-відмовити.
Копію ухвали направити СД В ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, прокурору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1