Справа № 545/1683/24
Провадження № 2/545/265/25
03.06.2025 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Путрі О.Г.,
при секретарі Литвинову В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,-
Позивач звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав.
Ухвалою суду від 22.10.2024 року провадження у справі відкрито.
У підготовчі судові засідання 19.11.2024 року, 23.01.2025 року, 25.03.2025 року позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судових засідань, відповідно до вимог ч.8 ст.128 ЦПК України, шляхом доставлення судової повістки до електронного кабінету останньої, не з'явилась (а.с.99,102,107 ).
Відповідач ОСОБА_3 у підготовчі судові засідання 19.11.2024 року, 23.01.2025 року, 25.03.2025 року, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судових засідань, відповідно до вимог ч.8 ст.128 ЦПК України, шляхом направлення повісток за місцем його реєстрації, не з'явився (а.с. 103,104,108).
Ухвалою суду від 25.03.2025 року підготовче засідання по справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 у судові засідання 24.04.2025 року, 03.06.2025 року не з'явилась, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч.8 ст.128 ЦПК України, шляхом доставлення судової повістки до електронного кабінету останньої (а.с. 112,118), доказів поважності причин неявки до суду не надала, з клопотаннями про розгляд справи за її відсутності не зверталась.
Відповідач ОСОБА_3 у судові засідання 24.04.2025 року, 03.06.2025 року, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судових засідань, відповідно до вимог ч.8 ст.128 ЦПК України, шляхом направлення повісток за місцем його реєстрації, не з'явився (а.с. 113-115,119).
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Відповідно до ч. 1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст.2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема розумність строків розгляду справи, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Одним з основних засад цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно до ч. 1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок- добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому, під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу.
У розумінні норм ЦПК України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді цивільної справи.
Статтею 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Умовою для застосування ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України є повторність (двічі поспіль) неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином про час і місце судового розгляду.
Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;в) неявка позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача.
У випадку повторної неявки позивача до суду, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Для застосування зазначених наслідків неявки позивача в судове засідання правове значення має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Зазначений висновок міститься в постановах Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17.
Окрім того, у постанові від 22.05.2019 у справі № 310/12817/13 Верховний Суд роз'яснив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18.
Не з'являючись в судові засідання, позивач ОСОБА_1 не подавала до Полтавського районного суду Полтавської області заяв про розгляд справи без участі, не скористалась своїм правом на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Неявка позивача позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору, у зв'язку з чим неможливо вирішити справу на підставі наявних матеріалів без пояснень останньої.
У свою чергу судом вжито усіх заходів, передбачених процесуальним законодавством для належного повідомлення позивача про розгляд справи.
Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскільки позивач ОСОБА_1 в судове засідання неодноразово не з'являлась, має місце повторна неявка позивача в судове засідання, що в силу норм ст. ст.223, 257 ЦПК України є наслідком залишення позову без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 157 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257, ст. 258-261 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє такого позивача права повторно звернутися до суду з тотожним позовом, якщо він дійде висновку про необхідність судового захисту своїх порушених, оспорюваних чи невизнаних прав.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк.
Суддя: О. Г. Путря