03.06.2025 Єдиний унікальний № 371/626/25
провадження № 3/371/308/25
03 червня 2024 року м. Миронівка
ЄУН 371/626/25
Провадження № 3/371/308/25
Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, порушену відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , не працює,
за ст. 122- 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відносно ОСОБА_1 складено протоко про адміністративне правопорушення серії ААД № 789717 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122- 4 КУпАП.
За змістом протоколу, 18 квітня 2025 року, о 17 годині 30 хвилин, водій автомобіля марки «DАEWOO LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце на 103 кілометрі автомобільної дороги сполученням «Київ-Знам'янка», до якої був причетний.
ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що 18 квітня 2025 року, керуючи автомобілем марки «DАEWOO LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на 103 кілометрі автомобільної дороги сполученням «Київ-Знам'янка», не помітив, що зачепив інший транспортний засіб при круговому русі через перехрестя поблизу села Росава Обухівського району Київської області, тому не зупинив автомобіль. Вдома помітив, що десь відпав задній плафон на причепі, проте не придав цьому значення. Про події дізнався від працівників поліції, після чого детально оглянув причеп та помітив, що розбито світловідбиваючий елемент. Умисно залишати місце події наміру не мав.
У відповідності до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, суддя зазначає таке.
Стаття 122-4 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
18 квітня 2025 року, о 17 годині 30 хвилин, на 103 кілометрі автомобільної дороги сполученням «Київ-Знам'янка», автомобіль марки «DАEWOO LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 став учасником дорожньо-транспортної пригоди. Водій не зупинився на місці пригоди.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Отже, КУпАП визначає, що адміністративне правопорушення по своїм суб'єктивним властивостям - діяння чи бездіяльність, вчинені з певною ціллю і з певних мотивів. Ці органічно зв'язані між собою, взаємозалежні форми психічної активності створюють зміст суб'єктивної сторони правопорушення. Вина це є психічне ставлення особи в формі умислу або необережності до своїх дій і їх наслідкам. Вина - це обов'язкова умова адміністративної відповідальності.
Умисел - це відношення пізнавальної можливості і волі суб'єкта до вчиненого ним діяння. Його обов'язкові елементи, це повне усвідомлення протиправності скоєного діяння в його юридичних і соціально-побутових особливостях, передбачення антигромадських результатів свого діяння (бездіяльності), бажання або усвідомлене допущення настання вказаних наслідків. Відсутність умислу і необережності засвідчують про випадок - такому збігу життєвих обставин, при яких особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати властивостей вчиненого або не передбачала і не могла передбачати наслідків вчиненого діяння. Випадок і вина - це категорії взаємовиключні, а тому вчинення діяння або бездіяльності випадково не є умовою адміністративної відповідальності.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні (формальний склад).
Суб'єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу, під яким ст. 10 КУпАП розуміє вчинення адміністративного правопорушення, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
У справі не надано беззаперечних доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення умисно.
З пояснень ОСОБА_1 , які підтверджені належними та допустимими доказами, вбачається, що останній не мав на меті залишати місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої причетний. Мав місце випадок, за якого він не зрозумів, що зачепив інший транспортний засіб.
Випадок і вина - це категорії взаємовиключні, а тому вчинення діяння або бездіяльності випадково не є умовою адміністративної відповідальності.
За приписами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Обов'язок доводити вину, як складова презумпції невинуватості, покладається на адміністративний орган та посадових осіб, які встановили факт скоєння протиправного вчинку і порушили провадження в справі.
Суддя зобов'язаний всебічно, повно й об'єктивно досліджувати всі обставини справи і давати їх правильну правову оцінку. Постанова судді про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтована достатніми і незаперечними доказами.
Оставини щодо наявності у ОСОБА_1 прямого умислу, спрямованого на вчинення адміністративного правопорушення, не встановлені в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення, отже, суд вважає, що в діях вказаної особи відсутня суб'єктивна сторона (вина у формі умислу) адміністративного правопорушення та негативні наслідки таких дій, а отже, і склад адміністративного правопорушення, передбаченого 122-4 КУпАП.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Встановлені обставини є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Враховуючи вказані обставини, керуючись ст.ст. 9, 245, 247, 251, 280, 284 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, порушеній відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП, закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом десятиденного терміну з дня винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Л.О.Капшук