вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
"29" травня 2025 р. Справа №370/972/25
Суддя Макарівського районного суду Київської області Косенко А.В., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України за позовною заявою
ОСОБА_1 до Макарівської селищної ради Київської області, третя особа: приватний нотаріус Київського міського округу Сербіна Наталія Петрівна, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,
08.04.2025 року до Макарівського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 11.04.2025 року вказану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з тим, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме:
1) Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Так, всупереч зазначеним нормам чинного законодавства, вступна частина позовної заяви ОСОБА_1 не містить: зазначення повної адреси місця реєстрації чи проживання позивача, зокрема, відсутній поштовий індекс; відомості про наявні у відповідача та третьої особи засоби зв'язку та відомості про наявність номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Також, у порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 та ст. 53 ЦПК України невірно вказано повну назву та вид третьої особи, на чиїй стороні у справі її слід залучити, та на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі, що обов'язково суд має вказати в ухвалі про відкриття провадження. У порушення вказаних норм закону в позові не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
2) Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
З огляду на ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.
За аналізом наведених правових норм, суддя вказує на те, що зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов'язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.
При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно з визначеною у них дійсною вартістю майна, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб'єкта оціночної діяльності.
Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи). Тягар доказування вартості майна несе позивач.
Доказів на підтвердження дійсної вартості земельної ділянки площею 0,058 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на час звернення з позовом до суду позивачем не надано. Відтак, не надано доказів проведення належної оцінки майна та не вказано ціни позову, яка б відповідала дійсній вартості майна, яке є предметом спору.
Отже, позивачу необхідно надати до суду докази дійсної вартості майна, зокрема вказаної вище земельної ділянки, на час звернення до суду, на підставі чого зазначити в позовній заяві ціну позову.
Окрім того, розмір судового збору у позовах майнового характеру визначається у відсоткову співвідношенні до ціни позову. Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що становить 1211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що становить 15140,00 грн.). Таким чином, після визначення ціни позову (дійсної вартості спірного майна), позивачу слід сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, вказаних вище.
3) У порушення п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, викладаючи зміст позовних вимог, позивач просить визнати за ним право власності на грошові кошти: в Акціонерному Товаристві Акціонерний Комерційний Банк «Аркада» та на рахунках в ОЩАДБАНКУ колишнього СРСР, проте не зазначає жодних реквізитів рахунків, на яких перебувають грошові кошти. Також позивач як одну із позовних вимог зазначає, визнати за ним право власності на: АДРЕСА_2 , яка належала після смерті діда - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якого був ОСОБА_3 , але не вказує на яке саме майно просить визнати.
4) У порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, викладаючи обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги із зазначення доказів, позивач просить визнати за ним право власності у порядку спадкування земельну ділянку в садовому товаристві «Металіст» площею 0,058 гектарів, кадастровий номер:3222780200:05:010:1219 з розташованим на ній садовим будинком за адресою АДРЕСА_1 , проте не зазначає та не додає жодних правовстановлюючих документів на вказаний садовий будинок. Окрім того, просить визнати за ним право власності у порядку спадкування на причеп автомобільного КМЗ-8119 в гаражно-будівельному кооперативі «ВЕРСТАТ-7», ідентифікаційний код - 22878200, але не додає жодних документів, що підтверджують право власності за померлим ОСОБА_2 .
5) У порушення п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.
6) У порушення п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві відсутні відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
7) У порушення п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві відсутні відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
8) У порушення п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У зв'язку із наведеним, заявнику було надано строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви 7 (сім) днів з моменту отримання копії вищезгаданої ухвали суду та вказано, що недоліки мають бути усунуті шляхом подання нової редакції позовної заяви у кількості примірників відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, з урахуванням виправлених вказаних вище зауважень, зокрема зазначенням ціни позову та поданням відповідних доказів на її підтвердження, станом на момент звернення, сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі за вимоги майнового характеру, поданням всіх наявних документів у позивача, зокрема з копіями доказів відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Копію ухвали суду від 11.04.2025 року про залишення позовної заяви без руху було надіслано на адресу позивача, вказаної у позовній заяві, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0610252009844-0691006222652, але повернулося до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», а тому відповідно до п. 3 та п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки (поштового відправлення) вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, тобто 18.05.2025 року.
Окрім того, копію ухвали суду від 11.04.2025 року представник позивача, адвокат Панов Леонід Володимирович, отримав 29.04.2025 року шляхом надсилання вказаної ухвали до електронної скриньки на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Таким чином, вказані в ухвалі суду від 11.04.2025 року недоліки заяви у встановлений судом строк, а також станом на момент постановлення даної ухвали, так і не були усунуті.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
У відповідності до вимог ч. 5 та ч. 6 ст. 185 ЦПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Копія позовної заяви залишається в суді.
Додатково слід зазначити, що в ухвалі Європейського суду з прав людини від 08.01.2008 року щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, яку намагаються досягнути.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року).
За таких обставин, наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 353-355 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Макарівської селищної ради Київської області, третя особа: приватний нотаріус Київського міського округу Сербіна Наталія Петрівна, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом - вважати неподаною та повернути її особі, що її подала.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтями 353-355 ЦПК України безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Суддя А.В. Косенко