Макарівський районний суд Київської області
смт. Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 35, 8000, (04578) 5-13-39
30.04.2025 року Справа №370/1719/23
Макарівський районний суд Київської області у складі
головуючого судді Косенко А.В.,
із секретарем судового засідання Зозулею Я.А.,
при розгляді у відкритому судовому у залі суду у смт Макарів Київської області заяву АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,
Акціонерне Товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК», заявник), в особі представника Попельнюх Т.І. звернулася до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, в якій просила визнати виконавчий лист у справі №370/1719/23 про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1150,20 грн., що випливають з постанови Київського апеляційного суду від 27.12.2024, таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що 25.06.2018 між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) укладено кредитний договір, у відповідності до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом.
12.07.2023 АТ КБ «ПриватБанк» звернувся Макарівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором Nоб/н від 25 червня 2018 року у сумі 68037,82 грн., яка складається з наступного: 55026,68 грн. заборгованість за кредитом; 13 011,14 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом, також судовий збір 2684,00 грн.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 27 лютого 2024 року у справі №0370/1719/23 відмовлено у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного суду від 09.09.2024 року у справі №0370/1719/23 рішення Макарівського районного суду Київської області від 27 лютого 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 25 червня 2018 року у розмірі 55000,00 грн: станом на 25 травня 2023 року та всього судовий збір у розмірі 5423,88 грн. (за розгляд справи судом першої інстанції у розмірі 2169,67 грн та за розгляд справи судом апеляційної інстанції - 3254,21 грн.).
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 27 грудня 2024 року у справі №370/1719/23 стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1150,20 грн.
На підставі вказаної постанови Київського апеляційного суду видачі Макарівським районним судом Київської області підлягав виконавчий лист про стягнення з банку витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1150,20 . За заявою ОСОБА_2 від 14.01.2025р. було видано виконавчий лист 16.01.2025р. по справі № 370/1719/23 за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Вказує на те, що станом на 28.03.2025 року Банком здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог з витрати на професійну правничу в сумі 1150,20 грн. З суми у розмірі 1150,20 грн. АТ КБ ПриватБанк утримано податки ПДФО та ВЗ на суму 264,55 грн. відповідно до ст. 168 ПК України. З урахуванням утриманих податків на задоволення вимог АТ КБ ПриватБанк зараховано 885,65 грн. на погашення заборгованості за кредитним договором № SАМDNWFC00071793895 від 06.11.2021.
Банком було надіслано заяву про зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог, згідно якої з 02.04.2025 року відповідно до статті 601 ЦК України зобов'язання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перед АТ КБ "ПриватБанк" (код 14360570) на суму 885,65 грн. заборгованість за кредитним договором № SАМDNWFC00071793895 від 06.11.2021), є припиненими.
З моменту підписання та направлення вказаної заяви, відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання АТ КБ ПриватБанк (код 14360570) перед ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з витрат на професійну правничу допомогу 1150,20 грн., що випливають з додаткової постанови Київського апеляційного суду від 27 грудня 2024 року у справі №370/1719/23, є припиненими.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2024 року матеріали заяви передані на розгляд судді Косенко А.В.
Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, необхідно задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25.06.2018 між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) укладено кредитний договір, у відповідності до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом.
12.07.2023 АТ КБ «ПриватБанк» звернувся Макарівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором Nоб/н від 25 червня 2018 року у сумі 68037,82 грн., яка складається з наступного: 55026,68 грн. заборгованість за кредитом; 13 011,14 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом, також судовий збір 2684,00 грн.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 27 лютого 2024 року у справі №0370/1719/23 відмовлено у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного суду від 09.09.2024 року у справі №0370/1719/23 рішення Макарівського районного суду Київської області від 27 лютого 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 25 червня 2018 року у розмірі 55000,00 грн: станом на 25 травня 2023 року та всього судовий збір у розмірі 5423,88 грн. (за розгляд справи судом першої інстанції у розмірі 2169,67 грн та за розгляд справи судом апеляційної інстанції - 3254,21 грн.).
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 27 грудня 2024 року у справі №370/1719/23 стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1150,20 грн.
Встановлено, що Банком було надіслано заяву про зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог, згідно якої з 02.04.2025 року відповідно до статті 601 ЦК України зобов'язання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перед АТ КБ "ПриватБанк" (код 14360570) на суму 885,65 грн. заборгованість за кредитним договором № SАМDNWFC00071793895 від 06.11.2021), є припиненими.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Заява боржника про зарахування зустрічних однорідних вимог, у відповідності до ч. 3 ст. 202 ЦК України, є одностороннім правочином.
З огляду на приписи ст.ст. 202 ст. 203 ЦК України заява однієї з сторін про зарахування зустрічних вимог повинна відповідати загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила, може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Наявність заперечень однієї сторони не є перешкодою для проведення зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, але лише за умови, що така заборгованість є безспірною, наприклад, встановленою рішенням суду тощо. У випадку, коли такі вимоги не є безспірними, відповідний спір має бути вирішений у судовому порядку з дотриманням вимог процесуального закону.
Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зі змісту ст. 601 ЦК України слідує, що зарахування можливе за наявності таких умов: зустрічність вимог, тобто одночасна участь сторін у двох зобов'язаннях і при цьому кредитор за одним зобов'язанням є боржником в іншому зобов'язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі); настання строку виконання зобов'язання або визначення строку моментом запитання, або щоб термін виконання не був вказаний взагалі, тобто виконання можна було вимагати в будь-який момент; ясність вимог-відсутність спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання; звернення з заявою однієї сторони до іншої.
Зарахування зустрічних однорідних вимог може здійснюватись за заявою однієї зі сторін. Разом з цим, відповідно до принципів цивільного та господарського законодавства, інша сторона має право заперечити проти заявленої вимоги про залік, і в такому випадку залік не відбувається.
Судом встановлено, що сторони не заперечили здійснення заліку зустрічних однорідних вимог.
Статтею 432 ЦК України визначено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
У постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №2-4671/11 сформульовано правовий висновок, що підстави визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, прийнято поділяти на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов'язку), зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання й інші, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Так, враховуючи позицію сторін, а також те, що АТ КБ «Приватбанк» вже проведено залік зустрічних однорідних вимог, що підтверджується заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог згідно якої АТ КБ «Приватбанк» було надіслано заяву про зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог, згідно якої з 02.04.2025 року відповідно до статті 601 ЦК України зобов'язання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перед АТ КБ "ПриватБанк" (код 14360570) на суму 885,65 грн. заборгованість за кредитним договором № SАМDNWFC00071793895 від 06.11.2021), є припиненими. З моменту підписання та направлення вказаної заяви, відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання АТ КБ ПриватБанк (код 14360570) перед ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з витрат на професійну правничу допомогу 1150,20 грн., що випливають з додаткової постанови Київського апеляційного суду від 27 грудня 2024 року у справі №370/1719/23, є припиненими, суд дійшов висновку, що є всі законні підстави для визнання виконавчого листа, у справі №370/1719/23 про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1150,20 грн., що випливають з постанови Київського апеляційного суду від 27.12.2024, таким, що не підлягає виконанню, оскільки сторонами здійснено залік зустрічних вимог та вказана у виконавчому листі заборгованість на час розгляду заяви погашена.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 259, 260, 353, 432 ЦПК України, суд,-
постановив :
Заяву АТ КБ ПриватБанк про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий лист по справі №370/1719/23 про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1150,20 грн., що випливають з постанови Київського апеляційного суду від 27.12.2024, таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя А.В.Косенко