Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/4171/23
Провадження № 2/935/409/24
Іменем України
03 червня 2025 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Василенка Р.О., зі секретарем- Криворучко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу у спрощеному провадженні з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду із позовом в якому просять стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором № С02.169.78273 від 24.02.2017 року в розмірі 58 619,91 грн. та судовий збір.
В обґрунтування позову вказує, що 24.02.2017 року відповідач ОСОБА_1 уклав із АТ «ІДЕЯ БАНК» кредитний договір № С02.169.78273. Зазначає, що банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надав позивачу кредит згідно умов договору, разом з тим відповідач не виконує свої зобов'язання, кредит не повертає, не сплачує проценти за користування кредитними коштами, внаслідок чого утворилась заборгованість.
07 липня 2023 року між АТ «ІДЕЯ БАНК» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія» «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №07072023 за яким АТ «ІДЕЯ БАНК» відступає, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату приймає належні АТ «ІДЕЯ БАНК» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників.
Вказує, що відповідно до реєстру боржників №1 до договору факторингу від 07.07.2023 року, позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача за укладеним кредитним договором № С02.169.78273 в сумі 58 619,91 грн., з яких: 30918,64 грн. - заборгованість за основним боргом; 27 701,27 грн. заборгованість по відсоткам..
Оскільки на вимоги позивача відповідач заборгованість не погасив, від виконання своїх зобов'язань ухиляється, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У позові вказали про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечують.
Відповідач ОСОБА_1 , у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, заперечує щодо задоволення позову вимог у повному обсязі.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, на засадах змагальності та в межах позовних вимог, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 24 лютого 2017 року між ОСОБА_1 , укладено угоду про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної карти № С02.169.78273,яка підписана власноручним підписом позичальника.
Згідно умов угоди банк відкриває відповідачу поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватись в рамках Угоди та Договору, у тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням електронного платіжного засобу, та випускає Клієнту міжнародну платіжну картку MasterCard World терміном дії 2 (два) роки з моменту її випуску. (п. 2 Угоди).
Встановлення відновлюваної кредитної лінії по поточному рахунку здійснюється на наступних умовах: Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000 грн. Ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладання угоди, становить 39900.00 грн. Процентна ставка становить 48 % річних (п. 2, 3.1., 3.2, 3.3, 3.4. Угоди).
В наданому прибутковому позабалансовому ордері вказано, що 24.02.2017 року банком проведено операцію з документом - кредитним договором № С02.169.78273, підстава: видача кредиту ОСОБА_1 , сума 1 грн.
Відповідно до договору факторингу №07072023 від 07 липня 2023 року укладеного між Акціонерним товариством «ІДЕЯ БАНК»(Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) слідує, що АТ «Ідея Банк» відступило позивачу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги у розмірі заборгованості боржників перед банком, визначеному в реєстрі боржників (а.с.13-14).
У витязі з реєстру боржників №1 до договору факторингу №07072023 від 07 липня 2023 року вказано, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором № С02.169.78273 від 24.02.2017 року, розмір заборгованості становить 58 619,91 грн., з яких: 30918,64 грн. - заборгованість за основним боргом; 27 701,27 грн. заборгованість по відсоткам.
Згідно розрахунку зоборгованості здійсненого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» слідує, що станом на 30.11.2023 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № С02.169.78273 від 24.02.2017 становить 30918,64 грн. - заборгованість за основним боргом; 27 701,27 грн. заборгованість по відсоткам.
Згідно ст. ст. 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У ст. ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов забороняється.
За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно з вимогами ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином з матеріалів справи вбачається, що 07 липня 2023 року між первісним кредитором АТ «ІДЕЯ БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №07072023, за яким права вимоги, які клієнт відступає за цим договором відступаються у розмірі заборгованості боржників перед клієнтом та визначенні в реєстрі боржників.
При цьому у розділі 1 вказаного договору факторингу сторони визначили основні терміни, що використовуються у договорі факторингу. Вказано, що право вимоги це право грошової вимоги клієнта до боржників щодо погашення заборгованості, що виникла на підставі первинних договорів, що підтверджена документацією.
Однак первинної документації на підтвердження, як розміру заборгованості відповідача за договором № С02.169.78273 від 24.02.2017 та правильності нарахування відсотків, не надано. Хоча право грошової вимоги щодо стягнення із боржника заборгованості, яка виникла у ОСОБА_1 перед банком, безумовно пов'язана з первинною документацією, яка підтверджує розмір заборгованості.
Виписки із рахунку відповідача відкритого у АТ «Ідея банк» позивачем не надано. З обсягу наданих доказів неможливо з'ясувати, яким чином здійснювалося нарахування заборгованості за вказаним вище договором, зокрема розмір відсотків, період нарахування, а також дійсність такої заборгованості та її відповідність умовам договору,
У постанові від 30 січня 2018 року в справі №161/16891/15 Верховний Суд вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Відповідно до ч. 1,2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Тому складений позивачем розрахунок заборгованості та витяг з реєстру боржників №1 до укладеного договору факторингу від 07.07.2023 року не є належними доказами дійсності розміру боргу, оскільки такі докази не є первинними документами.
У даному випадку позивач вказує, що має місце відступлення прав вимоги, разом із тим у разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній, повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання (користування) коштів у кредит.
В той же час позивачем не надано будь-яких доказів про відкриття рахунку в АТ «ІДЕЯ БАНК» на ім'я ОСОБА_1 . Не містить позов і виписки з рахунку відповідача, з якої можливо було б встановити факт користування кредитною картою, розміру боргу, нарахувань та можливих погашень, або їх відсутність.
В матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості за кредитним договором № С02.169.78273 від 24.02.2017 року, який складений АТ «ІДЕЯ БАНК», як первісним кредитором.
Крім того Верховний Суд неодноразово зазначав, що належними доказами, які засвідчують набуття прав вимоги за кредитним договором є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2021 у справі № 911/3185/20).
Разом із тим позивачем не надано суду доказів на підтвердження оплати за договором факторингу №07072023 від 07 липня 2023 року. За таких обставин суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову повному обсязі.
Враховуючи положення статті 141 ЦПК України та висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати понесені стороною позивача розподілу не підлягають.
На підставі ст.ст. 526, 1049,1054 ЦК України та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 259, 263-265-268, 354 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № С02.169.78273 від 24.02.2017 року у розмірі 58 619,91 грн., - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30 м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Роман ВАСИЛЕНКО