Справа № 296/72/23
2/296/1299/24
21 травня 2024 року м.Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира в складі:
головуючого судді - Шалоти К. В.,
за участю секретаря судового засідання Шовтюк І. В.,
представника позивача - Левчук Т. В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_6.,
розглянувши у судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства "КристалБанк", ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 про визнання недійсним договору іпотеки із застосуванням правових наслідків недійсного правочину,
І. СУТЬ СПРАВИ
1. У грудні 2022 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до Корольовського районного суду міста Житомира із позовом до Акціонерного товариства "КристалБанк" (далі - АТ "КристалБанк"), ОСОБА_1 (далі - відповідачі), в якому просила визнати недійсним договір іпотеки від 31.07.2008 №14213, укладений між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є АТ "КристалБанк" на підставі укладеного між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "КристалБанк" договору факторингу (портфельне відступлення вимоги) від 24.05.2017 та Реєстру відступлених прав вимоги від 25.05.2017 та ОСОБА_1 , як іпотекодавцем, з метою забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору від 31.07.2008 №Z012/110/320, про передання в іпотеку приміщення, прибудованого до житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 193,0 кв.м. із застосуванням правових наслідків недійсного правочину зі зняттям заборони та іпотечного застереження і виключенням відповідних записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна із Державного реєстру іпотек.
2. Позов обґрунтовувався тим, що 31.07.2008 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 , в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору від 31.07.2008, було укладено договір іпотеки №14213 про передання в іпотеку приміщення, прибудованого до житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 193,0 кв.м. Вказане приміщення належало іпотекодавцю ОСОБА_1 на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при юридичній корпорації "Принцип" від 08.07.2007 за №ПВ-50/15/07, яке зареєстровано КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради 10.08.2007 за № 19879392. Рішенням Коольовського районного суду м. Житомира від 25.07.2012, зміненим рішенням Апеляційного суду Житомиської області від 26.11.2012, із ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" було стягнуто заборгованість по кредитному договору від 16.05.2007 в розмірі 204 305,68 дол. США, а також стягнуто з ОСОБА_1 , ПП «Ріел-Сервіс» заборгованість по кредитному договору від 31.07.2008 в розмірі 229 148,54 дол. США. З 25.05.2017 кредитором за вказаними кредитними договорами є АТ "КристалБанк" на підставі договору факторингу (портфельне відступлення вимоги) від 24.05.2017 та Реєстру відступлених прав вимоги від 25.05.2017, укладених між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та АТ "КристалБанк". Наділі АТ "КристалБанк" звернуло стягнення на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , належне ОСОБА_1 та його майновим поручителям ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Після реєстрації права власності АТ "КристалБанк" на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , це майно було продано позивачу ОСОБА_2 та 3-й особі: ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 10.03.2021, укладеного з продавцем АТ "КристалБанк".
3. Посилаючись на те, що позивач є співвласником житлового будинку АДРЕСА_1 , бажає оформити право користування присадибною земельною ділянкою, на якій розташовано вказаний житловий будинок, однак позбавлена можливості реалізувати свої законні права через наявність іпотечної заборони щодо вказаного будинку (його складових), а також те, що рішення Постійно діючого третейського суду при юридичній корпорації "Принцип" від 08.07.2007 за №ПВ-50/15/07 (на підставі якого за ОСОБА_1 було визнано право власності на прибудовані нежилаві приміщення, загальною площею 193,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ) скасовано рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 18.08.2010 у справі №2-2988/2010, вказані нежитлові приміщення є самочинним будівництвом, не введені в експлуатацію, а право власності на такі нежитлові приміщення в установленому законом порядку не визнано і не зареєстровано, та ці приміщення не можуть бути предметом іпотеки нерухомого майна, позивач просила визнати недійсним договір іпотеки від 31.07.2008 №14213 про передання в іпотеку вказаних прибудованих приміщень та виключити відповідні записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна і з Державного реєстру іпотек.
ІІ. ПРОЦЕДУРА
4. 14.02.2023 ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі №296/72/23, яку вирішено розглядати у загальному позовному провадженні, залучено до розгляду справу ОСОБА_3 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, призначено підготовче засідання у справі та встановлено сторонам строки на подання заяв по суті справи.
5. 21.09.2023 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
6. 09.04.2024 протокольною ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про його допит як свідка та інших клопотань ОСОБА_1 про залученні до розгляду справи Корольовського відділу ДВС у м.Житомирі та приватного нотаріуса Силіна С.В. у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
ІІІ. КОРОТКІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН
7. Представник АТ "Кристалбанк" - Щиголь О. подав до суду відзив на позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на недоведеність позивачем порушення її прав та інтересів оспорюваним договором іпотеки, вказувала на неефективність обраного позивачем способу захисту, а також пропуск позивачем строку позовної давності.
8. Відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на обізнаність позивача про існування оспорюваного договору іпотеки з 2009 року, пропуск позивачем строку позовної давності, стверджуючи, що відсутність зареєстрованого права власності на прибудовані приміщення на час розгляду справи не може підставою для визнання недійсним договору іпотеки, оскільки таке право власності існувало на час укладення та реєстрації оспорюваного іпотечного договору, а також те, що позивачем не доведено, що оспорюваний договір будь-яким чином порушує будь-які її права.
9. Представник позивача - адвокат Левчук Т.В. у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, надала усні пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
10. Відповідач ОСОБА_1 та його представник - ОСОБА_6 у судовому засіданні надали пояснення аналогічні викладеним у відзиві, просили відмовити у задоволенні позову.
11. Представник АТ "Кристалбанк" у судове засідання не прибув, надіслав заяву про відкладення розгляду справи, однак у зв'язку із неподанням суду доказів на підтвердження поважності причин неявки, суд визнав причини неявки представника банку неповажними.
12. Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не прибув, неодноразово повідомлявся про судові засідання у справі шляхом надіслання судових повісток рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місця його проживання, які повернулись на адресу суду із зазначенням причин невручення "адресат відсутній за адресою".
ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
13. 10.03.2021 між АТ "КристалБанк" як продавцем та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 як покупцем укладено договір купівлі-продажу квартири, за умовами якого продавець передав у власність (продав), а покупець прийняв у власність (купив) в 1/2 частці кожний квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 66,2 кв.м., що стверджується копією договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Силіним С.В., зареєстрованим в реєстрі № 210.
14. 23.05.2022 постановою Житомирського апеляційного суду у справі №296/10438/19 залишено без змін рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 19.07.2021, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , АТ "Кристалбанк", державного реєстратора Годзя Є.І., Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради про визнання права власності на 1/2 квартири АДРЕСА_2 , визнання неправомірними дії державного реєстратора Годзь Є.І., КП «Центр державної реєстрації» від 08.08.2019 щодо внесення даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності АТ «Кристалбанк» на предмет іпотеки, а саме власність ОСОБА_1 на 1/2 частки вказаної квартири та скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень, індексний номер запису про право власності 32752541 від 08.08.2019; скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності за АТ «Кристалбанк» на предмет іпотеки, а саме власність позивача на 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 ; витребування у відповідача АТ «Кристалбанк» 1/2 вказаної квартири та повернення її ОСОБА_1 ; витребувати у відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 1/2 квартири АДРЕСА_3 , яка складається з трьох житлових кімнат та службових приміщень - загальна площа квартири становить 66,2 кв.м. та повернення її позивачу ОСОБА_1 ; визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Силіним С.В., за яким продавець АТ «Кристалбанк» передав у власність (продав), а покупці ОСОБА_3 та ОСОБА_2 прийняли у власність (купили) в 1/2 частці кожний квартиру АДРЕСА_2 ; стягнення із кожного відповідача на користь ОСОБА_1 по 1 000 000 гривень у відшкодування моральної шкоди.
V. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
15. Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
16. Згідно з статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1). Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання правочину недійсним (пункт 2 частини 2).
17. За змістом статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (частина 1). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2). Волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина 3). Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4). Правочин має бути спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним (частина 5). Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частина 6).
18. Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.
19. Частиною 3 статті 215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
20. Згідно із саттею 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном (неподільним об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.
VI. МОТИВИ СУДУ
21. У пред'явленому позові позивач ОСОБА_2 просила визнати недійсним договір іпотеки від 31.07.2008 №14213, укладений між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником якого є АТ "Кристалбанк") та ОСОБА_1 , предметом якого є приміщення, прибудовані до житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 193,0 кв.м. із застосуванням правових наслідків недійсного правочину зі зняттям заборони та іпотечного застереження і виключенням відповідних записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна із Державного реєстру іпотек.
22. У розумінні частини 2 статті 16, статті 203 та 215 ЦК України оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа, якою можна вважати кожного, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.
23. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
24. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
25. Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.
26. Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов'язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
27. Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.02.2024 у справі 917/1173/22.
28. Оспорюючи договір іпотеки від 31.07.2008, укладений між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 , позивач ОСОБА_2 стверджувала, що вона бажає оформити право користування присадибною земельною ділянкою, на якій розташовано житловий будинок АДРЕСА_1 , співвласником якого вона є, однак позбавлена можливості реалізувати це право через наявну іпотечну заборону щодо вказаного будинку (його складових).
29. За правилами частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
30. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
31. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є співвласником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 10.03.2021, однак позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що оспорюваний договір дійсно порушує (зачіпає) її права та законні інтереси на оформлення права користування присадибною земельною ділянкою, на якій розташовано вказаний житловий будинок позивачки.
32. Крім того, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 у судовому засіданні вказував, що іпотечна заборона, внесена на підставі оспорюваного договору іпотеки стосується приміщень, прибудованих до житлового будинку АДРЕСА_1 , а не житлового будинку співвласником якого є позивач, що представником позивача лишилося не спростовано.
33. За вказаних обставин позивачем та її представником не доведено та з матеріалів справи не вбачається, що оспорюваний іпотечний договір від 31.07.2008, укладений між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 , будь-яким чином порушує (зачіпає) права та законні інтереси позивача у зв'язку з чим суд вважає, що підстави для правового захисту позивача відсутні.
34. Також слід зазначити, що законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи статті 5 ЦК України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17).
35. У позовній заяви позивач зазначає як підставу для визнання недійсним іпотечного договору від 31.07.2008, укладеного між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 те, що рішення Постійно діючого третейського суду при юридичній корпорації "Принцип" від 08.07.2007 за №ПВ-50/15/07 на підставі якого за ОСОБА_1 було визнано право власності на прибудовані нежилаві приміщення, загальною площею 193,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 скасовано рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 18.08.2010 у справі №2-2988/2010, та вказані нежитлові приміщення є самочинним будівництвом, не введені в експлуатацію, а право власності на такі нежитлові приміщення не визнано і не зареєстровано.
36. Натомість позивачем не доведено наявності обставин, що відповідно до закону можуть бути підставою для визнання недійсним іпотечного договору від 31.07.2008, укладеного між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 станом на момент його вчинення.
37. Суд не аналізує у даній справі питання дотримання позивачем строку позовної давності, про що заявлено представниками відповідачів, оскільки позовна давність може застосовуватися виключно, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими та доведеними (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (12-143гс18)).
38. Натомість у даній справі суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у зв'язку із недоведеністю позивачем порушеного або оспорюваного права, на захист якого подано позов та обґрунтованості і доведеності позовних вимог.
VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
39. За правилами частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України у зв'язку із відмовою суду у задоволенні пред'явленого позову, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 19, 30, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд м. Житомира
1. У задоволенні позову ОСОБА_2 , відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач:
ОСОБА_2
зареєстроване місце проживання за адресою:
АДРЕСА_4
РНОКПП НОМЕР_1
Відповідачі:
(1) Акціонерне товариство "КристалБанк",
зареєстроване місце знаходження за адресою:
04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, 2
код ЄДРПОУ 39544699
(2) ОСОБА_1
зареєстроване місце проживання за адресою:
АДРЕСА_5
РНОКПП НОМЕР_2
Третя особа:
ОСОБА_3
зареєстроване місце проживання за адресою:
АДРЕСА_6
РНОКПП НОМЕР_3
Головуючий суддя Костянтин ШАЛОТА