Справа №155/577/25
Провадження №3/155/331/25
03.06.2025 м. Горохів
Суддя Горохівського районного суду Волинської області Сметана В.М., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Горохівського районного суду Волинської області з відділення поліції №2 (м.Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 ч.5 ст.126 та ч.3 ст.130 КУпАП.
Постановою судді від 03 червня 2025 року об'єднано в одне провадження справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.130 КУпАП та справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 291935 від 05 квітня 2025 року вбачається, що 05 квітня 2025 року о 20 годині 55 хвилин в місті Горохів по вулиці Ігоря Сливки, керуючи автомобілем ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , під час руху заднім ходом, не впевнившись в безпечності маневру допустив зіткнення з автомобілем марки «Рено Меган», державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Окрім того, з огляду на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 291960 від 05.04.2025 року, 05.04.2025 року о 20:55:00 в місті Горохів по вулиці Ігоря Сливки ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 2101», державний номерний знак НОМЕР_1 , без права керування транспортними засобами, а саме був позбавлений права керування такими транспортними засобами згідно постанови Горохівського районного суду Волинської області справа №155/ 195724 від 18.02.2025 року, чим порушив п.2.1 а ПДР- керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 291948 від 05 квітня 2025 року вбачається, що 05 квітня 2025 року о 20 годині 55 хвилин в місті Горохів по вулиці Ігоря Сливки, ОСОБА_1 , керував автомобілем «ВАЗ 2101», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів, виражене тремтіння кінцівок пальців рук), від проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився. Правопорушення вчинено ОСОБА_1 , який двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню
Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано як порушення вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП, а також п. 2.1 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП, та п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Клопотання про відкладення розгляду справи не подав, причин неявки в судові засідання не повідомив. Оскільки судом були вжиті належні заходи для виклику в судове засідання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за зареєстрованим місцем проживання, вважаю можливим здійснити розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За приписами ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне його сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Окрім того, відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.124 КУпАП, ч.5 ст.126КУпАП, ч.3 ст.130 КУпАП, не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюються за обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог п.10.9 Правил дорожнього руху, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Диспозицією ст.124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно вимог п.2.1а Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії
Диспозицією ч.5 ст.126 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за дії, вчинені особою, яка повторно протягом року вчинила порушення, передбачені частинами другою - четвертою цієї статті, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред'явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Крім того, згідно п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В частині 1 статті 130 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.3 ст.130 КУпАП, передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст.124, ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР №291948 від 05.04.2025 року, серії ЕПР № 291935 від 05.04.2025 року, серії ЕПР № 291960 від 05.04.2025 року, актом на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції на місці зупинки в яких зазначено, що водій не доставлявся до закладу охорони здоров'я оскільки відповідно до протоколу відмовився від проходження на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, постановою Горохівського районного суду Волинської області від 25.06.2024 року згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на рік, постановою Горохівського районного суду Волинської області від 18.02.2025 року відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобами на три роки, схемою місця ДТП від 05 квітня 2025 року, фототаблицями, письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 05.04.2025 року, а також DVD-R диском на якому наявний відеозапис події, яка мала місце 05 квітня 2025 року.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та керувати ними, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст.124, ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП.
Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачаються.
При визначенні виду та розміру стягнення, судом враховується характер вчинених правопорушень, які відносяться до категорії порушень підвищеної суспільної небезпечності у сфері безпеки дорожнього руху, особу порушника, який своїми діями вчинив одразу три адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи всі обставини справи, особу правопорушника, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та без конфіскації транспортного засобу.
Відповідно до ч.1 ст.29 КУпАП, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Згідно з довідкою ВП № 2 (м. Горохів) ГУНП у Волинській області № 52420-2025 від 07.04.2025 року відповідно до інформаційного порталу Національної поліції України «ІКС ІПНН «ГСЦ АМТ» інформація про транспортний засіб - відсутня.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази належності ОСОБА_1 транспортного засобу, тому адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу у даному випадку не може бути застосоване судом.
Крім того, при призначені остаточного стягнення особі, яка вчинила правопорушення, суд враховує, що ОСОБА_1 допустив грубе порушення Правил дорожнього руху, ігноруючи той факт, що він двічі протягом року притягався до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1, ч.2 ст.130 КУпАП, був позбавлений права керування транспортними засобами, та був обізнаним про протиправність своїх дій.
Відповідно до ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Частиною 2 статті 30 КУпАП, позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Згідно ч.3 ст.30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Тобто, особі за «сукупністю» може бути призначено стягнення, яке фактично перевищує межі санкції ст.130 КупАП та, відповідно до ч.2 ст.30 КупАП, перевищує граничний розмір покарання, передбачений у Загальній частині вказаного Кодексу.
Так, у частині 2 статті 30 КУпАП, визначаються строки накладення вказаного адміністративного стягнення: до трьох років - за грубе або повторне порушення громадянином порядку користування правом керування транспортним засобом; до десяти років - за систематичне порушення громадянином порядку користування правом керування транспортним засобом.
В частині 3 статті 30 КУпАП, закріплено порядок застосування стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом за наявності таких умов: а) особа була позбавлена права керування транспортним засобом; б) до закінчення строку дії такого стягнення вчинила нове адміністративне правопорушення; в) за таке правопорушення застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом.
Тобто частиною 3 статті 30 КУпАП, передбачено таке правило застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом: (1) застосовується стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом за вчинення нового адміністративного правопорушення; (2) до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення, призначеного за вчинення попередніх адміністративних правопорушень; (3) загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Вказана норма стосується виключно адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, та не поширюється на випадки застосування до особи інших видів стягнень, що передбачені у санкції статті 130 КУпАП.
Крім того, ККС ВС вказав, що враховуючи системні зв'язки між положеннями частин 2 та 3 статті 30 КУпАП, можливо зробити висновок, що законодавство України не забороняє суду визначати загальний строк стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, виходячи за межі строку цього стягнення, передбаченого у частині другій цієї статті.
При цьому, ККС ВС зауважив, що розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності, у тому числі під час застосування стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, загальний розмір якого визначено у частинах 2 та 3 статті 30 КУпАП.
Таким чином, оскільки постановою Горохівського районного суду Волинської області від 25.06.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на рік, постановою Горохівського районного суду Волинської області від 18.02.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобами на три роки, яке він фактично не відбув та вчинив адміністративне правопорушення за ч.3 ст.130 КУпАП, суд, на підставі ч.3 ст.30 КУпАП, вважає за необхідне до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного за вчинення нового адміністративного правопорушення, приєднати невідбуте стягнення, накладене на ОСОБА_4 постановою Горохівського районного суду Волинської області від 18.02.2025 року, яка набрала законної сили 01 березня 2025 року.
Дослідивши обставини справи в їх сукупності, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП, ч.5 ст.126 КУпАП, та ч.2 ст.130 КУпАП, а тому, приймаючи до уваги дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а тому, приймаючи до уваги дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважає доцільним накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та без конфіскації транспортного засобу.
Згідно з ст.40-1 КУпАП, судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 124, 126, 130, 251, 252, 283, 284 КУпАП,-
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 5 (п'ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років та без конфіскацією транспортного засобу.
На підставі статті 36 КУпАП, призначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції ч.3 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років та без конфіскацією транспортного засобу.
На підставі ч.3 ст.30 КУпАП, шляхом приєднання до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного даною постановою суду, невідбуте стягнення, накладене на ОСОБА_1 , постановою Горохівського районного суду Волинської області від 18.02.2025 року, яка набрала законної сили 01 березня 2025 року, накласти на ОСОБА_1 , остаточне стягнення у виді штрафу в розмірі 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 12 (дванадцять) років 10 (десять) місяців 8 (вісім) днів без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Відповідно до ч.1 ст.307, ч.2 ст.308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу понад п'ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови - понад п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 стягується подвійний розмір штрафу 102 000 (сто дві тисячі) гривень.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Горохівський районний суд Волинської області.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області В.М. Сметана