Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/168/25
Провадження № 2/670/153/25
04 червня 2025 року с-ще Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Мусієнко М.Б.
за участю секретаря судового засідання Ліневської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 09.04.2023 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» і ОСОБА_1 був укладений договір про надання кредиту № 462980-КС-002, за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 15 000 грн 00 коп. шляхом перерахування коштів на вказану нею банківську картку № НОМЕР_1 строком на 24 тижні зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,15011689 % в день (фіксована ставка) та комісії за надання кредиту в сумі 2250 грн 00 коп. за надання кредиту. Договір був укладений в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Відповідачка в порушення умов кредитного договору взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, здійснивши лише часткову оплату на загальну суму 5722 грн 16 коп., внаслідок чого станом на 14.09.2024 виникла заборгованість в сумі 48743 грн 73 коп., яка складається з: 12584 грн 72 коп. - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 34571 грн 21 коп. - суми прострочених платежів по процентах; 1587 грн 80 коп. - суми прострочених платежів за комісією, і вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідачки, а також - судовий збір в розмірі 2422 грн 40 коп.
Ухвалою суду від 20.03.2025 відкрито провадження у справі, клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 17.04.2025 о 11 год. 00 хв., про що повідомлено учасників справи.
17.04.2025 розгляд справи відкладено на 14.05.2025 у зв'язку з неотриманням відповідачкою та її представником відповіді на відзив та додаткових пояснень позивача.
14.05.2025 розгляд справи відкладено на 04.06.2025 у зв'язку з клопотанням представника відповідачки.
В судове засідання 04.06.2025 сторони не з'явилися.
Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином в порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України, її представник Савченко Я.В. 24.03.2024 в електронній формі через електронний кабінет подав до суду відзив, у якому просив у задоволенні позовної заяви відмовити, а справу в цілому розглянути за відсутності відповідача та його представника.
Ухвалою суду від 04.06.2025 в задоволенні заяв представника позивача Виноградова Ю.Е. про долучення до матеріалів справи відповіді на відзив та додаткових пояснень у цивільній справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. Відповідь на відзив від 26.03.2025 та додаткові пояснення від 04.04.2025 повернуто представнику позивача.
У відзиві представник відповідача Савченко Я.В. зазначає, що позивачем не доведено наявності у відповідача обов'язку щодо повернення коштів, так як належним доказом здійснення банківських операцій з грошовими коштами клієнтів чи наявності кредитної заборгованості є виписка з особового рахунку клієнта або документи первинної бухгалтерської документації, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», які позивач не надав до суду. Крім того, матеріали справи не містять належних та беззаперечних доказів, що номер банківської карти, який вказаний як номер картки відповідача, належить саме відповідачу. Також вказує, що, звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором, позивачем жодним належним та допустимим доказом не доведено факту наявності заборгованості у ОСОБА_1 перед ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» в розмірі, зазначеному у позовній заяві, що вказує на відсутність порушеного права позивача. Звертає увагу суду на те, що позивачем не надано жодних доказів, що підтверджують підписання договору про надання кредиту електронним цифровим підписом, зокрема, за допомогою одноразового ідентифікатора, вчиненим з урахуванням положень ч. 6, 12 п. 1 ст. 3, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 ЦК України. Зазначає, що з долучених позивачем документів неможливо встановити те, що саме відповідачем були застосовані будь-яким способом ідентифікатори (коди підписання договору), зокрема, відсутні докази отримання відповідачем будь-яким чином цього одноразового ідентифікатора, відсутні докази реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційних системах кредиторів, відсутні й докази щодо ідентифікації за номером телефону, який би належав позичальнику. Вказує, що ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до норм ст. 11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмовій формі (ст. 1054, 1055 ЦК України, ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування»).
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Судом встановлено, що 09.04.2023 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання кредиту № 462980-КС-002. Договір підписаний відповідачкою електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора - UА-6002 (а.п. 20-34). Відповідно до цього договору позивач надав відповідачці споживчий кредит в розмірі 15000 грн 00 коп. шляхом безготівкового переказу на її поточний рахунок строком на 24 тижні до 24.09.2023 на умовах сплати процентів за фіксованою зниженою процентною ставкою в день 1,15011689 % (фіксованою стандартною процентною ставкою в день 2,00000000 %) та комісії за надання кредиту в сумі 2250 грн 00 коп. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 39000 грн 00 коп. Орієнтовна реальна річна процентна - ставка 9168,16 %.
Як зазначено вище, кредитний договір укладено в електронному вигляді, шляхом підписання кредитного договору електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» і Правил про надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця.
Відповідно до п. 2.1 кредитного договору ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 15 000 грн 00 коп. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗПОЗИКА».
Пунктом 3.2. кредитного договору визначено, що протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом нараховується за ставкою, вказаною у п. 2.4. кредитного договору, на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом в залежності від отримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3.2.3. договору.
Пунктами 2.3. - 2.11. спірного кредитного договору визначені строк кредиту, процентна ставка, розмір комісії за його надання, загальний розмір кредиту, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту, дата його повернення та термін дії самого договору.
Відповідно до паспорта споживчого кредиту, який підписаний відповідачкою електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора - UА-0755, сума кредиту складає 15000 грн 00 коп., строк кредитування - 24 тижні, комісія за надання кредиту становить 2250 грн 00 коп., орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 39000 грн 00 коп., орієнтовна реальна річна процентна - ставка 9168,16 %. (а.п. 18, 19).
Як вбачається з інформаційної довідки № 776/09 від 16.09.2024, наданої ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН», а також листа АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК», ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» здійснило видачу кредитних коштів за кредитним договором № 462980-КС-002 від 09.04.2023 шляхом перерахування кредитних коштів за допомогою платіжного сервісу «Platon» на платіжну карту № НОМЕР_2 , яку надано позичальником та вказано в кредитному договорі, у сумі 15000 грн 00 коп. (а.п. 38, 143-148).
Відповідачка взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за його користування не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість. Станом на 14.09.2024 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 48743 грн 73 коп., яка складається з: 12584 грн 72 коп. - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 34571 грн 21 коп. - суми прострочених платежів по процентах; 1587 грн 80 коп. - суми прострочених платежів за комісією (а.п. 12-17).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
В силу положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно із абзацом 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
На виконання вимог пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Згідно з додатком 1 до зазначених Правил про споживчий кредит загальні витрати - витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості. Водночас Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання відповідної інформації. Тому суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладену у постанові від 6 листопада 2023 року по справі № 204/224/21.
Також судом взято до уваги положення частини шостої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до якої споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.
Сплата одноразової комісії в сумі 2250 грн 00 коп. за надання кредиту, погоджена з відповідачем, передбачена договором № 462980-КС-002 про надання кредиту від 09.04.2023, зазначена в Паспорті споживчого кредиту та включена до орієнтовної загальної вартості кредиту, а тому суд вважає вимогу про її стягнення правомірною.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що сторони у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредитного ліміту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов'язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо, кредитний договір № 462980-КС-002 від 09.04.2023 укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо його укладення. Вказаний договір підписаний відповідачкою ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором - UА-6002, а ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 09.04.2023 перерахувало суму кредиту в розмірі 15000 грн 00 коп. на вказану відповідачем платіжну картку № НОМЕР_2 , яку надано позичальником та вказано в кредитному договорі за допомогою платіжного сервісу «Platon».
Жодних доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок заборгованості, відповідач суду не надав, а тому у позивача є право вимагати від відповідача повернення кредитних коштів та сплати процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України). Згідно зі статтею 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аргументи відповідача щодо відсутності доказів виникнення між сторонами зобов'язальних правовідносин, зокрема, щодо відсутності первинних бухгалтерських документів на підтвердження перерахування суми кредиту позичальнику суд не бере до уваги, оскільки матеріали справи містять інформацію, надану АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.п. 143-148) про перерахування 09.04.2023 суми кредиту на банківську карту № НОМЕР_1 , особисто зазначену відповідачем у кредитному договорі, підписаному одноразовим ідентифікатором, платіж на яку здійснювався за допомогою платіжного сервісу «Platon».
Водночас відповідач не надав суду доказів на підтвердження своїх заперечень проти позовних вимог, зокрема, про те, що він не укладав з позивачем кредитний договір, а банківська картка, на яку було перераховано кредитні кошти, йому не належить (постанова Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру судового рішення (зокрема пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Цивільне судочинство відповідно до частин першої - третьої статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін, сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Оскільки обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог, суд вважає доведеними, то позов ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задоволити в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, то суд вважає необхідним відшкодувати позивачу понесені та документально підтверджені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 2422 грн 40 коп., сплачений ним при поданні позову (а.п. 11).
Враховуючи викладене, керуючись ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. 10, 12, 13, 133, 137, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, суд
позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором № 462980-КС-002 про надання кредиту від 09.04.2023 в сумі 48743 (сорок вісім тисяч сімсот сорок три) гривні 73 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Повне найменування сторін:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА», код в ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження за адресою: бульвар Л. Українки, буд. 26, оф. 411, м. Київ, 01133.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Мар'яна МУСІЄНКО