Справа №766/8217/25
н/п 1-кс/766/4493/25
04.06.2025 року м. Херсон
Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі заявника ОСОБА_3 , її представника - ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСББ «Миру 26 Херсон» на бездіяльність посадової особи Херсонської окружної прокуратури Херсонської області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, -
встановив:
До Херсонського міського суду Херсонської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСББ «Миру 26 Херсон» на бездіяльність посадової особи Херсонської окружної прокуратури Херсонської області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Скарга обґрунтована тим, що 19.05.2025 голова ОСББ «Миру 26 Херсон» ОСОБА_3 , звернулась безпосередньо до Херсонської окружної прокуратури (ЄДРПОУ 04851120, адреса: 73003, м.Херсон, вул.Тираспольська, 5А) з заявою про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 367 КК України, однак відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувають не були внесені.
В скарзі зазначено, що Херсонською міською військовою адміністрацією з червня 2024 року по жовтень 2024 року проводився капітальний ремонт підвальних приміщень під укриття з замінами схем існуючих електричних та водопостачальних мереж за адресою розташування ОСББ «Миру 26 Херсон», а саме: м.Херсон вул. Миру,26. Замовником ремонту була Херсонська міська військова адміністрація, виконавцем - «Будпостач-СТСВ». Після закінчення ремонту, керівником відділу з питань цивільного захисту Херсонської міської ради ОСОБА_7 до ОСББ «Миру 26 Херсон» не була передана проектно-кошторисна документація згідно до вимог чинного законодавства для взяття майна на баланс та переукладання договорів з АТ «Херсонобленерго» та ТОВ «Херсонводоканал».
Комісією АТ «Херсонобленерго» 24.04.2025 року на ОСББ «Миру 26 Херсон» накладено штраф у розмірі 59000грн. через перепідключення схем електричних мереж та відсутності відповідних документів.
В ОСББ «Миру 26 Херсон» зверталося до Херсонської міської військової адміністрації з вимогою про передачу проектно-кошторисної документація та скаргою, але на даний час документи так і не були передані.
зв'язку з вищевикладеним змушені звернутися з даною скаргою до суду.
У судовому засіданні ОСОБА_3 та її представники скаргу підтримали, просили її задовольнити. Представник скаржника пояснив, що керівником відділу з питань цивільного захисту Херсонської міської ради їм несказанно не передається проектно-кошторисна документація після закінчення ремонту підвальних приміщень під укриття за адресою розташування ОСББ «Миру 26 Херсон», через що АТ «Херсонобленерго» на ОСББ «Миру 26 Херсон» накладено штраф у розмірі 59000грн. через відсутність документації на заміну схем існуючих електричних мереж, що завдало ОСББ збитків. На даний час укриття неможливо використовувати за призначенням, воно фактично нікому не належить, перевірки продовжуються, ОСББ не може перекласти договори з відповідними структурами. Зазначив, що метою внесення відомостей до ЄРДР є надання ОСББ проектно-кошторисної документації та скасування накладеного штрафу.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні скарги , оскільки заява, подана до Херсонської окружної прокуратури Херсонської області не містить ознак кримінального правопорушення , оскільки в заяві не викладені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та відсутня попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність. Зазначив, що відносини, які виникають між господарськими структурами не можуть вирішуватися в межах кримінально процесуального законодавства, вважає заяву про вчинення злочину передчасною.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.
Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зазначені положення кримінального процесуального закону та закону про кримінальну відповідальність свідчать, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Отже, критерієм, що дає змогу вважати заяву про злочин такою, що підлягає внесенню до ЄРДР, є наявність в ній об'єктивних даних, які дійсно свідчать про вчинення кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ст.7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У заяві про вчинення кримінального правопорушення головою ОСББ «Миру 26 Херсон» ОСОБА_3 зазначає наступне.
Херсонською міською військовою адміністрацією з червня 2024 року по жовтень 2024 року проводився капітальний ремонт підвальних приміщень під укриття з замінами схем існуючих електричних та водопостачальних мереж. Замовником капітального ремонту укриття була Херсонська міська військова адміністрація, виконавцем ТОВ «БУДПОСТАЧ-СТСВ». Відповідно до трансакцій замовник сплатив виконавцю 3836285 (три мільйони вісімсот тридцять шість тисяч двісті вісімдесят п'ять) гривень 66 копійок.
Після закінчення капітального ремонту укриття, керівником відділу з питань цивільного захисту Херсонської міської ради ОСОБА_7 до ОСББ «Миру 26 Херсон» не була передана проектно-кошторисна документація, а також відремонтовані приміщення укриття, згідно до вимог чинного законодавства, для взяття майна на баланс ОСББ «Миру 26 Херсон» та переукладання договорів з АТ «ХЕРСОНОБЛЄНЕРГО», ТОВ «ХЕРСОНВОДОКАНАЛ».
Враховуючи можливі санкції з боку АТ «ХЕРСОНОБЛЄНЕРГО» Західне РУТА, а також те що через перепідключення струмоприймачів укриття фактично втратило відповідність нормам для укриттів, ОСББ «Миру 26 Херсон» звернулося до керівника відділу з питань цивільного захисту Херсонської міської ради ОСОБА_7 з вимогою терміново передати приміщення укриття та проектно кошторисну документацію.
ОСОБА_7 було повідомлено, що проектно-кошторисна документація знаходиться у нього і буде видана після розпорядження. На уточнююче запитання, щодо термінів видачі проектно-кошторисної документації, було ствердно сказано, що її видадуть після війни.
Комісією АТ «ХЕРСОНОБЛЄНЕРГО», після проведених ТОВ «БУДПОСТАЧ-СТСВ» перепідклучень електрообладнання, на ОСББ «Миру 26 Херсон» накладено штраф 59000 (п'ятдесят дев'ять тисяч) гривень.
Через перепідключення струмоприймачів представником АТ «ХЕРСОНОБЛЄНЕРГО», після позапланової перевірки, укриття фактично втратило відповідність нормам для укриттів та не може безпечно використовуватися.
Сама заява не містить попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність.
В самій же скарзі скаржник заявляє, що бездіяльність посадової особи Херсонської міської ради кваліфікуються, як службова недбалість, за статтею 367 Кримінального кодексу України.
В даному контексті варто враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Об'єктивна сторона службової недбалості характеризується: 1) діянням, яке полягає у невиконанні або неналежному виконанні службових обов'язків через не¬сумлінне ставлення до них; 2) наслідками у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам фізичних чи юридичних осіб, державним чи громадським інтересам (ч. 1) чи тяжких наслідків (ч. 2); 3) причинним зв'язком між вчиненим діянням та наслідками.
Службова недбалість може виявлятися у формі: а) бездіяльності, коли суб'єкт повністю не виконує покладені на нього службові обов'язки, або б) дії, коли покладені на нього службові обов'язки хоча і виконуються, але неналежним чином - не так, як того потребують інтереси служби, тобто не відповідно до закону та умов, що склалися, або відповідно до них, але неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччі з встановленим порядком тощо.
Указівка закону на невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків через несумлінне ставлення до них характеризує перш за все об'єктивну сторону вчиненого і свідчить про те, що службова особа не тільки повинна була, а й мала реальну можливість виконати покладені на неї службові обов'язки належним чином, тобто могла діяти так, як того вимагають інтереси служби. Тому для наявності об'єктивної сторони службової недбалості необхідно встановити: а) нормативний акт, яким визначаються компетенція службової особи і коло службових обов'язків, покладених на неї цим актом; б) які саме обов'язки, в якому обсязі та порядку вона повинна була виконувати у відповідних умовах; в) чи мала вона реальну можливість належним чином виконати ці обов'язки в умовах, що склалися; г) у чому саме виявилися допущені особою порушення службових обов'язків і які наслідки вони спричинили; ґ) чи перебували службові порушення у причинному зв'язку з тими наслідками, що настали.
Для кваліфікації злочину за ст. 367 КК діяння службової особи обов'язково повинно бути зумовлене її службовим становищем, а дії, які вона не виконала чи виконала неналежним чином, входили в коло її службових обов'язків. Тому невиконання або неналежне виконання не службових, а інших (наприклад, суто професійних) обов'язків не може розглядатися як службова недбалість і кваліфікується за наявності до того підстав за іншими нормами (наприклад, за статтями 131, 135, 139, 140 КК). Не може бути застосована ст. 367 КК і тоді, коли несумлінне ставлення службової особи до виконання своїх службових обов'язків передбачено як самостійний склад злочину в спеціальних нормах КК (наприклад, статті 271, 287 КК).
Указівка закону на несумлінне ставлення службової особи до виконання службових обов'язків виключає можливість кваліфікації діяння як службова недбалість у випадках, коли істотна шкода була заподіяна внаслідок недосвідченості, недостатньої кваліфікації, відсутності належних навичок або з інших обставин, що не залежать від службової особи і виключають реальну можливість належного виконання покладених на неї службових обов'язків. Виключається відповідальність за службову недбалість і тоді, коли службова особа не виконує чи виконує неналежним чином свої службові обов'язки за наявності обставин, передбачених статтями 39 чи 40 КК.
Службова недбалість належить до злочинів із матеріальним складом, який за ч. 1 ст.367 КК визнається закінченим із моменту заподіяння істотної шкоди, а за ч. 2 ст. 367 КК - спричинення тяжких наслідків. Відсутність таких наслідків може свідчити про вчинення службовою особою лише дисциплінарного чи адміністративного проступку.
Таким чином, доводи заявника у заяві від 19.05.2025 є її особистою оцінкою і ґрунтуються лише на припущеннях щодо можливого кримінально-караного характеру дій, а тому не відповідають вимогам ст. 214 КПК України.
Отже, чинним законодавством фактично передбачено випадки прийняття службовими особами рішень, вчинення дій (бездіяльності), з якими не згодні учасники провадження, що не позбавляє їх права реалізації своїх прав шляхом оскарження. Таким чином, незважаючи на те, що заявник вважає заяву від 19.05.2025 заявою про вчинення службовими особами Херсонської міської ради злочину, проте остання за своїм змістом не містить фактичних даних, які вказують на ознаки складу відповідного злочину, а тому таке повідомлення, з огляду на його зміст, в даному випадку не є підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що, в свою чергу, унеможливлює автоматичне внесення відомостей до ЄРДР за вказаною кваліфікацією дій, про що просить заявник.
Отже, згідно наведених вище норм законодавства за такою заявою про внесення відомостей до ЄРДР Херсонською окружною прокуратурою Херсонської області, не порушено вимог кримінального процесуального законодавства, що регламентують порядок розгляду заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення.
Згідно вимог ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого слідчим суддею постановляється ухвала про скасування рішення слідчого, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність законодавчо визначених підстав для внесення заяви голови ОСББ «Миру 26 Херсон» ОСОБА_3 від 19.05.2025 до ЄРДР, а тому в задоволенні скарги на бездіяльність посадової особи Херсонської окружної прокуратури Херсонської області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 214, 303-307, 309, 376 КПК України,
постановив:
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСББ «Миру 26 Херсон» на бездіяльність посадової особи Херсонської окружної прокуратури Херсонської області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1