Справа № 584/448/25
Провадження № 3/584/235/25
03.06.2025 м. Путивль
Суддя Путивльського районного суду Сумської області Токарєв С.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділення поліції № 2 (м. Путивль) Конотопського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 17.04.2025 о 20 год. 13 хв. в м. Путивль по вул. князя Володимира, 32 керував автомобілем CHEVROLET COPTIVA, номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння, встановленого відповідно до показів приладу «Drager», чим порушив п.2.9 "а" Правил дорожнього руху.
Такими своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 та його захисник адвокат Ганненко О.С. в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
При цьому, адвокат Ганненко О.С. направив на адресу суду письмове клопотання, у якому просив закрити провадження у вказаній справі та розглянути цю справу без його участі.
Зокрема, у вказаному клопотанні захисник звертав увагу на те, що належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення поліцейськими суду надано не було. Зокрема, при складанні протоколу не було взагалі роз'яснено ОСОБА_1 ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто узгоджується із стандартом "доказування поза розумним сумнівом". Подані до суду матеріали не містять допустимих доказів вини ОСОБА_1 . Зокрема, беручи до уваги, що ОСОБА_1 ніхто не роз'яснив ні право не свідчити проти себе, ні право на захист, то виходячи з принципу надання даній категорії справ адміністративних правопорушень характеру "кримінальних" констатованих Європейським судом, то відеозапис не може бути допустимим доказом вини, оскільки він здобутий з порушенням права на захист.
Стаття 268 КУпАП не передбачає розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, за обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні цього правопорушення підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 303625 від 17.04.2025 (а.с. 1), квитанцією приладу «Drager» тест № 588 від 17.04.2025, відповідно до якого при огляді ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння тест показав 1,68 ‰ (а.с.3), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.2), письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с.4), а також даними відеозапису (а.с. 6).
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують його відповідальність, не вбачається.
Враховуючи наведене в сукупності, суд дійшов висновку, що його виховання і попередження нових правопорушень можливе при накладенні адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що доводи захисника, викладені ним у письмовому клопотанні про закриття провадження у справі, не можуть бути враховані судом, як підстава для закриття провадження у даній справі.
Так, у графі 13 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 303625 від 17.04.2025 - "Підпис особи, якій роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції, ст. 268 КУпАП та яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи", міститься підпис ОСОБА_1 (а.с.1).
Як вбачається зі змісту акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, ОСОБА_1 погодився з результатами проведеного огляду на стан сп'яніння (1,68 ‰) (а.с.2).
Як вбачається зі змісту письмових пояснень від 17.04.2025, у вказаних поясненнях ОСОБА_1 підтвердив факт керування ним транспортним засобом 17.04.2025, факт проходження ним огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, факт його згоди з результатами вказаного огляду, а також зазначив, що йому було роз'яснено його права та обов'язки (а.с.4).
В силу ст.40-1 КУпАП підлягає стягненню з ОСОБА_1 судовий збір.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 284, 307, 308 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) судового збору.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Сумського апеляційного суду через Путивльський районний суд Сумської області.
Постанова, якщо її не оскаржено, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя С.М.Токарєв