Справа № 466/4047/25
Провадження № 2/466/2098/25
(заочне)
02 червня 2025 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді Ковальчука О.І.
з участю секретаря Пилипців О.-І.І.
справа №466/4047/25
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові у спрощеному позовному провадженні справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором
встановив:
29.04.2025 представник ТзОВ «Факторинг Партнерс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, в якому просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором №94056 від 05.01.2022 в розмірі 21195,78грн., судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 2422,40грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 05.01.2022 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір №94056, основними умовами якого передбачено: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії Договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього Договору.
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.
28.01.2025 було укладено договір №28012025 відповідно до якого ТзОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» відступило на користь ТзОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №94056 від 05.01.2022. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором №94056.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №94056 від 05.01.2022р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 21195,78грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 9600,00грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 10794,78грн.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТзОВ «Факторинг Партнерс».
Ухвалою судді від 14.05.2025р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав до суду клопотання, в якому підтримує позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує та просить суд розглядати справу у його відсутності, а тому суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.
Відповідач у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення, довідкою про доставку смс-повідомлення, відзив відповідачем до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 280-283 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
З'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 05.01.2022 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №94056.
Підписавши цей договір ОСОБА_1 засвідчив, що до укладення договору отримав та ознайомився, зокрема, з індивідуальною частиною договору про споживчий кредит, графіком платежів за першим траншем, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною Договору, Правилами надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту Кредитодавця, а також іншою інформацією необхідною для прийняття нею свідомого рішення про укладення. Договору та отримання кредиту, інформацією та документами розміщеними на сайті https://finx.com.ua/.
Відповідно до укладеного договору про споживчий кредит №94056 від 05.01.2022, типом кредиту є кредитна лінія. Ліміт кредитної лінії (загальний розмір кредиту) не може перевищувати 65556,00грн. ОСОБА_1 отримав кредит (перший транш) у розмірі 10000,00грн строком на 365 днів зі сплатою відсотків за користування першим траншом кредиту у розмірі від 240,0%, загальні витрати за першим траншем складають 17043,80грн. Договором передбачено, що комісія за надання першого траншу складає 2000,00грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення договору. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування першого траншу складає 1,00 грн, Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування першого траншу складає 100,00 грн.
Даний договір було підписано позичальником особисто. Також 05.01.2022 відповідачем було підписано Паспорт споживчого кредиту, у якому відображено такі ж умови отримання кредиту та заявку на видачу кредиту №100348314 - першого траншу у розмірі 10000,00грн, а також графік платежів за першим траншем кредитного договору №94056 від 05.01.2022.
ТзОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» виконало своє грошове зобов'язання та надало ОСОБА_1 грошові кошти згідно умов договору. Вказана обставина підтверджується платіжним дорученням ТзОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» від 05.01.2022.
Згідно розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит №94056 від 05.01.2022 станом на 29.04.2025 заборгованість ОСОБА_1 складає 21195,78грн, з яких: 9600,00грн - тіло кредиту, 10794,78грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Наявність вказаної заборгованості підтверджується також карткою обліку виконання договору 94056 ТзОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс».
За відсутності будь-яких належних та допустимих доказів у справі щодо розміру заборгованості відповідача, його погашення відповідачем, суд встановлює такий розмір заборгованості виходячи з розрахунку позивача та вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідача.
Відповідно до договору факторингу №280120025 від 28.01.2025 між ТзОВ «Факторинг Партнерс» та ТзОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс», де ТзОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» передає (відступає) ТзОВ «Факторинг Партнерс» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «Факторинг Партнерс» приймає належні ТзОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до договору факторингу №28012025 від 28.01.2025 від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості.
Згідно копії акту прийому-передачі від 28.01.2025 реєстру боржників (в електронному та паперовому вигляді) за договором факторингу №28012025 від 28.01.2025 фактор ТзОВ «Факторинг Партнерс» з однієї сторони та ТзОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» уклали даний акт про те, що у виконанні п.8.4 договору факторингу №28012025 від 28.01.2025, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників від 28.01.2025, складений за формою згідно із додатком №1 до договору.
Згідно копії реєстру боржників за кредитними договорами укладеними між позичальником та ТзОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» до договору факторингу №28012025 від 28.01.2025, серед переліку прізвищ боржників під номером 2959 міститься прізвище відповідача - ОСОБА_1 , сума заборгованості якої складає 21195,78грн.
При вирішенні даного спору суд застосовує наступні правові норми.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Як слідує зі змісту частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 вказано, що Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
З наведених обставин справи слідує, що підписання договору про надання споживчого кредиту №94056 від 05.01.2022 свідчить про те, що ОСОБА_1 всі умови цілком зрозумів та своїм підписом письмово підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.
Частинами першою та другою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Виходячи з викладеного, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТзОВ «Факторинг Партнерс» не повернуті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТзОВ «Факторинг Партнерс» ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.
Окрім цього, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2422,40 грн.
Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги слід зазначити наступне.
Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2024 між ТОВ «Факторинг Партнерс» та АО «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги від 02.07.2024.
Згідно із заявкою №614 про надання юридичної допомоги від 01.03.2025 та Витягу з Акту №7 про надання юридичної допомоги від 31.03.2025, адвокатське об'єднання «Лігал Ассістанс» надало ТОВ «Факторинг Партнерс» правничу допомогу по цивільній справі за позовом ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Вартість правничої допомоги, згідно детального опису наданих послуг, становить 13000,00 грн.
Судом відзначається, що розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару в 13000грн. є не обґрунтованим та завищеним.
Так справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Зокрема, відповідно до Постанови Верховного Суду від 30.09.2020 по справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.
За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00грн.
Керуючись ст. ст. 2, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.526, 530, 610, 611, 625, 1054 ЦК України, суд
ухвалив:
позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за Договором №94056 від 05.01.2022 у розмірі 21195,78грн. (двадцять одну тисячу сто дев'яносто п'ять гривень сімдесят вісім копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» сплачений судовий збір в розмірі 2422,40грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00грн. (шість тисяч гривень).
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ: 42640371, місцезнаходження: м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 6, офіс 521.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Текст рішення складено та підписано 02.06.2025 року.
Суддя О. І. Ковальчук