Справа № 456/3029/25
Провадження № 1-кс/456/713/2025
04 червня 2025 року місто Стрий
Слідчий суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого СВ Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Сможе Сколівського району Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого на посаді машиніста в АТ «Укртрансгаз», з професійно-технічною освітою, раніше не судимого, -
встановив:
У провадженні СВ Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025141130000548 від 01.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.350 КК України.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому продовжений Указом Президента України за №4356-ІХ від 16 квітня 2025 року, з 09 травня 2025 року строком на 90 діб, тобто до 07 серпня 2025 року.
24 лютого 2022 року Указами Президента України від №№ 64/2022 та 69/2022 оголошено призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб ЗСУ, НГУ, СБУ, ДПСУ та інших військових формувань.
31.05.2025, під час дії воєнного стану, у зв'язку із виконанням своїх функціональних обов'язків, оператор мобілізаційного відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 у складі групи оповіщення спільно з військовослужбовцями: офіцером відділення рекрутингу та комлектування ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 , начальником документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 та офіцером мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 , з метою виконання мобілізаційних завдань та призову на військову службу по мобілізації в особливий період, здійснювали оповіщення військовозобов'язаних на території міста Стрия, на підставі наказу (по стройовій частині про склад добового наряду - рухомі наряди) № НОМЕР_1 від 30.05.2025, виданого начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи одягнені у військову форму із знаками розрізнення Міністерства Оборони України та пересувались на транспортному засобі марки «Hyundai».
Цього ж дня, близько 17 години 45 хвилин, перебуваючи поблизу гаражного кооперативу, «Автомобіліст 1» що по вул. С. Стрільців, 24Б у м. Стрий Львівської області та, перевіряючи на підставі Постанови КМУ № 560 від 16.05.2024 військово - облікові документи у громадянина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 між ними розпочався словесний конфлікт, до якого долучився перехожий ОСОБА_6 .
Для припинення конфлікту ОСОБА_7 сів на переднє пасажирське сидіння службового транспортного засобу, а ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що ОСОБА_7 є військовослужбовцем, усвідомлюючи, що останній одягнений у військову форму із знаками розрізнення Міністерства Оборони України та виконує службові обов'язки пов'язані із оповіщенням військовозобов'язаних, у зв'язку із неприязним ставленням до військовослужбовців РТЦК та СП умисно наніс ОСОБА_7 один удар кулаком правої руки в область носа, чим спричинив останньому побої.
Таким чином у діях ОСОБА_6 , наявні усі підстави для обґрунтованої підозри його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України, тобто у нанесені побоїв службовій особі, яка виконує службову діяльність.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
02.06.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_6 , зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, спеціалістів, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Враховуючи вищенаведене, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 4, 5 ч.І ст.177 КПК України, виникла необхідність клопотати перед судом про обрання підозрюваному ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки є наявность ризику переховування підозрюваного ОСОБА_6 , від органів досудового розслідування та/або суду, зважаючи на те, що кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 350 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів. Санкція ч. 2 ст. 350 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 5 років. Наведене дає підстави вважати, що ОСОБА_6 , розуміючи тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення, у разі доведення його вини та винесення обвинувального вироку може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Окрім цього, ОСОБА_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , однак фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, може незаконно впливати на свідків та інших учасників у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання чи залякування, з метою надання ними неправдивих показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованого злочину. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення. Ці ризики обґрунтовується тим, що для закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного рішення у даному кримінальному провадженні необхідно провести низку слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а перебуваючи на волі, підозрюваний може перешкоджати їх проведенню, зокрема, може негативно впливати на хід досудового розслідування, узгоджувати свої показання з показаннями свідків, потерпілого.
Слідча в судовому засіданні підтримала заявлене клопотання.
Прокурор з врахуванням пояснень підозрювано вказав, що згідно норм КПК України при наявності інших фактів, суд вправі обрати інший запобіжний захід. З врахуванням того, що підозрюваний з'являвся на виклики слідчого для вчинення процесуальних дій, має постійне місце роботи та працює вахтовим методом за межами Львівської області відтак не заперечує щодо обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання однак, з обов'язковим долученням всіх необхідних документів у випадку виїзду за межі Львівської області.
Підозрюваний заперечив у застосуванні щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки він працює на посаді машиніста в АТ «Укртрансгаз» та його робота передбачає вахтовий метод роботи.
Захисник ОСОБА_4 , просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати до ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, оскільки підозрюваний має постійне місце проживання роботи, працює на об'єктах критичної інфраструктури вахтовим методом і обрання щодо нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту унеможливить виконання ним своїх професійних обов'язків та утримання сім'ї.
Вислухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, перевіривши матеріали клопотання, вважаю, що в задоволенні клопотання слідчого слід відмовити та задоволити клопотання захисника виходячи з наступного.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження вбачається, що 01.06.2025 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України (кримінальне провадження №12025141130000548).
02 червня 2025 року слідчим СВ Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області повідомлено ОСОБА_6 , про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України.
З матеріалів справи вбачається, що є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_6 , скоїв дане правопорушення, про наявність якої свідчить /сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення/, зокрема: телефонне повідомленням від 31.05.2025; заява ОСОБА_7 від 31.05.2025; довідка №87 від 31.05.2025; допит свідка ОСОБА_10 від 02.06.2025; допит свідка ОСОБА_9 від 02.06.2025; допит свідка ОСОБА_8 від 02.06.2025; допитом потерпілого ОСОБА_7 від 02.06.2025; протоколом огляду предмету від 02.06.2025 та іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.
Встановлено, що ОСОБА_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Працює на посаді машиніста в АТ «Укртрансгаз», вахтовим методом.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Щодо обґрунтованості підозри
Письмове повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ст. 276-278 КПК України, є початковим моментом притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" зазначено, що "термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішуватиті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_12 , до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 , своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення відповідають вимогам КПК України.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_12 , вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість.
Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді домашнього арешту та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Інкриміноване підозрюваному ОСОБА_12 , кримінальне правопорушення передбачає застосування покарання у вигляді позбавлення позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років, тобто домашній арешт, як запобіжний захід, може бути застосований до підозрюваного.
У тойже час, відповідно до ст. 177 КПК України метою застосуваннязапобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У силу приписів ст. 178 КПК України, слідчий суддя, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, на підставі наданих стороною кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Слідчий суддя вважає, що вказаний ризик під час розгляду клопотання не підтверджується, з огляду на те, що ОСОБА_6 , обізнаний про факт кримінального правопорушення. З'являвся на виклики слідчого. Можливість його виїзду за кордон не підтверджена слідчим. Має постійне місце проживання, одружений, місце праці.
Сам факт повідомлення про підозру особі та тяжкість покарання не може бути підставою для застосування суворішого запобіжного заходу, що узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини.
Щодо ризику незаконно впливати на потерпілого, свідків, слідчий суддя дійшло висновку про часткове підтвердження вказаного ризику, а саме у частині можливості впливати на свідків.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Цей ризик взагалі є недоведеним. Його наявність у клопотанні зводиться до обґрунтування попереднього ризику через вплив на свідків і інших не встановлених учасників події.
Поряд з цим, слідчий суддя враховує, що станом на день вирішення клопотання підозрюваному виповнилось повних 59 років, має постійне місце проживання, працює машиністом АТ «Укртрансгаз», до кримінальної відповідальності притягується вперше, намірів ухилятися від явки до слідчого, прокурора, суду не має.
Отже, наданими суду поясненнями прокурора та матеріалами справи в їх сукупності, на думку слідчого судді частково підтверджується лише ризик можливого впливу на свідків кримінального провадження, однак коло яких органом досудового розслідування не визначено, у зв'язку із тим, що досудове розслідування триває.
Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях вказував на те, що обґрунтовуючи неможливість обрання інших альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою, суд повинен послатися на ті чи інші конкретні обставини, як цього вимагає пункт 3 статті 5 Конвенції. (рішення у справі «Осипенко проти України»)
У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення у справі "Вренчев проти Сербії" п. 76).
Оцінюючи можливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, в тому числі особиста порука та особисте зобов'язання не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Домашній арешт, не буде реальними запобіжними заходом, і навпаки спровокує підозрюваного до порушення умов їх дотримання, адже, як встановлено під час судового розгляду клопотання, підозрюваний працює машиністом в АТ «Уктртрансгаз» вахтовим методом, тобто час його перебування за місцем проживання в період часу з 22.00 год. по 06.00 год., буде неможливим зважаючи на специфіку його роботи, що призведе до порушення умов застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та зміни такого на більш суворий запобіжний захід.
Окрім того, через військову агресію російської федерації та, як наслідок, запроваджений на території України воєнний стан, постійну загрозу ракетних та інших обстрілів, пошкодження об'єктів критичної інфраструктури, систематичні збої у роботі мережі електропостачання та засобів зв'язку, участь працівників Національної поліції, які відповідно до ч. 3 ст. 181 КПК України виконують ухвалу про домашній арешт у забезпеченні громадської безпеки та охорони держави, дієвість та ефективність запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть за умови застосування електронних засобів контролю, об'єктивно знижується і у даному кримінальному провадженні не може запобігти встановленим слідчим суддею ризикам.
Із урахуванням даних про особу підозрюваного та його соціальні зв'язки, особисту характеристику, беручи до уваги обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , не підтвердження заявлених ризиків, окрім як можливого впливу на невстановлене коло свідків, слідчий суддя вважає що сама по собі тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, за вказаних вище обставин та даних про особу підозрюваного, не є достатньою підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
У той же час, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання із зобов'язанням підозрюваного виконувати обов'язки, передбачені ч. 5 ст.194 Кримінального процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196 КПК України, -
ухвалив:
У задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_6 - відмовити.
Клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_6 задовольнити.
Підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Сможе Сколівського району Львівської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , працюючому на посаді машиніста в АТ «Укртрансгаз», з професійно-технічною освітою, раніше не судимому - обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на 2 місяці.
Визначити термін дії ухвали про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 02 серпня 2025 року, включно, з покладенням на нього наступних обов'язків:
-прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи;
Виконання даної ухвали доручити Стрийському РУП ГУ НП у Львівській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1