Справа № 450/4652/24 Провадження № 1-кп/450/301/25
04 червня 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч.2 ст. 286 КК України, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024140000000702 від 05.07.2024 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Куликів Радехівського району Львівської області, громадянина України, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий, працює водієм ФОП ОСОБА_4 , який проживає та зареєстрований за адресо АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України ,-
сторони кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_5
обвинувачений ОСОБА_3
захисник обвинуваченого ОСОБА_6
потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8
Судом визнано доведеним, що 04 липня 2024 року о 22:10 год., ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки «Mitsubishi Outlender» д.р.н. НОМЕР_1 , та рухаючись ним по автодорозі сполучення «Київ Чоп» у населеному пункті с. Гамаліївка Львівського району Львівської області у напрямку до м. Києва, порушив вимоги Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 із змінами та доповненнями, а саме: вимоги Розділу 1 п. 1.5; Розділу 2 п.п. 2,3 б),д); Розділу 12 п.п. 12.3, 12.4, що виразилося в тому, що він проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, керуючи вказаним транспортним засобом в межах населеного пункту з перевищенням дозволеної швидкості руху, яка становила 98 км/год, чим завідомо поставив себе у таке становище, що призвело до того, що він з моменту об'єктивної можливості виявлення небезпеки для руху у вигляді пішохода ОСОБА_9 який переходив проїзну частину у недозволеному місці злів на право відносно його напрямку руху, не зміг вжити заходів для уникнення наїзду на неї шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування, хоча мав таку можливість за умови руху автомобіля із максимально дозволеною швидкістю на цій ділянці дороги 50 км/год, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_9 .
У результаті порушення ПДР України водієм ОСОБА_3 відбулась ДТП, внаслідок якої потерпілий ОСОБА_9 отримав тупу поєднану травму тіла у вигляді відкритої черепно-мозкової травми - перелом склепіння та основи черепа, крововиливів під м'які мозкові оболонки, крововиливів на поверхні мозочка, травми тулуба-перелом грудного відділу хребта зі зливним масивним крововиливом у м'які тканини, множинних переломів ребер та множинних ушкоджень внутрішніх органів, що призвели до його смерті.
Такими своїми діями ОСОБА_3 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, тобто злочин передбачений ч.2 ст. 286 КК України
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєні інкримінованого йому злочину визнав повністю та надав зізнавальні покази, що відповідають пред'явленому йому обвинуваченню.
У скоєному розкаюється просить його суворо не карати.
Обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним повністю у вчиненні інкримінованого йому злочину, фактичні обставини злочину не оспорюються учасниками судового розгляду і вони не заперечують про визнання недоцільним дослідження доказів стосовно обставин порушення правил безпеки дорожнього руху особою яка керує транспортним засобом, що призвело до смерті потерпілого.
Таким чином, суд впевнившись у правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин та у відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.
Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 ч. 2 ст. 286 КК України є правильною так як ОСОБА_10 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
За вчинене даного злочину обвинувачений ОСОБА_3 підлягає покаранню, при визначені виду та міри покарання суд бере до уваги суспільну небезпеку вчиненого злочину, характер вчиненого злочинного діяння, особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання обвинуваченого.
Обставини які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає, те, що останній вперше притягається до кримінальної відповідальності, сприяв слідству та суду в встановленні істини по справі, чисто сердечно розкаявся у вчиненому, має на утриманні неповнолітню дитину.
При призначенні обвинуваченому виду і міри покарання суд керується загальними засадами призначення покарання, принципом пропорційності заходу переслідування меті, як він розтлумачений Європейським судом з прав людини у п. 38 рішення "Ізмайлов проти Росії" від 16 жовтня 2008 р. та у п. 34, 41 "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 р.
Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи наведені обставини, та те, що обвинувачений має постійне місце праці, на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, вчинив злочин з необережності, позицію потерпілих які просять його суворо не карати, так як вони примирились з ним, жодних матеріальних чи моральних претензій до нього не мають, а завдану шкоду будуть відшкодовувати за рахунок страхових виплат, про що свідчать їх заяви подані до суду, позицію прокурора, які просить обвинуваченого не ізольовувати від суспільства застосувавши вимоги ст. 75 КК України, та позбавити право керування транспортними засобами на максимальний термін, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід обрати покарання в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України, з застосуванням вимог ст. 75 КК України, так як думку суду обвинуваченого можна виправити без ізоляції від суспільства.
Крім того, суд вважає, що з наведених вище обставин та в зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_3 працює водієм у ФОП ОСОБА_4 , має на утриманні малолітню дитину транспортний засіб використовує у своїй роботі, вказана робота є його єдиним заробітком для утримання своєї сім'ї, до останнього не слід застосовувати додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати всіма видами транспорту на певний строк.
Суд вважає, що таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Долею речових доказів розпорядитись відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Також суд вважає, що на обвинуваченого слід покласти документально підтверджені прокурором судові витрати на залучення експертів в розмірі 24611,60 грн.
Цивільного позову у кримінальному провадженні не заявлялось.
Керуючись ст.ст. 100, 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 по ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Відповідно до ст.75 КК України від відбування даного покарання ОСОБА_3 звільнити з випробуванням строком на 1 (один) рік.
Зобов'язати засудженого ОСОБА_3 відповідно до ст.76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу пробації, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації .
Початок відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту оголошення вироку.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 24611 (двадцять чотири тисяч шістсот одинадцять) грн. 60 коп. коштів понесених за залучення експертів.
Речовий доказ автомобіль марки «Mitsubishi Outlender» д.р.н. НОМЕР_1 повернутим законному володільцю ОСОБА_3 (постанова від 05.07.2024).
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовані відповідно до ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05.07.2024, а саме арешт на автомобіль «Mitsubishi Outlender» д.р.н. НОМЕР_1 - скасувати.
Вироку набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження. В разі подачі апеляційної скарги, вирок набирає законної сили одразу після прийняття апеляційним судом рішення по суті апеляційної скарги.
На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
СуддяОСОБА_1