Справа № 523/2731/25
Провадження №2/523/2810/25
/заочне/
"02" червня 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Малиновського О.М.
за участю секретаря - Березніченко В.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, у місті Одеса, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Яблунька» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з оплати внесків співвласників,
І . Зміст вимог та заперечень учасників справи.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Яблунька» (далі за текстом ОСББ «Яблунька») звернулось до суду з позовом до відповідачів про стягнення в солідарному порядку заборгованості з оплати внесків співвласників в розмірі 19 290,91грн., інфляційних витрат в розмірі 3 944,27грн., 3% річних в розмірі 1 408,19грн., судового збору в розмірі 3028,00грн., витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000,00грн., 1800,00грн. витрат на копіювання документів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСББ «Яблунька» було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб в обслуговуванні якої перебуває багатоквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в якому розташована кв. АДРЕСА_2 , яка належить на праві спільної часткової власності відповідачам. Протоколами загальних зборів ОСББ затверджувались кошториси та внески, що спрямовуються на утримання будинку і споруд та прибудинкової території. Проте, відповідачі свої обов'язки щодо своєчасної сплати внесків належним чином не виконують, внаслідок чого у них виникла заборгованість за період з 01.04.2017р. до 31.10.2024р. з утримання багатоквартирного будинку у розмірі 19 290,91грн., інфляційне збільшення за той же період в розмірі 3 944,27грн., та за той же період 3% річних в розмірі 1 408,19грн., яку позивач просить стягнути на свою користь.
Відповідачі не скористалися своїми процесуальними правами, відзив та/або пояснення на позовні вимоги суду не надали.
ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення в справі.
Ухвалою судді від 24.03.2025р. було відкрито провадження у справі за правила спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
ІІІ. Позиції сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином. В матеріалах справи наявна заява про підтримання позовних вимог та розгляду справи у їх відсутність.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися без поважних на те причин. Про час та місце розгляду справи направлялись судові повістки належним чином за місцем реєстрації відповідачів. Згідно поштових повідомлень, відповідачі відсутні за адресою їх реєстрації, що вказує на їх повідомлення про час та місце розгляду справи належним чином (п.4 ч.8 ст.128 ЦПК).
За письмовою згодою представника позивача, в зв'язку з неявкою відповідачів та відсутності відзиву на позовну заяву, розгляд справи проведений в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом.
Судом встановлено, що управління житловим будинком за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 здійснює ОСББ «Яблунька».
Відповідно до п. 2.1 Розділу ІІ Статуту ОСББ «Яблунька» метою створення Об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.
ОСББ «Яблунька» сприяє у наданні Відповідачу послуги УББ (утримання багатоквартирного будинку), ліфт, ремонтний фонд, холодна вода та вивіз сміття (твердих побутових відходів) як споживачам, а споживаючи ці послуги, споживачі, зобов'язані щомісяця в повному обсязі та вчасно сплачувати за це кошти.
Таким чином, ОСББ «Яблунько» є балансоутримувачем вказаного вище багатоквартирного житлового будинку та забезпечує надання послуг мешканцям зазначеного вище житлового будинку.
Інформаційною довідкою № 407967664 від 13.12.2024р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується, що співвласниками квартири, в рівних частках, під АДРЕСА_3 є:
ОСОБА_1 , в розмірі частки на підставі свідоцтва про право власності від 28.09.2007р.;
ОСОБА_2 , в розмірі частки на підставі свідоцтва про право власності від 28.09.2007р.;
ОСОБА_3 , в розмірі частки на підставі свідоцтва про право власності від 28.09.2007р.;
ОСОБА_4 , в розмірі частки на підставі свідоцтва про право власності від 28.09.2007р.
Отже, вказана вище квартира перебуває у спільній частковій власності вказаних вище осіб.
Відповідно до Витягу з протоколу №2 загальних зборів ОСББ «Яблунька» від 01.12.2018р. затверджено рішення про членські внески по управлінню багатоповерховим будинком та затверджена калькуляція, штатного розкладу з 01.01.2019р. Обрано уповноважену особу з метою підписання колективного договору з фірмою «ЕКО-РЕНЕСАНС» на вивіз твердих побутових відходів. Прийняте рішення про збільшення тарифів до 4,52грн. за 1кв.м. з 01.01.2019р. і 0,48грн. за ліфт, разом - 5,00грн.
На загальних зборах ОСББ «Яблунька» 02.03.2024р., оформленого протоколом №1, прийнято рішення про підвищення тарифу СДПТ на 1,0грн.
Водночас, отримуючи послуги, відповідачі, як споживачі допустили заборгованість за період з 01.04.2017р. до 31.10.2024р., згідно розрахунку ОСББ «Яблунька» на суму 19 290,91 грн.
Позивачем за період з 01.04.2017р. до 31.10.2024р., крім основної суми боргу нарахована заборгованість з інфляційного збільшення на суму - 3 944,27грн., та за той же період 3% річних - 1408,19грн.
Вважаючи порушеними права ОСББ «Яблунька» представник позивача просить стягнути з відповідача загальну заборгованість у розмірі 24 643,37грн., а також судові витрати.
V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.
Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.360 ЦК України, співвласник, відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності, зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 360 ЦК України визначено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідно до ч.1 ст. 385 ЦК України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. (ч.1 ст.355, ч.1.ст.356 ЦК України).
Статтею 360 ЦК України визначено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Згідно зі ст.4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» №2866-III об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Відповідно до ст.22 Закону України №2866-III, для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об'єднання за рішенням загальних зборів має право:
- задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення;
- визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори;
- виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
Згідно з п.п.5, 10 ч.1 ст. 7 Закону України №2866-III співвласники зобов'язані виконувати рішення зборів співвласників та своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
На підставі ст. 15 Закону України №2866-III співвласник зобов'язаний виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
За змістом статті 10 Закону України №2866-III вищим органом управління об'єднання є загальні збори його членів до виключної компетенції яких, між іншим, належить затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків та платежів членами об'єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржене в судовому порядку.
Відповідно до статті 23 Закону внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
При цьому частиною 5 статті 24 Закон України №2866-III встановлено, що невикористання власником приміщень, що йому належить або відмова від користування неподільним та загальним майном не є підставою для звільнення власника від участі в спільних витратах на обслуговування і ремонт неподільного та загального майна в житловому комплексі.
Неможливість здійснення заходів з утримання будинку, через відмову відповідачів сплачувати внески до ремонтного фонду, порушує законні права та інтереси інших співвласників багатоквартирного будинку.
У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку (частина шоста статті 13 Закону України №2866-III).
Відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником приміщення і, в свою чергу, співвласником будинку, в якому створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку однак не є членом цього об'єднання, зобов'язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об'єднання наділено правом у разі не здійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів. Саме такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року № 3-945гс15 та від 27 січня 2016 року № 3-1028гс15.
Згідно з положеннями ст. 17 Закону України №2866-III для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Змістовний аналіз зазначених норм свідчить про те, що відповідачі, в силу Закону №2866-III є співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , а відтак на них покладається зобов'язання дотримуватися обов'язків співвласників багатоквартирного будинку, які утворили ОСББ «Яблунька» для належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Як було встановлено та зазначено у даному рішенні, відповідачі, як співвласники квартири АДРЕСА_3 зобов'язані щомісячно проводити оплату з встановлених ОСББ платежів з утримання будинку, проте допустили заборгованість. Відтак, заявлений позов в цій частині є доведений.
Водночас, з урахуванням норм права, які регулюють питання утримання майна власником в тій частині, яка йому належить, позовні вимоги підлягають задоволенню не шляхом стягнення заборгованості з відповідачів в солідарному порядку, а шляхом її стягнення з кожного відповідача, пропорційно належної частки в квартирі. Таким чином з кожного відповідача на користь позивача слід стягнути основну суму боргу у розмірі 4 822,72грн.
Щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних витрат.
Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі №6-59цс13, зазначено, що п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2001 №1875-IV передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Отже, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Як зазначив ВСУ, зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора згідно цивільно-правового договору є грошовим зобов'язанням. Виходячи з цього, правовідносини, в яких замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов'язанням. Таким чином, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якій кореспондується право вимоги кредитора про оплату наданих послуг. Враховуючи той факт, що до подібних правовідносин застосовані цивільно-правові норми щодо застосування цивільної відповідальності за невиконання грошових зобов'язань, до таких правовідносин застосовується і норма ст. 625 ЦК, що встановлює обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних.
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Факт прострочення щомісячної оплати відповідачами обов'язкових платежів на утримання багатоквартирного будинку доведений позивачем та встановлений судом під час розгляду справи.
Таким чином, позивач має право на стягнення з відповідачів в рівних частках 3% річних та індексу інфляції за період прострочення виконання грошового зобов'язання, в розмірі інфляційного збільшення - 3 944,27грн., тобто по 986,06грн. з кожного відповідача, 3% річних - 1408,19грн. - по 352,04 грн. з кожного відповідача.
Зважаючи на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
VІ. Судові витрати.
Згідно ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам з відповідачів в рівних частках на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір в розмірі 3028,00грн., по 757грн. з кожного.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з приписами ч.ч. 1 6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, представник позивача-адвокат Бороган В.В. надав до суду: копію Договору про надання правової допомоги від 16.12.2024 року, копію Акту приймання-передачі виконаної роботи від 10.02.2025р., відповідно до яких вартість послуг з отримання правової допомоги склала 20 000,00 грн., як грошову винагороду.
У розумінні умов частин четвертої шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.
Водночас, у ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.
Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.
У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядає конкретну справу і має визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
Суд враховує, що хоча відповідачі і не подали клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, доводів щодо неспівмірності витрат не заявляв, проте, як встановлено судом, правнича допомога, надана ОСББ «Яблунька» полягала у складенні та подання до суду позовної заяви, розгляд якої закінчений ухваленням заочного розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року справа № 686/5757/23 наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд також бере до уваги той факт, що спір, який виник між сторонами у справі, відноситься до категорії малозначних спорів, нескладних, розгляд здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження, сума яка підлягає стягненню складає не більше 25 000,00грн, матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
При таких обставинах, суд дійшов висновку, що із відповідачів слід стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн. - по 1250,00грн. з кожного відповідача.
Щодо стягнення 1800,00грн., як витрат на копіювання документів то такі не підлягають задоволенню, з огляду на те, що стягнення таких витрат не передбачено Главою 8 «Судові витрати».
Керуючись ст.ст.12,13,76,137,141,259, 263-265, 268,279,280-282 ЦПК України,
Позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Яблунька» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з оплати внесків співвласників про стягнення заборгованості з оплати внесків співвласників - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Яблунька» заборгованість з оплати внесків співвласників багатоквартирного будинку розмірі 4 822,72грн., інфляційне збільшення в розмірі 986,06грн - грн., 3% річних - по 352,04 грн., судовий збір - 757грн., витрати на правничу допомогу - 1250,0грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Яблунька» заборгованість з оплати внесків співвласників багатоквартирного будинку розмірі 4 822,72грн., інфляційне збільшення в розмірі 986,06грн - грн., 3% річних - по 352,04 грн., судовий збір - 757грн., витрати на правничу допомогу - 1250,0грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Яблунька» заборгованість з оплати внесків співвласників багатоквартирного будинку розмірі 4 822,72грн., інфляційне збільшення в розмірі 986,06грн - грн., 3% річних - по 352,04 грн., судовий збір - 757грн., витрати на правничу допомогу - 1250,0грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Яблунька» заборгованість з оплати внесків співвласників багатоквартирного будинку розмірі 4 822,72грн., інфляційне збільшення в розмірі 986,06грн - грн., 3% річних - по 352,04 грн., судовий збір - 757грн., витрати на правничу допомогу - 1250,0грн.
В іншій частині позову - відмовити.
Відомості про сторін:
позивач:
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Яблунька», ЄДРПОУ: 36674958, м. Одеса, проспект Князя Володимира Великого, буд.159;
відповідачі:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача(ів), поданою протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 02 червня 2025р.
Суддя