Справа № 521/4686/25
Номер провадження № 2/521/3713/25
(ЗАОЧНЕ)
04 червня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді: Шевчук Н.О.,
секретаря судового засідання: Жекової А.О.
за участю учасників справи:
від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» - не з'явився;
від ОСОБА_1 - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, оф. 521, ЄДРПОУ: 42640371) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором
Короткий зміст вимог позовної заяви.
У березні 2025 року до Малиновського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №9746326 від 17.02.2022 року у розмірі 23700 грн., а також про стягнення з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 17.02.2022 року між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №9746326. Укладаючи Договір Позичальник підтвердив, що вся інформація надана Товариству, в тому числі під час заповнення та відправлення Заяви, є повною, актуальною та достовірною. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Таким чином, як зазначено позивачем, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.
Водночас, відповідачем неналежним чином виконуються свої зобов'язання щодо повного та своєчасного повернення кредитних коштів, з огляду на що, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Після надходження позовної заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 14.04.2025 року у справі 521/4686/25 було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні.
Законом України від 26.02.2025 року № 4273-IX внесено зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів, відповідно до якого, зокрема, змінено найменування Малиновського районного суду м. Одеси на Хаджибейський районний суд міста Одеси.
Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства не є перешкодою для розгляду справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься його заява про підтримання позовних вимог, в якій він просив розглядати справу за його відсутності, крім того зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі, яке судом розглянуте та задоволене.
Відповідач ОСОБА_1 повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин. Про час та місце розгляду справи відповідач був сповіщений належним чином шляхом надіслання на його офіційну адресу реєстрації місця проживання відповідних судових повісток, які повернуто до суду з відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою, з огляду на що, суд приходить до переконання про можливість розглянути справу за відсутності відповідача, згідно вимог ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК та ухвалити заочне рішення.
Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку.
Згідно до п. п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розмішена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на сайті Хаджибейського районного суду міста Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.
Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, у зв'язку із тим, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, суд, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст. ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
Згідно приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд зазначає про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі, враховуючи таке.
Фактичні обставини, встановлені судом
17.02.2022 року між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №9746326 .
Згідно п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.
Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 20000 грн.
Відповідно до п. 1.3 Договору кредит надається загальним строком на 75 днів з 17.02.2022 року і складається з пільгового та поточного періодів, пільговий період складає 15 днів, а поточний період складає 60 днів.
Відповідно до п. 1.4 Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 04.03.2022 року (день завершення пільгового періоду, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 03.05.2022 року (останнього дня строку кредитування).
Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 3750 грн., які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Відповідно до п. 1.5.3. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 60000 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Відповідно до п.1.6 Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована.
Відповідно до п. 2.1. Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти 516874*89.
Відповідно до п. 2.3.1. Позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені цим п.2.3 Договору та розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (якщо передбачено).
Згідно п. 4.2. У разі прострочення Позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування (датою остаточного погашення заборгованості), з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною ставкою передбаченою п. 1.5.3. Договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної ставки, передбаченої п. 1.5.3. Договору.
Відповідно до п. 6.1. Договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та доступний зокрема через сайт Кредитодавця та або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Згідно п. 6.2. Договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Кредитодавця про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт Кредитодавця, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей договір надається позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Кредитодавця направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими позичальником Кредитодавцем.
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому договором.
Вказаний вище договір підписано позикодавцем та відповідачем без застережень та зауважень. Зокрема, ОСОБА_1 , підписав кредитний договір цифровим підписом W13584, який було направлено кредитодавцем ОСОБА_2 на його мобільний номер телефону.
Відповідно до Паспорту споживчого кредиту сторони визначили параметри та умови Договору, порядок і строк кредитування та сплати процентів, яким погоджено, що сума кредиту складає 20000 грн., строк кредитування 75 днів (пільговий період 15 днів та поточний період 60 днів), позичальник зобов'язаний повернути кредит в рекомендовану дату платежу 04.03.2022 року (день завершення пільгового періоду, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 03.05.2022 року (останнього дня строку кредитування), комісія за надання кредиту: 2200 грн., яка нараховується за ставкою 11 % від суми кредиту одноразово, реальна річна процентна ставка за пільговий період: 56,430 % річних, реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування: 1605 % річних, орієнтовна загальна вартість кредиту - 85950 грн.00 коп.
Відповідно до квитанції від 17.02.2022 року №1918079236, ТОВ «Мілоан» перерахував кошти на картковий рахунок № НОМЕР_2 відповідача у сумі 20000грн., що також підтверджується наявним у справі розрахунком заборгованості, наданим позивачем.
Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача перед первісним кредитором, заборгованість останнього за кредитним договором №9746326 від 17.02.2022 року станом на 11.03.2025 року становить загалом 23700 грн., та складається з 20000 грн. - заборгованість по тілу кредиту, за процентами - 1500 грн., за комісією - 2200 грн.
25.07.2024 року між ТОВ "МІЛОАН" та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір факторингу №25-07/2024, відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №9746326 .
Відповідно до п. 2.2. Відповідно до умов цього Договору Фактор набуває права на всі суми, які він одержить на виконання вимоги від Боржників, а Клієнт не відповідає перед Фактором, якщо одержані Фактором суми виявляться меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнтові.
Відповідно до Реєстру боржників ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №9746326 від 17.02.2022 року у загальному розмірі 23700 грн.00 коп., з яких: 20000 грн. 00 коп. заборгованість по тілу кредиту, за процентами - 1500 грн., за комісією - 2200 грн.
Доказів погашення заборгованості перед Банком з боку відповідача матеріали справи не містять.
Також, інших письмових доказів стосовно спірних правовідносин, які виникли між сторонами, матеріали справи не містять.
Окрім наведеного, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду: договір про надання правничої допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 року; заявка на надання юридичної допомоги №76 від 01.02.2025 року, витяг з акту №5 про надання юридичної допомоги від 28.02.2025 року.
Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої останнім суми заборгованості за кредитним договором.
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 1211 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 523 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі статтею 523 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За змістом ст.1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.
За приписами ст.1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Згідно ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно Правової позиції Верховного Суду України висловленій в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 "...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від о6ов'язку погашення кредиту взагалі".
Тобто, якщо відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісних кредиторів які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України .
На підставі ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Судом із матеріалів, наявних у справі, встановлено, що між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 були наявні правовідносини у сфері надання кредиту.
В подальшому, за договором факторингу, права вимоги до відповідача було відступлено на користь позивача, який і звертається до суду з позовом про стягнення заборгованості за вказаним вище договором про споживчий кредит, у зв'язку із неповерненням ОСОБА_1 коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН». Протилежного відповідачем суду не доведено.
Так, враховуючи наведене вище, встановлені судом обставини наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за договором про споживчий кредит №9746326 від 17.02.2022 року у загальному розмірі 23700 грн.00 коп., суд дійшов висновку про те, що відповідачем було порушено зобов'язання стосовно своєчасного повернення суми отриманого кредиту, з яких: 20000 грн. 00 коп. заборгованість по тілу кредиту, за процентами - 1500 грн., за комісією - 2200 грн., внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у вищевказаному розмірі.
Згідно зі ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за виконання грошового зобов'язання.
З врахуванням вказаного, суд вважає, що зазначена сума заборгованості, вказана позивачем в розрахунках заборгованості по договору, доданих до позовної заяви, обрахована вірно і, оскільки ОСОБА_1 істотно порушив умови договору кредиту, зокрема односторонньо відмовився від зобов'язання по поверненню отриманих коштів, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з нього визначеної позивачем заборгованості за договором кредиту, в тому числі по сплаті за користування отриманими ним від позикодавця коштів у вигляді процентів, та комісії.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором потребують задоволення в повному обсязі.
Відповідачем, в свою чергу, обставини зазначені у позові не спростовано, не надано доказів на підтвердження відсутності заборгованості, або її погашення, тобто не надано жодних заяв або клопотань щодо спростування позовних вимог тощо.
Щодо стягнення судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» здійснювало АО «Лігал Ассістанс» на підставі договору про надання правничої допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 року та відповідно до витягу з акту №5 про надання юридичної допомоги від 28.02.2025 року адвокат надав Клієнту правові та юридичні послуги в загальному розмірі 9 000 грн., а саме: надання усної консультації з вивченням документів, складання позовної заяви, що загалом становить: 9 000 грн.
Суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 000 грн. є співмірними з наданими адвокатом обсягом послуг та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, з огляду на що, вимоги позивача в цій частині потребують задоволення, також і з огляду на те, що відповідач суду ані заперечень щодо стягнення з нього на користь позивача витрат по сплаті судового збору, ані клопотань про зменшення таких витрат - не надав.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3028 грн. та судові витрати.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 526, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 1-18, 76-81, 141, 209-241, 259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, оф. 521, ЄДРПОУ: 42640371) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, оф. 521, ЄДРПОУ: 42640371) загальну суму заборгованості за кредитним договором №9746326 від 17.02.2022 року у розмірі 23700 грн., з яких: 20000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 1500 грн. 00 коп. - сума заборгованості за нарахованими процентами; 2200 грн. 00 коп. - сума заборгованості за нарахованими комісіями.
Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, оф. 521, ЄДРПОУ: 42640371) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, оф. 521, ЄДРПОУ: 42640371) витрати на правничу допомогу у розмірі 9000 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 04.06.2025 року.
Повні відомості про учасників справи згідно із п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, оф. 521, ЄДРПОУ: 42640371).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Суддя Н.О. Шевчук