Справа №504/2178/25
Провадження №2/504/2633/25
про залишення позовної заяви без руху
04.06.2025с-ще Доброслав
Суддя Доброславського районного суду Одеської області Жовтан П.В., розглянувшипозовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася до Доброславського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження, суд приходить до наступного.
Так, всупереч п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, вказаний невірний поштовий індекс місця проживання сторін, позовна заява не містить відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.
Крім того, у вступній та прохальній частині позовної заяви відповідачем вказано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тоді як з додатків до позову вбачається, що вірною датою народження відповідача є ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказана обставина унеможливлює однозначно ідентифікувати особу відповідача, а тому підлягає уточненню та за необхідності корегуванню.
Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Звертаючись до суду із даним позовом, позивач просила звільнити її від сплати судового збору через скрутне матеріальне становище, пов'язаного з особливим станом здоров'я дитини.
Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, наявність підстав для відстрочення сплати судового збору підлягає доведенню на загальних підставах.
Аналіз такого нормативного врегулювання дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Так, наведені в позові аргументи не свідчать про неможливість сплати судового збору за ставками, встановленими ЗУ «Про судовий збір» і не є підставою для звільнення від сплати судового збору. Позивач жодних доказів на підтвердження свого майнового та фінансового стану не надала. За вказаних обставин, суддя приходить до висновку про відмову в задоволені клопотання позивача про звільненні від сплати судового збору.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає сумі 1211.20 грн.
Відповідно після сплати судового збору позивачу необхідно скласти попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Вищевикладене дає підставу судді зробити висновок про неналежне оформлення позовної заяви у відповідності до ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Статтею 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П. В. Жовтан